Безстидний, -а = безсоромний
Які справді безстидні оці городські козаки.
Дви́нути, -ну, -неш, гл. 1) = Двигнути. Ой чи вийду на танець, — від стараго буханець в потилицю, або в спину, що й ногами вже не двину. 2) Отправиться, двинуться. Сам не знаю, чи полицю тесати, чи до дівчини на всю ніч махати, закину я вражу бардину, сам до дівчини на всю пічку двину. І двинув він (Оврам) звідтіля в гори. 3) Выстрѣлить. От ми поставили перед ними артилерію, та як двинули з гармат, так бісова черкесня вростіч, та тіка, аж не потовпиться. 4) Ударить сильно. Я як двину її (собаку) зо всього маху навідлі бичем по морді, так вона на місці й перекрутилась. 5) Выстроить. На хуторі (Максим) зараз же на перше літо двинув будинок, мов панські хороми.
Дни́на, -ни, ж. День. Яка весняна днина, а він цілий день не їв. Ой не хвалися, не ти ж їх кохала: кохала ненька старенька ясного сонця прошив віконця, ясної днини против кватири. Ум. Дни́нка. В суботу на годинку, в неділю на всю днинку.
Заране́нька, нар. Ум. отъ зарані́.
Конт, -ту, м. Продовольствіе, съѣстные припасы. Хліба не купуємо; конту з обох нас доволі.
Палечний, -а, -е. О колесѣ: зубчатый или съ кулаками. Палешне колесо.
Півнячий, -а, -е. Пѣтушій.
Покивати, -ва́ю, -єш, гл. Покивать. Назад подивилась, покивала головою та й заголосила.
Порошниця, -ці, ж. Пороховница.
Ціль, -лі, ж. Цѣль. Із лука мітко в ціль стріляла.
