Ватажжя, -жя, с. соб. Предводители, атаманы, начальники.
Гнилля, -ля, с. Гниль. Як прийде Ілля, то наробить у полі гнилля.
Гнітити, -чу, -тиш, гл.
1) Давить, прессовать, нагнетать. Камінюка гнітила. Гнітили сир.
2) — терен, сливи. Сохранять на зиму въ кадкѣ съ водой, надавивъ сверху тяжелымъ деревяннымъ кружкомъ. Гнічені сливи.
3) Угнетать. Усе, що гнітить чоловіка в занедбалім товаристві.
4) гнітити хліб. Подрумянивать. (Чтобы хліб гнітити, беруть немного соломы, зажигаютъ и кладутъ на припічку).
5) Бить. Як начали вони її гнітить тими молотами.
6) гнітити на серці. Скрывать въ душѣ тяжелое чувство. Бачу я та мовчу: усе на свойому серці гнічу.
Двіцалі́вка, -ки, ж. Доска въ два дюйма толщиной.
Еле́ктрика, -ки, ж. Электричество. Покрутив за ту корбу, шо там є електрика і спустив електрику дротом до них.
Напарубкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Пробыть долго парнемъ.
Пороз'їдати, -да́ю, -єш, гл. Разъѣсть (во множествѣ). Це якесь мило погане: гляньте, як руки пороз'їдало.
Сваритися, -рюся, -ришся, гл. Сердиться на кого. Я на вас сварилася. Господь золотою різкою свариться.
2) Ссориться. З великою худобою битись да сваритись.
Смітюх, -ха, м. пт. = посміттюха.
Чиранка, -ки, ж. Порода утки, Anas crecca. Ум. чираночка. Ой на ставу, на ставочку піймав качур чираночку.