Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звірівник

Звірівни́к, -ка, м. Звѣринецъ. Александров. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРІВНИК"
Безугавний, -а, -е. Безостановочный, неугомонный.
Брячка, -ки, ж. Пряжка. Вх. Лем. 481.
Буслиний, буслячий, -а, -е. Относящійся къ аисту.
Єрусали́мський, -а, -е. Іерусали́мскій. Всі святії київські, печерські, почаєвські, єрусалимські. Чуб. І. 134.
Зійти́, -ся. Cм. Зіходити, -ся.
Ласиця, -ці, ж. = ласка 4.
Мідя́ни́й, -а́, -е́ Мѣдный. На мідяні гроші слави добували. Ном. № 7585. Дзвінить над ним сайдак і лук мідяний. К. Іов.
Переповня, -ні, ж. Избытокъ. З переповні серця промовляють уста його. Єв. Л. IV. 45.
Пом'яшкурити, -рю, -риш, гл. Измять, намять. Черном.
Рахатися, -хаюся, -єшся, гл. Трогаться. Постій, не рахайсь з місця. Уман. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІРІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.