Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звішати

Зві́шати, -шаю, -єш, гл. = зві́сити. Сіла при Кубані над кручею і ноги звішала. (О. 1861. XI. Кух. 37).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІШАТИ"
Блимнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ блимати.
Доцяцько́вувати, -вую, -єш, сов. в. доцяцькува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить разукрашиваніе чего.
Жо́стір, -ру, м. Раст. крушина, Rhamnus cathartica. Мил. 35. ЗЮЗО. І. 133.
Завечері́ти и завечорі́ти, -ри́ть, гл. безл. Повечерѣть.
Калачити, -чу, -чиш, гл. Стучать, бренчать. Під моєю кобилою підкови калачуть. Гол.
Подомазувати, -зую, -єш, гл. Домазать, окончить мазать (многое).
Покоситися, -шуся, -сишся, гл. Покосить нѣсколько. Одужаю, — прийду покоситись. Мнж. 147.
Прилатати Cм. прилатувати.
Тарахкотанина, -ни, ж. Усиленная стукотня. Шейк.
Християнський, -а, -е. Христіанскій. Рудч. Ск. І. 4. На своє лице християнське хрест собі положила. Чуб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.