Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазувати
зазувистий
зазуленька
зазулька
зазуля
заіржавіти
заіржати
заіскрити
заіскритися
заїдання
заїдати
заїдатися
заїди
заїдки
заїдливий
заїдня
заїжджати
заїжджий
заїжка
заїзд
заїздити
заїздити 2
заїздний
заїка
заїкатися
заїкуватий
заїнько
заїхати
заїчище
заїчка
зайвий
зайвина
зайво
зайворонок
зайда
зайдей
зайдений
зайдея
зайдиголова
зайдикати
зайдисвіт
зайдочка
займання
займанщина
займань
займати
займатися
займина
займити
займище
зайняти
зайолзаний
зайолозити
зайом
зайти
зайців
зайча
зайчатина
зайчачий
зайченя
зайчик
зайчиха
зайчиця
зайчичок
зайшлий
зак
закабли
закаблук
закаблучити
закаблучувати
закавраш
закавчати
закав'ядити
закадити
заказ
заказаний
заказати
заказник
заказувати
закайок
закакати
закал
закаламутити
закаламучувати
закалатати
закалець
закалічити
закалічіти
закальок
закалюжений
закаляти
закамарок
закаменити
закаменіти
закандзюбитися
закандзюблюватися
заканудити
заканючити
закапати
закапелок
закарбувати
закарваш
закарлюка
закарлючистий
закарлючити
закарлючка
закарлючувати
закарлючуватися
закасати
закастрити
закасувати
закасувати 2
закасуватися
закатний
закатований
закатувати
закахикати
закахкати
закацубнути
закацюбнути
Асесорува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Занимать должность становаго пристава.
Жупа́ння, -ня, с. соб. отъ жупан. На що ж ти, моя доню, вважала, що ти того запорожця сподобала? На жупання, моя мати, на жупання. Чуб. V. 340.
Кізяк, -ка́, м. Пометь, калъ домашнихъ животныхъ. До нашого берега ніщо добре не припливе — не кізяк, то тріска. Ном. № 2137. Ум. кізячо́к. Мнж. 1.
Критикувати, -ку́ю, -єш, гл. Критиковать. Надрукованого і критикованого нічого не читав. Шевч. Передм. до Гайдам.
Прохарчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Прокормиться. Заробимо, то прохарчуємось. Грин. II. 67.
Снігоцвіт, -ту, м. Бѣлоснѣжный цвѣтокъ. І почали звати лілеєю снігоцвітом. Шевч.
Тьох! меж. 1) Выраж, біеніе сердца. 2) Выраж. трель соловья. Соловейко як тьох, дак тьох.
Укрутити, -ся. Cм. укручувати, -ся.
Учтивий, -а, -е. Хлѣбосольный, гостепріимный. Попи — народ учтивай, — куди! — нікому не жалують хліба-соли. Св. Л. 57.
Черепок, -нка, м. 1) Черепокъ. Рудч. Ск. II. 154. Дарма, що в черепку, аби куриця жарена. Ном. № 12183. 2) Черепъ человѣка. Конст. у. Ум. черепо́чок. Чуб. V. 1123.
Нас спонсорують: