Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звонець

Звоне́ць, -нця́, м. Раст.: a) Rhinanthus crista galli. Лв. 101. б) Rhinanthus minor, в) Campanula ranunculoides. Лв. 97. Як в житі кукіль, то хлібові покій, а як звонець, то му конець. Ном. № 10139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОНЕЦЬ"
Білоголова, -вої, ж. Женщина. Сим. 5. Cм. біла челядь.
Босем Употребл. въ тавтологическомъ выраженіи: босем босісінький. Совершенно босой. Там такий: голем голісінький, босем босісінький. Харьк.
Де́сбіч нар. По правую сторону. Закр.
Колотвиця, -ці, ж. Лучина, дрань. Вх. Зн. 27.
Мантя́р, -ра, м. Обманщикъ, мошенникъ. Вх. Зн. 35.
Наддої́ти Cм. наддоювати.
Однокопитий, -а, -е. Однокопытый.
Охрипнути, -пну, -неш, гл. Охрипнуть. Аби була ласка слухати, поки не охрип — співатиму. Шевч.
Оцупіти, -пію, -єш, гл. Затвердѣть.
Поперебовтувати, -тую, -єш, гл. Взболтать (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.