Камінь, -меню, м. 1) Камень. Трудно вийти з біди, як каміню з води. Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати... стояти як у камені. Стоять какъ окаменѣлому. Выраженіе встрѣчено только у М. Вовчка: І засоромилась, і злякалась, — стою як у камені, оніміла. То же значеніе имѣетъ и выраженіе: як з каменю тесаний. Сижу, мов з каменю тесаний. 2) Драгоцѣнный камень. От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. 3) Жерновъ какъ въ обыкновенной, такъ и въ ручной мельницѣ, а также и въ гончарскихъ жорнах. На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. Млин на два камені. млиновий камінь. Жерновъ. 4) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. 5) Вѣсъ въ 24, 30, 32, 36 фунтовъ. Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну каменей сто. 6) синій камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. камінець, каміньо́чок, -каміньчик. Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. Пост ти при дорозі та на каміньочку. Бодай пани при дорозі каміньчики били.
Охриплий, -а, -е. Охрипшій. Охриплий з перепою голос.
Репатися, -паюся, -єшся, гл. Трескаться, лопаться. Таке то гречане: ти його в піч, а воно й репається. Щоб дійки не репались (у корови).
Розмаїтий, розмаїтний, -а, -е. Разнообразный. Вуін пише листи розмаїті. Було в барилах ренське розмаїте. У справника все розмаїтний народ: у того шапка черкеська, а в того сива, той у окупані, а той у свиті.
Струг, -га, м.
1) Стругъ, скобель. Ні стругом не встругати, ні сокирою не врубати. Баштанник сидів коло куріня і щось стругав стругом.
2) Рыба форель, Salmo fario. Ум. стружо́к, струженько.
Угниличити Cм. угниличувати.
Укріпити Cм. укріпляти.
Херувим, -ма, м. Херувимъ. Митра на голові херувимом дана. Ум. херувимчик. Двокрилий херувимчик.
Хромолаба, -би, об. Хромоногій, хромоногая. Сякий, такий хромолаба трясе за дівками.
Шпиримистий, -а, -е. ? Біжить коник шпиримистий, коник вороненький.