Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звозити

Зво́зити, -жу, -виш, сов. в. звезти́, -зу́, -зе́ш и звози́ти, -жу́, -виш, гл. Сваживать, свезти въ одно мѣсто. Кілько в небі зірочок, тілько на полі кіпочок. Суди, Боже, звозити, в велику скирту зложити. Чуб. III. 246. Волів обробила, пшеницю звозила. Чуб. V. 824.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЗИТИ"
Віддалік нар. Поодаль. А лисиця оддалік стоїть. Рудч. Ск. І. 21.
Відтерплювати, -люю, -єш, сов. в. відтерпіти, -плю, -пиш, гл. Вытерпливать, вытерпѣть за что либо. За все ми одтерпіли. МВ. (О. 1862. ІІІ. 46).
Кропівник, -ка, м. У гуцульскихъ древорубовъ: рабочій, поливающій водой деревянный желобъ, но которому съ горы внизъ спускается дерево. Шух. І. 179.
Матни́стий, -а, -е. Имѣющій большую матню. Чуб. VII. 416.
Моли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Молиться. Богу молись, а до берегу гребись. Ном. № 160. Розумний молиться, а дурень плаче. Ном. № 141.
Подих, -ху, м. Дыханіе; дуновеніе. К. ХП. 23. Гріє їй своїм подихом руки. Г. Барв. 537. Подих ночної прохолоди. К. МХ. 21.
Покресати, -шу́, -шеш, гл. Высѣкать огонь нѣкоторое время.
Поправка, -ки, ж. Ум. отъ поправа.
Провина, -ни, ж. Вина, проступокъ. АД. II. 62. За яку провину у холодну посадили його? Н. Вол. у. То се вони караються у його за провину, за гордощі без міри. К. Іов. 79. Ум. провинка, прови́нонька. А за тоту провиноньку Бог би тя скарав. Гол. І. 294.
Роскуйовдити, -джу, -диш, гл. = роскудлати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.