Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зволокти

Зволокти́, -ся. Cм. зволікати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЛОКТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЛОКТИ"
Груши́ця, -ці, ж. = Груша. Грушице моя, чом же ти не зеленая? Мет. 251. Ум. Груши́чка.
Кабзувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Портить. Вх. Зн. 23. 2) Бранить, порицать. Вх. Зн. 23.
Мандрі́вський, -а, -е. = мандрівний. Примандрує (встаровину піп) не знать зітки, — от було й кажуть: мандрівський піп служив. О. 1861. XI. 8.
Молда́ва и Молдова, -ви, ж. Молдавія. Камен. у.
Молоди́ло, -ла, Раст. Sedum telephium. ЗЮЗО. І. 137.
Перелісок, -ска, м. Узкая полоска лѣса, вдавшаяся въ поле. Я ходила туди аж до переліска. Зміев. у.
Пооселюватися, -люємося, -єтеся, гл. Поселиться (о многихъ).
Рант, -ту, м. Рантъ. Чоботи під рант. Вас. 162. Чоботи пошиті до ранту. Прил. у.
Розбійний, -а, -е. Взятый разбоемъ. Розбійні речі.
Церемонитися, -нюся, -нишся, гл. Церемониться, стѣсняться, жеманиться. Левиц. Пов. 213. Бере чарку з тарілки і трошки покушає і церемониться, бо дівоча натура церемонитись. Грин. ІІІ. 514.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОЛОКТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.