Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завіскритися
завісок
завістити
завісь
завіт
завітальник
завітання
завітати
завітритися
завітування
завітувати
завіть
завіхолитися
завіхтирити
завічати
завічно
завішальник
завішати
завішувати
завішуватися
за-віщо?
завіякуватий
завіяти
завкривдно
завкридно
завладати
завладіти
завліканий
завляги
завмерти
завовтузитися
завод
заводити
заводитися
заводійка
заводня
заводський
заводця
заводь
завозити
завозити 2
завозитися
завозянин
завоїстий
завойовник
завойовничий
завойовувати
заволання
заволати
заволікання
заволікати
заволікатися
заволікування
заволічка
заволока
заволоком
заволокти
заволончати
заволоть
заволочити
заволочування
заволочувати
завонитися
завоняти
завора
заворити
заворіння
заворітниця
заворітній
заворіття
заворкотати
заворожити
заворот
заворотень
заворотич
завороть
заворсити
заворситися
заворуха
заворушити
заворушитися
заворчати
завощити
завоювання
завоювати
завперше
завсегда
завсігда
завсігди
завсіди
завсідний
завсюди
завтовш
завтовшки
завторувати
завтра
завузлити
завушниці
завчас
завчасний
завчасто
завчасу
завчати
завше
завшир
зав'язати
зав'язка
зав'язник
зав'язнути
зав'язок
зав'язочка
зав'язти
зав'язування
зав'язувати
зав'язуватися
зав'ялий
зав'ялити
зав'янути
зав'яти
зага
В'язіль, -ля, м. 1) Раст.: а) Клеверъ бѣлый и красный, Trifolium repens, — pratense L. Вас. 205. б) Trifolium flexosum L. ЗЮЗО. I. 139. в) Trifolium montanum. ЗЮЗО. I. 139. 2) Связка. Угор.
Да́нка, -ки, ж. То, что дано, даяніе. Обіцянка, а не данка — дурному радість. Ном. № 4515.
Ду́рник, -ка, м. Дурачекъ; шутъ. Брат був дурник. Чуб. Пошився у дурники. Ном. № 6245. Яким передражнював бабу так химерно, що всі потішались із його, як із дурника. Левиц. І. 523. Що ти з Мене смієшся та підманюєш, мов дурника якого? Рудч. Ск. II. 131. Ум. ду́рничок. Заграй, дудничку, — танцюй, дурничку. Ном. № 12519.
Зрубина, -ни, ж. Одна пластина въ колодезномъ срубѣ. Харьк. у.
Зрушити, -шу, -шиш, гл. 1) Сдвинуть. Насилу зрушив з місця. 2) Тронуть, взволновать. Дуже батька слова її зрушили. МВ. ІІ. 149. 3) Встревожить. Всю діброву крилечками вкрили, голосочком діброву зрушили. Чуб. V. 315.
Поетичність, -ности, ж. Поэтическія свойства, поэтическое. К. ХП. 23. Левиц. Пов. 268.  
Позабейкуватися, -куємося, -єтеся, гл. = позабовтуватися. Спасибі тому цареві, що цей міст вистроїв: як ми довгополії люде, та б ми позабейкувались тут. Чуб. II. 256.
Понаглятися, -ля́юся, -єшся, гл. Торопиться, спѣшить. Гол. II. 714.
Скипець, -нця, м. Привитое дерево. Угор.
Угребти, -ся. Cм. угрібати, -ся.
Нас спонсорують: