Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злекшити
зленути
злепкуватий
злепок
злестити
злива
зливання
зливати
зливатися
зливки
злигати
злигатися
злигнути
злигодні
злигодній
злигти
злидарик
злидарити
злидарь
злидарька
злидарюка
злиденний
злиденник
злиденність
злиденно
злидень
злиднувати
злидяний
злизати
злизнути
злизувати
злий
злинка
злинути
злиняти
злипатися
злити
злихословити
зличний
злишнього
злишок
злізти
злінуватися
зліпити
зліплювати
зліплюватися
зліпок
злісливий
злісливо
злістниця
злість
злітати
злітатися
злітеплитися
зліти
злітки
злітній
злітце
злічити
злічувати
злічуватися
зло
злоба
злобитель
злобителька
злобливий
злобний
злобствувати
злобувати
зловжиток
зловити
зловитися
зловістний
зловіщуватий
злоги
злодарний
злодієнко
злодій
злодійка
злодійкуватий
злодійство
злодійствувати
злодійський
злодіяка
злодіячити
злодіячка
злодюга
зложити
зложитися
зломити
зломитися
зломок
зломча
злопати
злопотіти
злоріка
злорічити
злороб
злосливий
злосливість
злосливо
злословити
злосник
злосопротивний
злоститися
злостувати
злот
злотарник
злотечко
злотий
злотистий
злотити
злотківець
злотник
злото
злотоглав
злотоглавий
злотокрилий
злототканий
злочестивий
Відельга, -ги, ж. = відлига. Вх. Зн. 7.
На́волок, -ку, м. Жнивье, по которому посѣянъ подъ борону хлѣбъ (безъ вспашки). На наволоку бува часом хліб кращий, як на ораному. Камен. у. Cм. наволоком.
Овсі нар. = зовсім. Харьк.
Піддурити Cм. піддурювати.
Підсобійний, -а, -е. , підсобійник, -ка, м. = підсубійний, підсубійник. Мнж. 481.
Подряпатися, -паюся, -єшся, гл. Поцарапаться. Так він у терен, думає: там хоть подряпається. Рудч. Ск. І. 54.
Посеред нар. Среди. Дивиться, посеред моря горить огонь. Рудч. Ск. І. 109. Дівчино моя, ти ж моя мати, дай мені вечеряти хоч посеред хати. Н. п.
Спроволока нар. Протяжно. Він говорить спроволока. Зміев. у.
Тутайка, -ки, ж. = туркавка. Вх. Лем. 475.
Хвасоля, -лі, ж. = квасоля. Високий, як тополя, а дурний, як хвасоля. Ном. № 6346. Ум. хвасо́ленька, хвасо́лечка, хвасолька.
Нас спонсорують: