Домовля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. домо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Договаривать, договорить. Сльози лились, лилися козацькі, тугу домовляли. 2) Договаривать, договорить, нанимать, нанять. 3) Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. «Не сором тобі в коршмі сидіти? Маєш ти дома жінку і діти». — «На, пий горівку та не домовляй, або іди к бісу, нас не забавляй!» (Говорить пьяница укоряющей его женѣ). Бач, ти об мені й не думаєш! — домовля йому.
Дотекти́ Cм. дотікати.
Казенний, -а, -е. Казенный. Москаль казенна вещ. Були і панські, і казенні.
Коромолувати, -лую, -єш, гл. Учинять заговоръ. Коромолує з ним на Данила владика.
Має́т, -ту, м. = маєток. Уручаю тобі, брате, всі мої маєти.
Понащулювати, -люю, -єш, гл. Насторожить (во множествѣ). Коні понащулювали вуха.
Поспотикатися, -каюся, -єшся, гл. Поспотыкаться нѣкоторое время.
Сотак, -ка, м. Житель Шаришской столицы въ Венгріи.
Сугак, -ка, м. 1) Сайга. Ганялись наші батьки по Низових степах за білорогими сугаками. 2) Желѣзный съ мѣднымъ черенкомъ инструментъ вродѣ шила для прокалыванія дыръ въ постолах, развязыванія узловъ и пр. Бываетъ и роговой.
Фіровщина, -ни, ж. Штука скота (или деньги для покупки овцы), которая дарится крестнымъ отцемъ и матерью своему крестнику. .