Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зволокти

Зволокти́, -ся. Cм. зволікати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЛОКТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЛОКТИ"
Виложка, -ки, ж. Ум. отъ вилога.
Завини́тель, -ля, м. Обвинитель. МВ.
За́мняток, -тку, м. = зам'ятня. Вх. Зн. 19.
Зацілува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Зацѣловать.
Кокошка, -ки, ж. 1) Курица. 2)зелена, зеленоно́га. пт. Gallinula chloropus. Желех. Ой на горі, на горі кукала кокошка. Гол. II. 204. Гей во моєм городчику зелена кокошка. Гол. II. 422.
Пастушити, -шу, -шиш, гл. = пастухувати. Біда вівцям, де вовк пастушить. Фр. Пр. 198.
Пообпалюватися, -люємося, -єтеся, гл. Опалиться (о многихъ), загорѣть (о многихъ). Пообпалювались у дорозі на тих степових вітрах. Г. Барв. 150.
Синівський, -а, -е. Сыновній.
Сторожовня, -ні, ж. Сторожка, комната, будка для сторожа. Черн. у.
Хвиський, -а, -е. Хлесткій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОЛОКТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.