Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злекшити
зленути
злепкуватий
злепок
злестити
злива
зливання
зливати
зливатися
зливки
злигати
злигатися
злигнути
злигодні
злигодній
злигти
злидарик
злидарити
злидарь
злидарька
злидарюка
злиденний
злиденник
злиденність
злиденно
злидень
злиднувати
злидяний
злизати
злизнути
злизувати
злий
злинка
злинути
злиняти
злипатися
злити
злихословити
зличний
злишнього
злишок
злізти
злінуватися
зліпити
зліплювати
зліплюватися
зліпок
злісливий
злісливо
злістниця
злість
злітати
злітатися
злітеплитися
зліти
злітки
злітній
злітце
злічити
злічувати
злічуватися
зло
злоба
злобитель
злобителька
злобливий
злобний
злобствувати
злобувати
зловжиток
зловити
зловитися
зловістний
зловіщуватий
злоги
злодарний
злодієнко
злодій
злодійка
злодійкуватий
злодійство
злодійствувати
злодійський
злодіяка
злодіячити
злодіячка
злодюга
зложити
зложитися
зломити
зломитися
зломок
зломча
злопати
злопотіти
злоріка
злорічити
злороб
злосливий
злосливість
злосливо
злословити
злосник
злосопротивний
злоститися
злостувати
злот
злотарник
злотечко
злотий
злотистий
злотити
злотківець
злотник
злото
злотоглав
злотоглавий
злотокрилий
злототканий
злочестивий
Білик, -ка, м. 1) Стальной двуручный рѣзецъ для очистки кожъ. Сумск. у. 2) Самецъ бѣлки.
Виноград, -ду, м. 1) Виноградъ. По садочку хожу, виноград сажу. Н. п. сад-виноград. Виноградникъ. Ой у саді, саді-винограді, стояв кінь вороний у наряді. Мет. 98. Ум. виноградочок. Ти мій таточку, мій виноградочку. Мил. 183.
Діво́чити, -чу, -чиш, гл. = Дівувати. І я навчусь по сьомій дитині дівочити. Ном. № 5301. Св. Л. 79, 128. Ном. стр. 102. Дівочили удвох з Мариною. Камен. у.
Комизитися, -зюся, -зишся, гл. Капризничать, упрямиться. Коли б вона та не бісилась, замовкла і не комизилась. Котл. Ен.
Мизи́нець, -нця, м. 1) Мизинецъ, меньшой палець. Ой іскиньте золот перстень із мизинця пальця. Мет. 19. 2) Самый младшій ребенокъ. Ум. мизи́нчик.
Молодо́йка, -ки, ж. Родъ кушанья: кукурузная мука, свареная въ сладкомъ молокѣ. Вх. Зн. 37.
Описати Cм. описувати.
Повисипати, -па́ю, -єш, гл. Высыпать (во множествѣ). Повикидай скарби свої на смітник і золото повисипай у воду. К. Іов. 50.
Розбуркуватися, -куюся, -єшся, сов. в. розбуркатися, -каюся, -єшся, гл. Пробуждаться, пробудиться, прійти въ себя отъ сна.
Таємничий, -а, -е. 1) Таинственный. Мир. ХРВ. 353. К. Досв. 71. Чули вони дивне таємниче слово. К. Псал. 189.
Нас спонсорують: