Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запомагати
запомагач
запомийнити
запомин
запоминати
запомога
запомогти
запомогтися
запона
запопадати 2
запопадливий
запопадний
запопасти
запора
запорати
запоратися
запорвати
запорожець
запорожецький
запорожжя
запорожнити
запорожнювати
запорожський
запорожчик
запоросіти
запороти
запороток
запороха
запорошити
запорошувати
запорошуватися
запорощати
запорток
запоручити
запоряд
запорядити
запорядкувати
запосідати
запосудити
запосягати
запотилишник
запохмурений
започати
започинати
започити
запошивати
запоясник
заправа
заправди
заправжній
заправити
заправки
заправлювати
заправляти
заправлятися
запрагатися
запранцюватіти
запрацьовувати
запрелютий
запрет
запретити
запрещати
запрещатися
запридух
запридуха
запримітити
заприндитися
заприскати
заприсягати
заприсягатися
запричастити
запричащати
запричащатися
заприщити
заприщитися
заприятелювати
запровадження
запроводжати
запровторити
запроданець
запроданка
запродати
запродувати
запродуватися
запропадати
запропадатися
запропаде
запропалий
запропасти
запропастити
запропащати
запросини
запросити
запротестувати
запротивити
запрохання
запрохати
запрохувати
запрошувати
запрута
запрутити
запручатися
запручувати
запряганий
запрягати
запрягатися
запрядати
запрядач
запрядувати
запряжка I
запряжка II
запрясти
запрятка
запрячи
запсувати
запузатіти
запукати
запукуватися
запусканка
запускати
Бездільник, -ка, м. Лѣнтяй; бездѣятельный. Желех.
Гнів, -ва, м. Гнѣвъ. Хай його гнів божий поб'є. Ном. № 3784. не у гнів твоїй жінці. Не во гнѣвъ будь сказано твоей женѣ. К. ЧР. 220. гнів покладати, положити на кого. На свого старшого брата великий гнів покладав. АД. I. 187. Не положіть гніва! А вона, невістка, такий уже гнів положила, що й обідати не увійшла. Грин. І. 33.
Горі́ще нар. Выше. Їк узіли Мирін Штолу та з собов горіщ. ЕЗ. V. 34.
Доскака́ти Cм. доскакувати.
Зневажати, -жа́ю, -єш, сов. в. зневажити, -жу, -жиш, гл. Не уважать, оказывать, оказать неуваженіе, пренебрежете, оскорблять, оскорбить. Свою неньку зневажав, з двора її виганяє. Макс. (1849). 100. Будуть мене пани і козаки на підпитку зневажати. Мет. 415.
Пересуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. пересунутися, -нуся, -нешся, гл. Передвигаться, передвинуться.
Попадати, -даємо, -єте, гл. Упасть (о многихъ). Обидва попадали мертві. Стор. МПр. 107. Безлично употребляется и въ ед. ч. Инше попадало між тернину. Єв. Мр. IV. 7.
Пороскоренюватися, -нюємося, -єтеся, гл. То-же, что и роскорени́тися, но во множествѣ.
Прошморгнути, -ну́, -не́ш, гл. Продернуть.
Справування, -ня, с. 1) Отправленіе, исправленіе (должности). 2) Поведеніе.
Нас спонсорують: