Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запомагати
запомагач
запомийнити
запомин
запоминати
запомога
запомогти
запомогтися
запона
запопадати 2
запопадливий
запопадний
запопасти
запора
запорати
запоратися
запорвати
запорожець
запорожецький
запорожжя
запорожнити
запорожнювати
запорожський
запорожчик
запоросіти
запороти
запороток
запороха
запорошити
запорошувати
запорошуватися
запорощати
запорток
запоручити
запоряд
запорядити
запорядкувати
запосідати
запосудити
запосягати
запотилишник
запохмурений
започати
започинати
започити
запошивати
запоясник
заправа
заправди
заправжній
заправити
заправки
заправлювати
заправляти
заправлятися
запрагатися
запранцюватіти
запрацьовувати
запрелютий
запрет
запретити
запрещати
запрещатися
запридух
запридуха
запримітити
заприндитися
заприскати
заприсягати
заприсягатися
запричастити
запричащати
запричащатися
заприщити
заприщитися
заприятелювати
запровадження
запроводжати
запровторити
запроданець
запроданка
запродати
запродувати
запродуватися
запропадати
запропадатися
запропаде
запропалий
запропасти
запропастити
запропащати
запросини
запросити
запротестувати
запротивити
запрохання
запрохати
запрохувати
запрошувати
запрута
запрутити
запручатися
запручувати
запряганий
запрягати
запрягатися
запрядати
запрядач
запрядувати
запряжка I
запряжка II
запрясти
запрятка
запрячи
запсувати
запузатіти
запукати
запукуватися
запусканка
запускати
Вата́г, -га, м. 1)ватажок. Виходило з зеленого гаю сорок чоловік розбою, попереду ватаг молоденький на воронім коню. Рудч. Чп. 53. Він за ватага в заброді разом був три годи. Мкр. II. 30. 2) Старшій надь пастухами. Ватаг — найстарший в полонині (при пастьбѣ скота); він порядкує там усім: людьми, маржиною, молоком. Шух. І. 189.
Відідратися, віддеруся, -решся, гл. = віддертися. Відодреться латка від одежини. Єв. Мт. IX. 16.
Задьо́рний, -а, -е. = задирливий. Таке задьорне було, що до всякого так у вічі й лізе як тая оса. Кв. І. 234.
Клебанка, -ки, ж. = клебаня.
Лань и ланя, -ні, ж. Лань. Чи знаєш ти, коли на скелях серна і тиха лань своїх теляток телять? К. Іов. 88.
Лепешня́к, -ка́, м. Раст. Scirpus sylvaticus. ЗЮЗО. І. 135. Cм. лепеха 2.
Лиса́к, -ка, м. 1) Плѣшивецъ. Вх. Лем. 432. 2) Животное съ свѣтлымъ пятномъ на лбу. 3) Обнаженный берегъ или возвышенность. Вх. Зн. 32. 4) Птица лысуха, черная, Fulica atra. Вх. Пч. II. 11.
Полеглий, -а, -е. 1) Полегшій. 2) Слежавшійся.
Попідсихати, -хаємо, -єте, гл. Подсохнуть (во множествѣ).
Угроватий, -а, -е. = вугроватий.
Нас спонсорують: