Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звага
звагом
звада
звадитися
звадка
звадливий
звадливо
звадник
звадниця
зважати
зважити
зважитися
звакувати
звал
звалашити
звалити
звалище
зваління
зваловитий
звалувати
звалювати
звалюватися
зваляти
звалятися
звандрувати
звання
зварити
зваритися
зваріятіти
зваряльня
зваряти
зватися
зведениця
зведенник
зведенюк
звезти
звеличити 1
звеличити 2
звеличувати
звеліти
звеніти
звенькотіти
звербувати
звергати
звереснути
зверетенитися
зверзти
звертати
звертатися
звертіти
звертітися
зверх
зверхдуба
зверхник
зверхність
зверху
звершити
звеселити
звеселіти
звеселяти
звеселятися
звести
звечеряти
звечора
звечоріти
звивати
звиватися
звивистий
звидити
звидитися
звик
звикання
звикати
звикатися
звиклий
звикнути
звильнути
звинуватити
звинути
звинутися
звиняти
звисати
звисник
звиснути
звисока
звитатися
звити
звитяга
звитяжити
звитяжний
звитяжство
звих
звихатися
звихнути
звич
звичаєвий
звичаєк
звичаїтися
звичай
звичайненький
звичайний
звичайність
звичайно
звичений
звичити
звичитися
звичка
звичме
звичний
звично
звиш
звишки
звід
звідати
звіди
звідки
звідколи
звідник
звідниця
звідніти
Вертялка, -ки, ж. Метательное орудіе. Угор.
Видзвоняти, -няю, -єш, гл. = видзвонювати. Ой і сказав пан Каньовський рублі поміняти, аби його Бондарівні три дні видзвоняти. Гол. І. 65.
Домалюва́тися, -лю́юся, -єшся, гл. Дописать красками до чего нибудь.
Залю́блювати, -люю, -єш, сов. в. залюби́ти, -блю́, -биш, гл. Любить, полюбить. Вовки, бачте, вовкулаку не залюблюють..., бо вовкулака їсти падло гидує. Г. Барв. 451. Тепер уже сама не промовляє слова, не за любила і других чути, як говорять. МВ. ІІ. 97. він залюби́в, не залюби́в. Ему понравилось, не понравилось. На добрий ум научали, — ти не залюбив. Грин. III. 142. Не залюбив небіжчик кулі. Греб. 353. Одкинула вашу масть од чиряка — не залюбив: дуже почав сіпати. Харьк.
Замі́стя, -тя, с. За́городье, предмѣстье. КС. 1887. VI. 485.
Ло́мус, -са, м. Богатырь, силачъ, сокрушитель. Такий був ломус, ню поставив пушку на долоні та як стрелив із Быкова, то досяг аж у Остер. ЗОЮР. І. 118.
Насупуватий, -а, -е. Имѣющій суровый видъ.
Печенина, -ни, ж. = печеня. Угор.
Різанка, -ки, ж. 1) Срѣзокъ, половина бочки. 2) Лапша. Вх. Зн. 59. Cм. ло́кша, ло́кшина.
Слинявий, -а, -е. Слюнявый. Який дідок слинявіш, а всі його цілують. Ном.
Нас спонсорують: