Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звіздяний

Звіздяни́й, -а́, -е́ Звѣздный, усѣянный звѣздами. Ум. звіздяне́нький. Чим небо менше? Всюди рівненьке, всюди рівненьке та звіздяненьке. Гол. II. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІЗДЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІЗДЯНИЙ"
Здорове́зний и здорове́нний, -а, -е. Ув. отъ здоро́вий.
Лопта́ти, -пчу, -чеш, гл. Щемить. Сіль чи горілка зайшла в виразку та й лопче. Черк. у. Як приклала мені до рани синього каменю, як почало мені лоптати, то й Боже! Харьк.
Одностайний, -а, -е. 1) Единодушный, солидарный. Будьмо одностайні. О. 1862. III. 25. 2) Однородный, весь, вездѣ одинаковый, цѣльный. Гол. Од. 36. Як би земля одностайна, а то зверху супіскувата, а там далі вглиб солончакувата. Новомоск. у.
Повікувати, -ку́ю, -єш, гл. Долго жить. Вх. Зн. 50.
Покудовчити 2, -чу, -чиш, гл. 1) = покудлати. 2) Отколотить.
Решетувати, -ту́ю, -єш, гл. = решетити.
Росколотити, -ся. Cм. росколочувати, -ся.
Тарахкавка, тарахкалка, -ки, ж. Родъ Трещетки, колотила. Вх. Зн. 15.
Филозофичний, -а, -е. Философскій. К. Гр. Кв. 28. Филозофичні.... книжки. О. 1861. XI. 104.
Цихвирувати, -рую, -єш, гл. Порицать, осуждать. Почала перед ним батька цихвирувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІЗДЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.