Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звонки

Звонки́, -ків, м. мн. Бубны, бубновая масть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОНКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОНКИ"
Гирсувати, -сую, -єш, гл. Царапать, чертить. Хлопці гвіздком погирсували піч. Борз. у.
Дворя́нка, -ки, ж. Дворянка.
Єписко́пія, -ції, ж. Епископство.
Оглядач, -ча, м. Осматривающій.
Поблідлий, -а, -е. Поблѣднѣвшій. Чорняві хлопченята потомлені, поблідлі. МВ. І. 45.
Продавання, -ня, с. Продажа, продаваніе. Харьк. у.
Слідкувати, -ку́ю, -єш, гл. Идти вслѣдъ, слѣдовать. Ми слідком за нею слідкували. МВ. ІІ. 45.
Спильнувати, -ну́ю, -єш, гл. Во время явиться. Вх. Лем. 468.  
Ущипнути, -ну, -неш, гл. Ущипнуть. Свій, коли не вкусить, то ущипне. Ном. № 9446.
Четверуватися, -руюся, -єшся, гл. Запрягать двѣ пары воловъ въ возъ (при тяжелой клади). Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОНКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.