Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звірик

Зві́рик, -ка, м. Ум. отъ ii звір.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРИК"
Віщук, -ка, м. Вѣстникъ. Вх. Лем. 399.
Гота́р, -ру, м. Межа, граница. Желех.
Ковбаска, -ки, ж. Ум. отъ ковбаса.
Кожан, -на, м. = кажан.
Куєв, ва, м. ?]. Быстрый каменистый потокъ въ лѣсу. Шух. I. 80.
Перестрочити Cм. перестрочувати.
Піхом нар. Пѣшкомъ. К. ЧР. 359. Пійшли хто піхом, хто возом. Г. Барв. 240. До отця, до матки у гості він і піхом прибуде. АД. І. 130.
Потримяти, -маю, -єш, гл. Подержать. Потримав деякі (книжки) в руках. О. 1862. IX. 67. Коня дайте, я потримаю. Чуб. II. 628.
Продажність, -ности, ж. Продажность. К. Кр. 28.
Цурпалок, -лка, м. = цурупалок. Черк. у. Ум. цурпалочок. Грин. ІІІ. 310.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.