Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звонки

Звонки́, -ків, м. мн. Бубны, бубновая масть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОНКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОНКИ"
Биря, -рі, ж. Дѣтск. овца. О. 1861. ѴІІІ. 8. Як піду я яром по долині свої бирі гукати. Чуб. Ум. биренька, бирочка, бирочка.
Вишиваний, -а, -е. Вышитый. Вишиваний рукав. Рудч. Ск. I. 162.
Гилля 2, -ля, с. соб. = гілля.
Заві́чно нар. При жизни. Ірод собі завічно пекло готував. Чуб. III. 356.
Каліфактор, -ра, м. Сторожъ при духовныхъ учебныхъ заведеніяхъ. Подольск. у.
Перепрати Cм. перепірати.
Рябок, -бка, м. 1) Рябчикъ. 2) Веснушка. Чуб. І. 59.  
Утечище, -ща, с. Убѣжище. Ти, втечище моє, спасеш мене в тісноті. К. Псал. 72.
Чубрикатися, -каюся, -єшся, гл. Кланяться въ ноги, чубухать. А молоді зараз у ноги давай чубрикаться обом. Алв. 28.
Шкаляруща, -щі, ж. = шкаралуща. На воду виносять першу шкалярущу з писанок і крашанок. Ном. № 299.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОНКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.