Бодренно нар. Бодро. Як хто стоїть бодренно, а як хто ласий на сон, то і дріма.
Дзвінкоголо́сий, -а, -е. Звучный.
Кавунячий, -а, -е. Арбузный. Одкрилося поле, неначе заслане картатими хустками, де зеленіло дрібненьке... кавуняче огудіння.
Моска́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Обрусѣвать. Уже почав москалитися! 2) Осолдатчиваться.
Погодонька, -ки, ж. Ум. отъ погода.
Попортяний, -а, -е. = портяний.
Проблювати, -люю, -єш, гл. Рвать, блевать нѣкоторое время. Усю ніч проблював.
Сіро́ма, -ми, м. 1) Бѣднякъ, горемыка. Чи ж на горе, на біду сірома вродився. 2) соб. Бѣдняки, горемыки.
Узивати, -ва́ю, -єш, сов. в. узвати, узву, узвеш, гл.
1) Обзывать, обозвать. Полежієм, домонтарем, гречкосієм узивати.
2) Преим. несов. в. призывать. Бога взивай, а руки прикладай.
3) Звать, зазывать, зазвать. Узивають її в хату, питаю: чи підеш, чи ні?
Упокій, -кою, м.
1) Успокоеніе, покой. За дурною головою, нема ногам упокою. з упоко́єм. Спокойно, въ покоѣ, въ спокойствіи. Хліб-сіль з упокоєм вічний час уживати.
2) Упокой. За упокой душі її псалтирь прочитає.