Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зрожатися
зрозумілий
зрозумілість
зрозуміло
зрозуміння
зрозуміти 2
зрок
зронити
зроняти
зросити
зросливий
зрослий
зростання
зростати
зростися
зростити
зростний
зрошати
зрошатися
зруб
зрубань
зрубати
зрубина
зрубити
зрубувати
зруйнування
зруйнувати
зруйнуватися
зрукований
зрунтати
зрухнутися
зруч
зручати
зручний
зручність
зручно
зрушити
зрушитися
зрущик
зрябіти
зряджати
зрядник
зрясити
зрятувати
зряхатися
зрячий
зсаджувати
з-серця
зсивіти
зсидіти
зсилати
зсинити
зсиніти
зсинобежитися
зсипа
зсипати
зсипатися
зсихати
зсіданина
зсідати
зсідатися
зсілий
зсісти
зскакувати
зслизнути
зсмутніти
зсовувати
зсовуватися
зсохнути
зсохти
зсподу
зстарити
зстаріти
зстарітися
зстародавна
зступатися
зсувати
зсуватися
зсукати
зсукувати
зсукуватіти
зсунути
зсуропити
зсутеніти
зсушити
зсушитися
зт..
зуб
зубань
зубатий
зубела
зубелити
зубець
зубик
зубило
зубіч
зубка
зубний
зубоватий
зубовий
зубожений
зубожити
зубожитися
зубожіння
зубожіти
зубок
зубоча
зубочистий
зубр
зубровий
зубря
зубцьований
зубчастий
зубчик
зуверіти
зугарний
зугледіти
зужиткувати
зужмом
зужувати
Бас, -са, м. 1) Басъ. Еней зарюмав басом сам. Котл. Ен. співати баса. Пѣть басомъ. Він у церкві баса співає. Харьк. г. говорити баса. Говорить басомъ. Св. Л. 130, 279. 2) Музыкальный инструментъ: контрабасъ, віолончель. Да винесла три скрипочки, а четвертий бас. Чуб. V. 1117. На улиці скрипка й бас, пусти, мамо, хоть на час. Н. п. 3) на бас брати кого. Поднимать на смѣхъ кого. Фр. Пр. 23. 4) басом дивитися, поглядати. Непріязненно смотрѣть, посматривать. Фр. Пp. 23. Я на тії бараболі басом поглядаю, на полиці варениці очима приймаю. Чуб. V. 653. Ум. басик, басок. Дівчата співають і він басика тягне. Кіев. Ув. басисько, басище, басюка, басюра. От у Семена басю́ра: як ревне, так аж шибки бряжчать. Харьк.
Блискати, -каю, -єш, гл. 1) Сверкать. Ніч темна, темна, тільки блискавка блискає. МВ. І. 141. І дощ не йде, і хмар нема, тільки блискає. Грин. ІІІ. 308. Йдуть (косарі) мовчки, тільки коси блискають. Греб. 401. 2) Бить задомъ, лягать. Та бий її, нехай не блискає бісова худоба. Канев. у.
Бусурманити и бусурменити, -ню, -ниш, гл. Басурманить.
Гаспедюка, -ки, об. ув. отъ гаспед.
Обшугуватися, -гуюся, -єшся, сов. в. обшуга́тися, -га́юся, -єшся, гл. 1) Очищаться, оббиваться, отлетать. Пил обшугується, як товчуть гречку. Кіевск. у. 2) Истрачиваться, истратиться, издержаться. Обшугався так, що й шага нема. Борз. у.
Підгледіти, -джу, -диш, гл. = підглядіти.
Позамерзати, -заємо, -єте, гл. Замерзнуть (о многихъ, о многомъ). У погрібі і квас, і капуста, і огірки — усе позамерзало. Васильк. у.
Почерез пред. 1) Черезъ. Пішов у тото місто почерез високу гору. Гн. ІІ. 233. Почерез плоти понадвисала червона калина. Федьк. 2) В-продолженіе. Бабила почерез цілий рік. Гн. II. 58. 2) Изъ-за. Мама Юди снила раз, що породе сина і почерез того сина маї умерти сам Исус Христос. Гн. II. 236.
Приліс, -су, м. Опушка лѣса? За лісом, за прилісом золоте теля реве. Чуб. І. 315. Cм. проліс.
Урівень, урівні, нар. Наравнѣ, въ уровень.
Нас спонсорують: