Варе меж. = вара.
Гоголіти, -лію, -єш, гл. Блестѣть, свѣтиться. Вода гоголів поверх трави.
Жарту́шки, -ків, м. мн. Шутки. Кому жартушки, а мишці смертушки.
Наси́дітися, -джуся, -дишся, гл. Насидѣться. Коло неї не насидиться.
Опинитися, -ню́ся, -нишся, гл. Очутиться. Аж, ось, не знаю я того, як сірий вовк тут опинився. Як дам тобі на відлі, той за дверима опинишся. Земля під тобою розступиться і ти опинишся в пеклі.
Опірати II, -ра́ю, -єш, сов. в. опрати, оперу, -ре́ш, гл. = іі. обпірати, обіпрати. Туга зіма буде, а хто ж її (неньку) в тую пору опірати буде? Тоді тільки поважала матір, як вона її зодягала й опірала.
Побгати, -бгаю, -єш, гл.
1) Полѣпить, подѣлать. Як побгають перепійці, борону, то тоді садовлять їх у піч. Прихвачусь мерщій до тіста, пироги побгаю.
2) Скомкать; сложить (напр. ткань). У нас коники посідлані стояли, у нас жупани побгані лежали.
Просвічати, -ча́ю, -єш, сов. в. просвіти́ти, -чу́, -тиш, гл.
1) Освѣщать, освѣтить. Рада б вона осіяти, ввесь світ просвічати. Ясний місяцю, чим ся похвалиш? — Як я зійду рано звечора, то просвітю гори і долини.
2) Просвѣщать, просвѣтить. Почуй мій голос, глянь на мене, незрячі очі просвіти. Также: просвѣщать, просвѣтить умственно. Світло просвічує кожного чоловіка. Покажи, що слово Боже тебе просвічує.
Смуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Грустить. Смуткувала Марина осінь, смуткувала й зіму.
Уведення, -ня, с. Праздн. Введенія во Храмъ 21 ноября.
