Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зрожатися
зрозумілий
зрозумілість
зрозуміло
зрозуміння
зрозуміти 2
зрок
зронити
зроняти
зросити
зросливий
зрослий
зростання
зростати
зростися
зростити
зростний
зрошати
зрошатися
зруб
зрубань
зрубати
зрубина
зрубити
зрубувати
зруйнування
зруйнувати
зруйнуватися
зрукований
зрунтати
зрухнутися
зруч
зручати
зручний
зручність
зручно
зрушити
зрушитися
зрущик
зрябіти
зряджати
зрядник
зрясити
зрятувати
зряхатися
зрячий
зсаджувати
з-серця
зсивіти
зсидіти
зсилати
зсинити
зсиніти
зсинобежитися
зсипа
зсипати
зсипатися
зсихати
зсіданина
зсідати
зсідатися
зсілий
зсісти
зскакувати
зслизнути
зсмутніти
зсовувати
зсовуватися
зсохнути
зсохти
зсподу
зстарити
зстаріти
зстарітися
зстародавна
зступатися
зсувати
зсуватися
зсукати
зсукувати
зсукуватіти
зсунути
зсуропити
зсутеніти
зсушити
зсушитися
зт..
зуб
зубань
зубатий
зубела
зубелити
зубець
зубик
зубило
зубіч
зубка
зубний
зубоватий
зубовий
зубожений
зубожити
зубожитися
зубожіння
зубожіти
зубок
зубоча
зубочистий
зубр
зубровий
зубря
зубцьований
зубчастий
зубчик
зуверіти
зугарний
зугледіти
зужиткувати
зужмом
зужувати
Безодголосний, -а, -е. Беззвучный.
Безсильний, -а, -е. = безсилий. Дужий безсильного давить. Котл. Н. П. вода безсильна. Сказочная вода, отнимающая силу у пьющаго ее. Як він з ким небудь б'ється, то сам п'є силну воду, а другому дає безсилну. Чуб. II. 208. камень безсильний играетъ ту же роль: если его лизнуть, сила пропадаетъ. Чуб. II. 209, 210.
Болящий, -а, -е. Больной, болѣющій. Боляща стогнала. Мир. Пов. ІІ. 99. Катерина з болящої і очей не зводить. Шевч. 115.
Гардаман, -ну, м. Крѣпкая водка. Напившися гардаману, пійшов бим гуляти. Гол. ІІІ. 204.
Грошолю́б, -ба, м. Любящій деньги, сребролюбецъ. Грин. І. 43.
Круховий, -а, -е. . крухова сіль Каменная соль. Вх. Лем. 429.
Окукобитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Свить гнѣздо. 2) Устроиться, устроить хозяйство. Так окукобилась, мов та горличка. Ном. № 10102.
Праця, -ці, ж. Трудъ, работа. Шевч. 133. Котл. Ен. VI. 87. Кричитъ пробі її мати, щоб дівчину рятувати, каже, що за працю тую я дівчину подарую. Чуб. V. 1117. Ум. праценька. ЕЗ. V. 109.
Фартух, -ха, м. 1) То-же, что и спідниця изъ ситца или окрашеннаго полотна. Гол. Од. 21, 49. 2) = хвартух. Припну фартух дорогий — срібні-злоті береги, гафтована середина, — преподобна дівчина. Чуб. V. 10. Ум. фартушок.
Циганиха, -хи, ж. Жена цыгана. Поховав піп циганиху. Рудч. Св. І. 70.
Нас спонсорують: