Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звіринка

Звіри́нка, -ки, ж. Ум. отъ звірина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРИНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРИНКА"
Ватагування, -ня, с. Бытіе ватагом.
Віничок, -чка, м. 1) Ум. отъ віник. 2) мн. Раст. Artemisia scoparia Waldst. ЗЮЗО. І. 112.
Залютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Запаять. 2) Засвирѣпствовать. Уже осінь; незабаром зіма залютує. Шевч. ІІ. 163.
Зарива́тися I, -ва́юся, -єшся, сов. в. зари́тися, -ри́юся, -єшся, гл. Зарываться, зарыться. Зарився, як свиня въ шині. Ном. № 13784.
Керинниця, -ці, ж. = киринниця. Шух. І. 34.
Обскубувати, -бую, -єш, гл. = обскубати.
Поманіжитися, -жуся, -жишся, гл. Понѣжиться.
Посуміти, -мі́ю, -єш, гл. Опечалиться. Невістка смутная ходить, і діти навіть посуміли. МВ. І. 9.
Скоп, -па, м. Кладеный баранъ. Вх. Пч. II. 6.
Упокійний, -а, -е. Спокойный. Упокійної, святої землі не побачить. К. Псал. 221.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІРИНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.