Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завіскритися
завісок
завістити
завісь
завіт
завітальник
завітання
завітати
завітритися
завітування
завітувати
завіть
завіхолитися
завіхтирити
завічати
завічно
завішальник
завішати
завішувати
завішуватися
за-віщо?
завіякуватий
завіяти
завкривдно
завкридно
завладати
завладіти
завліканий
завляги
завмерти
завовтузитися
завод
заводити
заводитися
заводійка
заводня
заводський
заводця
заводь
завозити
завозити 2
завозитися
завозянин
завоїстий
завойовник
завойовничий
завойовувати
заволання
заволати
заволікання
заволікати
заволікатися
заволікування
заволічка
заволока
заволоком
заволокти
заволончати
заволоть
заволочити
заволочування
заволочувати
завонитися
завоняти
завора
заворити
заворіння
заворітниця
заворітній
заворіття
заворкотати
заворожити
заворот
заворотень
заворотич
завороть
заворсити
заворситися
заворуха
заворушити
заворушитися
заворчати
завощити
завоювання
завоювати
завперше
завсегда
завсігда
завсігди
завсіди
завсідний
завсюди
завтовш
завтовшки
завторувати
завтра
завузлити
завушниці
завчас
завчасний
завчасто
завчасу
завчати
завше
завшир
зав'язати
зав'язка
зав'язник
зав'язнути
зав'язок
зав'язочка
зав'язти
зав'язування
зав'язувати
зав'язуватися
зав'ялий
зав'ялити
зав'янути
зав'яти
зага
Дзю́бнути Cм. Дзюбати.
Жа́тися II, жму́ся, жме́шся, гл. Жаться, сжиматься. Жметься, гнеться, — як кургузий дядько. Ном. № 3053.
Журна́льний, -а, -е. Журнальный. З наради приятелів, писав романи на кшталт журнальних. К. Гр. Кв. XVIII.
Згрома́джувати, -джую, -єш, сов. в. згрома́дити, -джу, -диш, гл. Сгребать, сгресть, собирать, собрать. Він згромадив усі води у моря великі. К. Псал. 74.
Ковбчик, -ка, м. Ум. отъ ко́вбок.
Підкрадьком нар. = крадькома.
Подосукувати, -кую, -єш, гл. Досучить (во множествѣ).  
Пообгодовувати, -вую, -єш, гл. Обкормить (многихъ). Це ви нас так пообгодовуєте, що й завтра не схочеться. Богодух. у.
Прихапцем, прихапці, нар. 1) Урывками. Я прихапцем нарубав більш дров, ніж він за день. Н. Вол. у. 2) На скорую руку. Прихапці взяв хліба шматок на дорогу.
Шапчорина, шапчури́на, -ни, ж. = шапчери́на. Мил. 51. На парубочках платтє все лиха да ряднина, а сірая да сірячина, а ізверху да шапчурина. Чуб. III. 38.
Нас спонсорують: