Безґрунтовно, нар. Безпочвенно, неосновательно.
Довоюва́тися, -вою́юся, -єшся, гл. Довоеваться. Вони воювали, та й довоювались, що ляхам та недоляшкам в неволю достались.
До́ґа, -ґи, ж. = Клепка (въ деревянной посудѣ).
Засия́ти, -сия́ю, -єш, гл. = засяти. І світ над ним не засияв вовіки.
Лю́босний, -а, -е. 1) Любовный. 2) Любезный, пріятный.
Мина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. мину́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Проходить, пройти, миновать. Що буває, те й минає. Минають дні, минають ночі, минає літо; шелестить пожовкле листя. Як усе світове минає! І кохання, і радощі, і горе — як усе минає! Не зазнаю я роскоші, — вже й літа минають. Минули ті роки, що роспірали боки. 2) Проходить, пройти мимо. Хто йде, то минає, бо роду немає. Минули вже село, — знову поле. не минай корчма (употребляется какъ существительное). Пьяница. 3) Пропускать, пропустить. Сього не читай — минай. Богородицю так було поспіль прокажу, не мину й слова. Де був багатий жид і того не минали. Бодай мого сина на первій потребі первая куля не минула. 4) Обносить (чаркой). Як горілку п'ють, то мене минають, а як ся б'ють, то від мене починають. 5) Избѣгать, избѣжать. Що Бог навіне, того ніхто не мине.
Мір, мо́ру, м. Моръ, смертность. Батько й мати повмірали від якогось мору. Торік був у Київі великий мір на людей. Чом воно на панів та на попів мору нема?
Памолодок, -дка, м. = памолодь 1.
Пришиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. приши́тися, -ши́юся, -єшся, гл. Пришиваться, пришиться, быть пришитымъ.
Топіль, -пелі, ж. Водоворотъ. Розглянув, де найбільша топіль, вир і кинув, відвернувшися, в глубінь барилку.