Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звіздяний

Звіздяни́й, -а́, -е́ Звѣздный, усѣянный звѣздами. Ум. звіздяне́нький. Чим небо менше? Всюди рівненьке, всюди рівненьке та звіздяненьке. Гол. II. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІЗДЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІЗДЯНИЙ"
Бочитися, -чуся, -чишся, гл. Косо, непріязненно смотрѣть, сердиться. Вх. Зн. 18. Бочит сі на мене, як бим му маму зарізав. Фр. Пр. 112.
Вистоялка, -ки, ж. Настойка.
Витирач, -ча, м. Въ верхнемъ мельничномъ жерновѣ: находящаяся въ отверстіи палочка, счищающая приставшую къ стѣнкамъ отверстія муку. Мнк. 481.
Віддалити, -ся. Cм. віддаляти, -ся.
Відріз, -зу, м. Мѣра земли: участокъ въ три десятины. Миргор. у. Вас. 197.
Крутливиця, -ці, ж. = крутливець. Вх. Зн. 20.
Мши́ти, -мшу, -мшиш, гл. Конопатить мхомъ. Желех.
Пузирь, -ря́, м. Пузырь.
Уділити Cм. уділяти.
Ходовитий, -а, -е. Имѣющій хорошій шагъ, поступь. Ходовитий кінь. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІЗДЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.