Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звага
звагом
звада
звадитися
звадка
звадливий
звадливо
звадник
звадниця
зважати
зважити
зважитися
звакувати
звал
звалашити
звалити
звалище
зваління
зваловитий
звалувати
звалювати
звалюватися
зваляти
звалятися
звандрувати
звання
зварити
зваритися
зваріятіти
зваряльня
зваряти
зватися
зведениця
зведенник
зведенюк
звезти
звеличити 1
звеличити 2
звеличувати
звеліти
звеніти
звенькотіти
звербувати
звергати
звереснути
зверетенитися
зверзти
звертати
звертатися
звертіти
звертітися
зверх
зверхдуба
зверхник
зверхність
зверху
звершити
звеселити
звеселіти
звеселяти
звеселятися
звести
звечеряти
звечора
звечоріти
звивати
звиватися
звивистий
звидити
звидитися
звик
звикання
звикати
звикатися
звиклий
звикнути
звильнути
звинуватити
звинути
звинутися
звиняти
звисати
звисник
звиснути
звисока
звитатися
звити
звитяга
звитяжити
звитяжний
звитяжство
звих
звихатися
звихнути
звич
звичаєвий
звичаєк
звичаїтися
звичай
звичайненький
звичайний
звичайність
звичайно
звичений
звичити
звичитися
звичка
звичме
звичний
звично
звиш
звишки
звід
звідати
звіди
звідки
звідколи
звідник
звідниця
звідніти
Гнівитися, -влюся, -вишся, гл. = гніватися. Багатий тут на смерть гнівився. Котл.
Жа́бище, -ща, с. ув. отъ жа́ба. Сидить жабище на пні, як копиця. Ворон. г. Мов жабище з багна, на світ вона дивилась. К. Дз. 46.
Закоха́нець, -нця, м. Влюбленный. МВ. (К.С. 1902. X. 151).
Злочинство, -ва, с. Злодѣяніе, злодѣйство, преступленіе.
Капелиста, -ти, м. Музыкантъ. А ви, пани капелисти, танцю мі заграйте. Гол. А заграйте, капелисти, та не дуже дрібно. К. С. 1883. XI. 521.
Клямбра, -ри, ж. 1) Родъ скрѣпы или деревянныхъ тисковъ, употребляющихся для удержанія вмѣстѣ сколачиваемыхъ досокъ. Перш треба у клямбри взяти, а потім вже шпуги заганяти. Подольск. г. 2) Скоба, скрѣпа желѣзная. Угор.
Кучерявити, -влю, -виш, гл. Завивать, дѣлать кудрявымъ. Желех.
Оболонь, -ні, ж. Низменное луговое пространство. Мкр. Н. 23. В чистім полі на оболоні там іграв коник вороненький. Н. п. Приїхав гість та й став на поміст, роспустив коні по всій оболоні. Ном. стр. 291, № 32.
Панянство, -ва, с. Дѣвство, дѣвственность. Ой вже мов панянство загине. О. 1862. IV. 4. (Маруся) вже з панянства вистав, до старих людей пристає. О. 1862. IV. 25.
Розбирати, ся = розбірати, -ся.
Нас спонсорують: