Дово́дливий, -а, -е. Доказательный, убѣдительный.
Золільник, -ка, м. Большой горшокъ для бученья, щелоченья.
Кошлатий, -а, -е. Мохнатый. Іде коза рогата, веде діток кошлата.
Льох, -ху, м.
1) Погребъ, подвалъ. Льох був серед двору. Двір гарний з рубленою хатою, коморою, льохом і садком. Піди до льоху, до корови, та швидче!
2) Яма, пещера; подземелье. Як з ним побігла на охоту, та грім загнав їх в темний льох. Ярема з Лейбою прокрались аж у будинок, в самий льох; Оксану вихопив чуть живу Ярема з льоху.
Посолоніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться болѣе соленымъ. Посолонів борні.
Провікувати, -ку́ю, -єш, гл. Прожить жизнь. Сама свій вік провікує.
Розчавушити, -шу, -шиш, гл. = розчавити. Розчавушили хліб.
Срібноводий, -а, -е. Съ блестящими, какъ серебро, водами. Срібноводий Прут.
Стругнути, -гну́, -не́ш, гл.
1) Стругнуть.
2) Убѣжать, умчаться. Стругнула, де Еол живав.
3) Ударить. Як стругне його по пиці.
4) Отпалить, выкинуть, отколоть штуку, колѣнце. Стругнув штуку! Оце так стругнув!
Шкурник, -ка, м. Шкуродеръ.