Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звірюватий

Звірюва́тий, -а, -е. Нѣсколько похожій своими поступками на звѣря. Гайда, воле, в Дике поле, воле звірювата! К. МБ. III. 297.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРЮВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРЮВАТИЙ"
Буріння, -ня, с. Разрушеніе.
Глейкий, -а, -е. Клейкій, вязкій (о почвѣ).
Дзе́ркало, -ла, с. Зеркало. Кв. Ном. № 5227. Ум. Дзе́ркальце. Ком. ІІ. 41. МВ. І. 25.
Доча́сність, -ности, ж. Временность.
Пічкатися, -каюся, -єшся, гл. Возиться съ обмазкой глиной или побѣлкой зданія. Сим. 129.
Полощувати, -щую, -єш, гл. ? Та покощувано і полощувано шишечку. Мил. 155.
Понадсікати, -ка́ю, -єш, гл. Надсѣчь (во множествѣ).
Путящий, -а, -е. Порядочный, хорошій. Город путящий. Греб. 400. Путящий чоловік з його буде.
Талановитий, -а, -е. Даровитый, способный, талантливый.
Унещасливити, -влю, -виш, гл. Сдѣлать несчастнымъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІРЮВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.