Вовниця, -ці, ж. = вовна. Виженемо овечки, щоб по гірці не ходили, діток малих не будили, щоб вовниці не губили. Сінце під його підстилала і теплу вовницю з руна.
Дрімо́та, -ти, ж. Дремота. Ой ходить сон коло вікон, а дрімота коло плота. Ой. на кота воркота, на дитину дрімота. Цвіти ж собі, живи собі самотою, самотою, втішай себе солодкою дрімотою, дрімотою.
Єди́н, єдна, -не числ. = один. Єдин гроші складає, а другий мішок шиє.
Затве́рджувати, -джую, -єш, сов. в. затверди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Утверждать, утвердить.
Кров, -ви, ж. Кровь. Довго, довго кров степами текла-червоніла. Стали бідні невольники на собі кров забачати. Дума. Не пий води — кров нападе. Кров видно напала. Треба завтра щепія покликати — хай кине кров.
3) — св. івана. Раст. = іванок. Ум. крівця, кро́вка. З пальця мизинця кровка канула.
Лакеюватий, -а, -е. Съ лакейской душой. Людці лукаві, лакеюваті.
Мая́чення, -ня, с. 1) Мельканіе, мерцаніе. 2) Бредъ, галлюцинація.
Поженитися, -нимося, -теся, гл. Жениться (о многихъ); вступить въ бракъ. Ну, тепер ми всі поженились, — як би нам шуряка оженить. От поженились вони собі (дівка й парубокъ).
Руйнувати, -ну́ю, -єш, гл. Разрушать, разорять, истреблять, уничтожать. Згода дім будує, а незгода руйнує. Тоді треба старе руйнувати, як є з чого нове будувати. Руйнують твій народ поганці. Тяжко важко заспіває, як Січ руйнували.
Сірогривий, -а, -е. Съ сѣрой гривой. Ум. сірогри́венький.