Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звірівник

Звірівни́к, -ка, м. Звѣринецъ. Александров. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРІВНИК"
Гостри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Точить, острить. Щоб мечі, шаблі гострили. Шевч. Гостри́ти зу́би. Приготовляться къ чему, острить зубы на кого, замышлять противъ кого. Не гостри зубів, бо не будеш їсти. Ном. № 3832. Вони на нас зуби гострять. Рудч. Ск. Гостри́ти о́чі, язики́. Острить зубы, замышлять противъ кого. І ворог мій на мене очі гострить. К. Іов. 36. Язики на мене гострять. К. Псал. 313.
Закаламу́тити Cм. закаламучувати.
Зано́за, -зи, ж. = заніз.
Заскорби́ти, -блю́, -би́ш, гл. Опечалить. Увійде в хату з молитвою — не звеселить, а заскорбить. Г. Барв. 149.
Перешкварчати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать шипѣть на огнѣ.
Прочистити, -ся. Cм. прочищати, -ся.
Росплинутися, -нуся, -нешся, гл. = роспливти́ся. Чуб. І. 313.
Санка, -ки, ж. 1) Полозь. Брацлав. у. 2) мн. Санки. Запряжу я коня в санки та поїду до коханки. Чуб. V. 43.
Учений, -а, -е. Ученый. Вченому світ, а невченому тьма. Ном. № 6015.
Хижний, -а, -е. Относящійся къ хиж'ѣ, то-же, что и хижечний.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІРІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.