Буртись! меж., выражающее быстрое паденіе. Дядина заходилась лягати спати, і я вже розбіралась, аж щось буртись у город, буртись, а послі ліса трісь!
Запові́тритися, -рюся, -ришся, гл. Запропаститься.
Змулювати, -люю, -єш, сов. в. зму́лити, -лю, -лиш и зму́ляти, -ляю, -єш, гл. Натирать, натереть, надавить.
Му́рга, -ги, ж. Мѣра поверхности: три морга.
Небіожчик, -ка, м. 1) Покойникъ. 2) Бѣдняжка.
Обкласти, -ду́, -де́ш, гл. = обікласти.
Підбічний, -а, -е. Находящійся подъ бокомъ. підбічний хлопець. Мальчикъ, который еще съ матерью спитъ.
Побліднути, -ну, -неш, гл. Поблѣднѣть. Ой ти ж моя головонько бідна, чогось моя миленька поблідла. Вжахнулись і поблідли на виду.
Рижіти, -жію, -єш, гл. = рудіти.
Скаправіти, -вію, -єш, гл. Загноиться (о глазахъ)
