Бурлак, -ка, бурлака, -ки, м. 1) Бобыль, бездомный человѣкъ, работникъ вдали отъ родины. Бурлак сам горить як свічка: як до роботи, як до охоти. Нема в світі так нікому, як бурлаці молодому, що бурлака робить, заробляє, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає. 2) Холостякъ. Любої пари не знайшов, а побратись аби як не гоже.... Так довіку бурлакою й зоставсь наш Гриць. Козаче, бурлаче, що тебе зсушило? Ум. бурлаченько. бурлачок.
Ґа́лиця, -ці, ж. Гадюка черная.
Отчизна, -ни, ж.
1) = батьківщина. Кидають отчизну і свою дідизну, свої пасіки й левади.
2) Отечество, отчизна, родина. Хоч би ти... для отчизни кинувсь із мосту в воду, то й я за тобою.
Подозволяти, -ля́ю, -єш, гл. Дозволить (многимъ).
П'ядак, -ка, м. Насѣк. Гусеница геометра, Cheimatobia brumata.
Сполошитися, -шу́ся, -шишся, гл. Встревожиться, испугаться.
Торчок, -чка, м. Раст. Helvella esculenta Pers.
Цвіргун, -на, м. = цвіркун.
Чіпець, -пця, м. 1) = чепець 1. Русую кісоньку під чіпець. Сидить дівка в темниці, шиє чіпець без ниці. 2) = чепчик 3. В чіпці уродився, а на посторонку згине. 3) = чепець 4.
Шпунт, -та, м. Пуншъ. Там пани чаї та шпунти п'ють.