Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звіриний

Звіри́ний, -а, -е. Звѣриный. Не наділив його умом звіриним. К. Іов. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРИНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРИНИЙ"
Бинь-бинь! меж. Призывъ для коровъ. Шейк.
Горба́нь, -ня́, м. Горбунъ.
Кляскати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] кля́снути, -сну, -неш, гл. 1) Хлопать, хлопнуть. Біс перістий свиснув, кляснув. Гул.-Арт. (О. 1861. III. 106). 2)язиком. Щелкать, щелкнуть языкомъ. Вх. Лем. 425.
Нару́гувати, -гую, -єш, гл. = наругати. Став мене батько наругувать за ту кражу, то мені вже не можна було дома жити, — я й пішов з дому. Новомоск. у. (Залюбовск).
Непосидячий, -а, -е. Подвижной, непосѣда. Непосидющий як чорт. Ном. № 3133.
Несплячки, -чок, ж. мн. Безсонница (у дѣтей). КС. 1883. VII. 588.
Підкласти Cм. підкладати.
Попримуровувати, -вую, -єш, гл. Сдѣлать каменныя пристройки.
Прохворостити, -щу, -стиш, гл. Высѣчь. Треба простить, або прохворостить. Ном. № 13635.
Хибати, -баю, -єш, гл. 1) Колебать, шатать. Стоїть хибка над водою, хибає собою. Гол. 2) = хибатися. Полиця хибає — вже не стоїть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІРИНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.