Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звістити

Звісти́ти Cм. звіщати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІСТИТИ"
Дімени́ця, -ці, ж. Нарывъ подкрыльцовой впадины. Екатер. у. Слов. Д. Эвар. Cм. Диминиці.
Збагаті́ти, -тію, -єш, гл. Разбогатѣть. К. Досв. 170. З того часу цареве царство побільшало і збагатіло. Стор. І. 84.
Змилювати, -люю, -єш, сов. в. змилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Ошибаться, ошибиться. Вага не змилить. Валк. у. От і змилила вже. Камен. у. 2) Смыливать, смылить. Половину змилила мила. Н. Вол. у.
Ми́лування, -ня, с. Помилованіе, прощеніе, пощада. Бог не без милування. Ном. № 4872. До милування нема силування. Ном. № 4979.
Нари́тники, -ків, м. мн. Шлея. Пристало, як свині наритники. Ном. № 11207.
Продешевити, -ся, -влю, -ся, -виш, -ся, гл. Продешевить, слишкомъ дешево продать. Ви ж глядіть, дядьку, не продешевіться. Мир. Пов. II. 47.
Роспорядкувати, -ку́ю, -єш, гл. = роспорядити. Сим. 237. Вже тілько вмій роспорядкувати, то буде копійчина перепадати. Кв. II. 196.
Серпень, -пня, м. Августъ.
Стаскати, скаю, -єш, гл. Встащить, снести. Стаскав його жид і на ту гору. Мнж. 117.
Шкорба, -би, ж. Старая изсохшая, сморщенная женщина. Люборацька за п'ять літ з гожої молодиці, повновидої, рум'яної, такою шкорбою стала, що як би не шкура, то й кістки розсипались би. Св. Л. 135.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.