Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звага
звагом
звада
звадитися
звадка
звадливий
звадливо
звадник
звадниця
зважати
зважити
зважитися
звакувати
звал
звалашити
звалити
звалище
зваління
зваловитий
звалувати
звалювати
звалюватися
зваляти
звалятися
звандрувати
звання
зварити
зваритися
зваріятіти
зваряльня
зваряти
зватися
зведениця
зведенник
зведенюк
звезти
звеличити 1
звеличити 2
звеличувати
звеліти
звеніти
звенькотіти
звербувати
звергати
звереснути
зверетенитися
зверзти
звертати
звертатися
звертіти
звертітися
зверх
зверхдуба
зверхник
зверхність
зверху
звершити
звеселити
звеселіти
звеселяти
звеселятися
звести
звечеряти
звечора
звечоріти
звивати
звиватися
звивистий
звидити
звидитися
звик
звикання
звикати
звикатися
звиклий
звикнути
звильнути
звинуватити
звинути
звинутися
звиняти
звисати
звисник
звиснути
звисока
звитатися
звити
звитяга
звитяжити
звитяжний
звитяжство
звих
звихатися
звихнути
звич
звичаєвий
звичаєк
звичаїтися
звичай
звичайненький
звичайний
звичайність
звичайно
звичений
звичити
звичитися
звичка
звичме
звичний
звично
звиш
звишки
звід
звідати
звіди
звідки
звідколи
звідник
звідниця
звідніти
Бенкетний, бенькетний, -а, -е. Относящійся къ пиру, банкетный. К. ЧР. 373. Запросила гостей до себе: і гостей, і дітей, і близьких приятелів на бенкетний день. Pauli. II. 103.
Весельце, -ця, с. Ум. отъ весло.
Запро́данка, -ки, ж. Женщина, предающаяся кому изъ-за корыстныхъ разсчетовъ.
Клумля, -лі, ж. Рыболовный снарядъ — сѣть, напяленная на прутья, соединенные въ видѣ трехгранной призмы. Радом. у.
Курній, -ней, м. Веревка. Шух. І. 84, 98. Вх. Зн. 30.
Нахлявкати, -каю, -єш, гл. Наболтать. Нахлявкала чор-зна-що та й пішла. Зміев. у.
Наще, наще́серце, нар. = натще.
Полуде́нькувати, -кую, -єш, гл. = полуднати.  
Поражатися, -жаюся, -єшся, сов. в. порадитися, -джуся, -дишся, гл. Совѣтоваться, посовѣтоваться. Аж тільки радяться, поражаються три дуки сребраники на кабак ітти. Мет. 378. З матінкою поражалася: порадь мене, моя мати, скільки мені дружечок брати. Мил. 132. Кого ж ми будем поражаться, кого ж ми будем питаться? Мил. 189. Дак ото ми з бабою й порадились. ЗОЮР. І. 65.
Сухоліс, -су, м. Высохшій лѣсъ, высохшая часть лѣса. Вх. Зн. 67.
Нас спонсорують: