Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злекшити
зленути
злепкуватий
злепок
злестити
злива
зливання
зливати
зливатися
зливки
злигати
злигатися
злигнути
злигодні
злигодній
злигти
злидарик
злидарити
злидарь
злидарька
злидарюка
злиденний
злиденник
злиденність
злиденно
злидень
злиднувати
злидяний
злизати
злизнути
злизувати
злий
злинка
злинути
злиняти
злипатися
злити
злихословити
зличний
злишнього
злишок
злізти
злінуватися
зліпити
зліплювати
зліплюватися
зліпок
злісливий
злісливо
злістниця
злість
злітати
злітатися
злітеплитися
зліти
злітки
злітній
злітце
злічити
злічувати
злічуватися
зло
злоба
злобитель
злобителька
злобливий
злобний
злобствувати
злобувати
зловжиток
зловити
зловитися
зловістний
зловіщуватий
злоги
злодарний
злодієнко
злодій
злодійка
злодійкуватий
злодійство
злодійствувати
злодійський
злодіяка
злодіячити
злодіячка
злодюга
зложити
зложитися
зломити
зломитися
зломок
зломча
злопати
злопотіти
злоріка
злорічити
злороб
злосливий
злосливість
злосливо
злословити
злосник
злосопротивний
злоститися
злостувати
злот
злотарник
злотечко
злотий
злотистий
злотити
злотківець
злотник
злото
злотоглав
злотоглавий
злотокрилий
злототканий
злочестивий
Жо́вна и жо́вни II, с. мн. Опухоль железъ на шеѣ, желваки, антиномикозъ. Росхристана, простоволоса і як в намисті вся в жовнах. Котл. Ен. ІІІ. 11. Обсіли його жовни, то й повалявся мало не два роки. Св. Л. 303. Жовна викладаються. Богод. у.
Застеля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. застели́ти, -лю́, -леш, гл. = застилати, заслати. Достала скатірку, стіл застеляє. МВ. ІІ. 20. Білу постіль застелю. Чуб. V. 48.
Зміюка, -ки, ж. Змѣя, большая змѣя. Жила стара баба така, що вміла зміюк іскликати. Грин. II. 46.
Кош, -ша, м. = кіш.  
Однорал, -ла, м. Генералъ. Де мій милий ночує? Ой ці з одноралом въ чужім краю на залозі? Голов. І. 285.
Опалити, -ся. Cм. опаляти, -ся.
Пікати, -каю, -єш, гл. Издавать пискъ. Курча в яйці піка.
Сватонько, -ка, м. Ум. отъ сват.
Употемку нар. Въ закрытомъ отъ свѣта мѣстѣ. Навіщо ти поставив його употемку, постав на вікні, то й ростиме (о цвѣткѣ). Канев. у.
Шестеро числ. Шестеро, шесть душъ, шесть штукъ, шесть частей. Не дуже його постреляно: голівонька на четверо, а серденько на шестеро. Чуб. V. 948.
Нас спонсорують: