Верховець, -вця, м. = верхівень. Он по полю верхівцем літає.
Затю́пати, -паю, -єш, гл. Побѣжать маленькой рысцой.
Калябура, -ри, ж. Лужа. З чужого коня і серед калябури вставай.
Паучина, -ни́, ж. = паутина.
Подвиг, -га, м. 1) Подвигъ. Він дику, люту силу воювничу до подвигів спасенних нахиляє. Ні пишним мавзолеєм, ні солодкоголосою хвалою не зробили б нашому батькові Тарасу такої шаноби, як сим тихим братолюбним подвигом.
Понароблювати, -люю, -єш, гл. = понаробляти. Справді аж сором і гріх, що там (у церкві) понароблювали прокляті сичі.
Припорошити, -шу́, -шиш, гл. Присыпать. І мій волос сивина геть припорошила.
Присмагнути, -ну, -неш, гл.
1) Пригорѣть, сильно прижариться. Печене порося аж присмагло.
2) Подернуться пленкой, покрыться налетомъ. У його губи присмагли. На озері вода присмагла.
Чепіль, -ля, м. Обыкновенный ножъ съ деревяннымъ черенкомъ. Такой-же ножъ, преимущественно старый съ отломаннымъ концемъ. Cм. чепель.
Щепко нар. Точно, безъ походу. Казна, щепко важить.
