Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запаленіти
запалення
запалий
запалистий
запалити
запалихвіст
запалка
запальний
запальоний
запальчастий
запальчасто
запальчовувати
запалювати
запалюватися
запаморочити
запаморочитися
запам'ятати
запам'ятування
запам'ятувати
запанібрата
запанібрататися
запанілий
запаніти
запанувати
запара
запарити
запарі
запарка
запарторити
запаршивіти
запарювати
запарюватися
запас
запасати
запасатися
запаска
запаскуджувати
запаскудніти
запасльонити
запасний
запасонька
запасти
запасти 2
запастися
запасчаний
запасчина
запах
запахнути
запахти
запахущий
запашіти
запашний
запашно
запащекувати
запевне
запевнити
запевняти
запекати
запеклий
запеклуватий
запекти
запекуватий
запереджуватися
заперезати
заперізувати
заперізуватися
заперти
заперцювати
заперчити
запетлювати
запетлюватися
запецькати
запечалити
запечалитися
запечалля
запечатати
запечатувати
запечений
запечи
запивайло
запивати
запикатися
запикнутися
запикуватися
запилити
запилитися
запильнувати
запилювати I
запилювати II
запина
запинало
запинання
запинати
запинатися
запиначка
запиндючитися
запинити
запинка
запиняти
запинятися
запирскати
запирськати
запирхатися
запис
записати
записка
запискотати
записочка
записувати
записуватися
запит
запитання
запитати
запити
запитувати
запитуватися
запитяний
запихати
запихатися
запишатися
Балок, -лка, м. Ум. отъ бал.
Брусований, -а, -е. 1) О деревѣ: обтесанный на четыре грани. Шух. I. 88. 2) Сдѣланный изъ четырехгранныхъ бревенъ. Брусована хата. Шух. I. 89.
Заблага́ти, -га́ю, -єш, гл. Умолить.
Затра́чувати, -чую, -єш, сов. в. затра́тити, -чу, -тиш, гл. Уничтожать, уничтожить, истреблять, истребить. Затративши личко чуже, ремінцем мусиш оддати. Ном. № 9688.
Киці-баба. Игра въ родѣ жмурокъ. Хто баби не веде, того киці-баба поведе. Ном. № 12573. А колись, каже, ви так з ними вигравали в хрещика та в киці-баби. Левиц. І. 276.
Невже нар. Неужели.
Ницьма нар. = i. Ниць. Бо лежали на землі ницьма, підложивши руки під голову. Новомоск. у.
Підлабузнюватися, -нююся, -єшся, сов. в. підлабузнитися, -нюся, -нишся, гл. Подольщаться, подольститься, приволокнуться. Підлабувзнивсь до горлиці горобець наче справді запорожський молодець. Гліб.
Плавиння, -ня, с. Деревья, которыя нанесетъ полая вода. Вх. Зн. 49.
Полазник, -ка, м. Тотъ, кто первый войдетъ во дворъ или избу въ полаз. Желех. Въ другихъ мѣстахъ Галиціи полазників бываетъ два: на Введеніе (21 ноября) и на Рождество. МУЕ. III. 51, 59. На Воведенія перший полазник. Хто того дня перший ввійде «до хиж», тот є полазником. Коли добре ведеся через рік, повідают, що доброго полазника мали; а зле, то злого. МУЕ. III. 51.
Нас спонсорують: