Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запаленіти
запалення
запалий
запалистий
запалити
запалихвіст
запалка
запальний
запальоний
запальчастий
запальчасто
запальчовувати
запалювати
запалюватися
запаморочити
запаморочитися
запам'ятати
запам'ятування
запам'ятувати
запанібрата
запанібрататися
запанілий
запаніти
запанувати
запара
запарити
запарі
запарка
запарторити
запаршивіти
запарювати
запарюватися
запас
запасати
запасатися
запаска
запаскуджувати
запаскудніти
запасльонити
запасний
запасонька
запасти
запасти 2
запастися
запасчаний
запасчина
запах
запахнути
запахти
запахущий
запашіти
запашний
запашно
запащекувати
запевне
запевнити
запевняти
запекати
запеклий
запеклуватий
запекти
запекуватий
запереджуватися
заперезати
заперізувати
заперізуватися
заперти
заперцювати
заперчити
запетлювати
запетлюватися
запецькати
запечалити
запечалитися
запечалля
запечатати
запечатувати
запечений
запечи
запивайло
запивати
запикатися
запикнутися
запикуватися
запилити
запилитися
запильнувати
запилювати I
запилювати II
запина
запинало
запинання
запинати
запинатися
запиначка
запиндючитися
запинити
запинка
запиняти
запинятися
запирскати
запирськати
запирхатися
запис
записати
записка
запискотати
записочка
записувати
записуватися
запит
запитання
запитати
запити
запитувати
запитуватися
запитяний
запихати
запихатися
запишатися
Волочебник, -ка, м. Ходящій съ поздравленіями по домамъ на св. недѣлѣ. Ум. волочебничок. Ой ішли брели добрі молодці волочебнички. Н. п.
Головня, -ні, ж. 1) = головешка. Угор. Гн. II. 20. 2) = зана. Вх. Пч. II. 37. Як багато головні в пшениці, то буде мука чорна, як гречана. Камен. у. 3) Раст. Ustilago maydis L. U. Carbo Tul. ЗЮЗО. I. 140.
Долото́, -та́, с. Долото. Ув умілого і долото рибу ловить. Ном. № 6019. Довбав долотом на дриветні. Левиц. Пов. 150. Покочу я долото, всі дівочки в болото. Млр. л. сб. 351. Ум. долітце́. Шух. І. 277, 284.
Клонити, -ню́, -ниш, гл. 1) Клонить, наклонять. Клонить і в дощ, і в погоду зелені віти додолу. К. ЧР. Лежу собі та й думаю, а сон мене так і клонить. МВ. І. 111. Ой сон, мати, ой сон, мати, сон головоньку клонить. Мет. 88. 2) клонити голову. Кланяться. І не прохались, бо такий невірний був немилосердний, що дурно й голову було клонити. МВ. І. 46.
Ковтун, -на, м. 1) Медиц. Колтунъ, Plica polonica. Лучче відразу ковтун з голови збути. Ном. № 4285. І довгі коси в реп'яхах о поли бились в ковтунах. Шевч. 340. 2) Вообще сбившіеся въ комья волосы. 3) Комокъ овечьей шерсти, попадающійся при разбираніи ея для чесанія. Вас. 152.
Незрозумілість, -лости, ж. Непонятность. Желех.
Панін Cм. паніїн.
Сидень, -дня, м. Сидящій на одномъ мѣстѣ, малоподвижный человѣкъ, домосѣдъ. Оце ще сидень, — і між люде ніколи не вийде!
Хибнути, -ну, -неш, гл. 1) Покачнуть, наклонить. Хибнути човен. Васильк. у. 2) Наклониться. Хибнув на мене віз. Черк. у. 3) Сплоховать, не удаться. Сей рік жито хибнуло, а ярина добра. Камен. у. 4) Минуть, обойти. То вже її не хибне. Н. Вол. у.
Чудотворний, -а, -е. = чудовний 1. Ой Спасе наш Межигорський, чудотворний Спасе. Шевч. 256.
Нас спонсорують: