Валочок, -чка, м. Ум. отъ валок.
Друко́ваний, -а, -е. Печатный. Друкована словесність. Як же піднялися братства церковні свою.... віру од Унії наукою церковною, книжками друкованими та школами братськими боронити. 2) Ученый (иронично). Такі, бачте, люде: все письменні, друковані, сонце навіть гудять. Люде письменні й друковані. Иногда употребляется умышленно въ двузначномъ смыслѣ: можно понять, что дѣло идетъ и о тѣлесномъ наказаніи друком (дрюком) — т. е. палкою. Вчений, та не друкований (дрюкований) т. е. недоученный — подразумѣвается: при помощи дрюка, палки, почему въ варіантахъ этой пословицы бываетъ и такъ: вчений, та не довчений, — не провчений, — не товчений.
Заба́рвити Cм. забарвляти.
Знищувати, -щую, -єш, сов. в. знищити, -щу, -щиш, гл. Уничтожать, уничтожить, истреблять, истребить. Знищу, — каже, — його з землі, знищу усе, од чоловіка до скотини.
Коротенький, -а, -е. 1) Коротенькій. І ніженьки коротенькі, і ушеньки клапоньки, і сами як свиня.
2) Краткій.
Курокрад, -да, м. Крадущій куръ.
Кути, -кую́, -єш, гл. = кувати.
Ме́тений, -а, -е. Выметенный. Без хазяйки хата не метена.
Пужиноватий, -а, -е. О зернѣ: пустой; съ пустымъ зерномъ. Пужинувате просо.
Старичок, -чка, м. Ум. отъ старик.
