Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звозити

Зво́зити, -жу, -виш, сов. в. звезти́, -зу́, -зе́ш и звози́ти, -жу́, -виш, гл. Сваживать, свезти въ одно мѣсто. Кілько в небі зірочок, тілько на полі кіпочок. Суди, Боже, звозити, в велику скирту зложити. Чуб. III. 246. Волів обробила, пшеницю звозила. Чуб. V. 824.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЗИТИ"
Безрогий, -а, -е. Безрогій. Рудч. Чп. 255. Мали тато дві кози, та обидві безрогі. Чуб. V. 1156.
Буґа, -ґи, м. = бугай і. Вх. Пч. II. 5.
Вакиристий, -а, -е. Овца или баранъ бѣлый, но съ черными обводами вокругъ глазъ. О. 1862. V. Кух. 36.
Воєвода, -ди, м. Воевода. Да оддав мене мій батенько да за воєводу, у чужую сторононьку, далеко од роду. Н. п.
Гультяї́ще, -ща, м. Ув. отъ гультяй.
Коханочка, -ки, ж. Ум. отъ коханка.
Підлеглий, -а, -е. 1) Подчиненный. 2) Прѣлый. Підлегле борошно.
Посивіти, -вію, -єш, гл. Посѣдѣть. І голова посивіє. Ном. № 5637.
Рипяк, -ка, м. Раст. Arctium majus. Лв. 96.
Уздениця и уздіниця, -ці, ж. Недоуздокъ. Вх. Зн. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.