Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запомагати
запомагач
запомийнити
запомин
запоминати
запомога
запомогти
запомогтися
запона
запопадати 2
запопадливий
запопадний
запопасти
запора
запорати
запоратися
запорвати
запорожець
запорожецький
запорожжя
запорожнити
запорожнювати
запорожський
запорожчик
запоросіти
запороти
запороток
запороха
запорошити
запорошувати
запорошуватися
запорощати
запорток
запоручити
запоряд
запорядити
запорядкувати
запосідати
запосудити
запосягати
запотилишник
запохмурений
започати
започинати
започити
запошивати
запоясник
заправа
заправди
заправжній
заправити
заправки
заправлювати
заправляти
заправлятися
запрагатися
запранцюватіти
запрацьовувати
запрелютий
запрет
запретити
запрещати
запрещатися
запридух
запридуха
запримітити
заприндитися
заприскати
заприсягати
заприсягатися
запричастити
запричащати
запричащатися
заприщити
заприщитися
заприятелювати
запровадження
запроводжати
запровторити
запроданець
запроданка
запродати
запродувати
запродуватися
запропадати
запропадатися
запропаде
запропалий
запропасти
запропастити
запропащати
запросини
запросити
запротестувати
запротивити
запрохання
запрохати
запрохувати
запрошувати
запрута
запрутити
запручатися
запручувати
запряганий
запрягати
запрягатися
запрядати
запрядач
запрядувати
запряжка I
запряжка II
запрясти
запрятка
запрячи
запсувати
запузатіти
запукати
запукуватися
запусканка
запускати
Валити, -лю, -лиш, гл. 1) Валить, сваливать. Своє на ніжки ставить, а чуже з ніг валить. Ном. № 9639. 2) Идти впередъ; двигаться массою. Сліпому нема гори: куди попав, туди и вали. Ном. № 4660. Так валкою і валить. 3) — вал. Прясть вал 2. Нумо вал валити. Маркев. 142.
Гуцу́льський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гуцулу. Желех.
Джиджуру́ха, -хи, ж. Кокетка, франтиха. Cм. Чепуруха.
Жури́ця, -ці, ж. = жура, журба. Вх. Зн. 17.
Кума, -ми, ж. Кума. Багатті шепче з кумою, а вбогий — з сумою. Ном. № 1594. Ум. кумасенька, кумася, кумка, кумонька, кумочка, кумця. Куди се ти, кумасенько, біжиш? Гліб. Ой щучечки для кумочка, а карасі за для кумасї. Посл. А сам пішов до кумоньки. Лукаш. Вмілисте, кумцю, варити, та не вмілисте давати. Ном. № 11967.  
Лома́ння, -ня, с. Ломка (камня). Поки докопаєшся до каміння, то грошей піде, а на ломання треба ще. Камен. у.
Порозмивати, -ва́ю, -єш, гл. Размыть (во множествѣ).
Потонко нар. Тонковато.
Пристін, -ну, м. Отвѣсный берегъ рѣки. Харьк.
Розсихатися, -хаюся, -єшся, сов. в. розсохтися, -хнуся, -нешся, гл. Разсыхаться, разсохнуться. Цебер розсохся і розсипався. Рудч. Ск. І. 129.
Нас спонсорують: