Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закацюбти
закачати
закачатися
закачувати
закачуватися
закачурити
закашляти
закашлятися
заквакати
заквасити
заквасувати
заквашувати
заквашуватися
заквилити
заквитати
заквитувати
заквітати
заквітчаний
заквітчати
заквітчувати
заквітчуватися
заквічати
заквоктати
закепкувати
заки
закивати
закигикати
закид
закидати
закидатися
закидний
заким
закинути
закипати
закипілий
закипіти
закиркати
закисати
закислити
закислювати
закиснути
закихикати
закихкати
закишкати
заківець
заківка
закіль
закім
закін
закінчання
закінчати
закінчатися
закінчити
закінчитися
закіп
закіптити
закіпчитися
заклад
закладанка
закладати
закладатися
закладини
закладка
закладний
закладочка
закладчанин
закладчини
закладщини
закласти
заклацати
заклебучений
заклекотати
заклепити
заклик
закликальник
закликальниця
закликання
закликати
заклин
заклинання
заклинати
заклинатися
заклинач
заклинцювати
закліпати
закло
заклопотати
заклопотатися
закльовок
закльовувати
закльовуватися
заклюбачений
заклювати
заклюкання
заклюкати
заклюнути
закля
заклякати
закляклий
заклякнути
заклясти
заклятий
заклячуваний
закметити
закмітити
закмічувати
закнявчати
заков
заковезитися
заковерзувати
заковизнути
заковизти
заковтати
заковувати
закозакувати
закозакуватися
закоїти
заколатати
заколесник
заколи
Вартарка, -ки и вартарня, -ні, ж. Сторожка, будка для сторожа или часового. Желех. Вх. Зн. 5.
Воркотуха, -хи, ж. Ворчунья. Годі тобі, стара воркотухо! Стор. 11. 216. Жила Аматина там нянька.... скупа і зла і воркотуха. Котл. Ен. IV. 42.
Жовтобо́кий, -а, -е. Желтобокій.
Мармота́ти, -чу, -чеш, гл. Бормотать.
Пересівати, -ва́ю, -єш, сов. в. пересіяти, -сію, -єш, гл. Пересѣвать, пересѣять. Я шальвію пересію, а рути не буду. Н. п.
Позакурювати, -рюю, -єш, гл. 1) Закурить (о многихъ). Позакурювали люльки. 2) Закоптить (во множествѣ). 3) Запылить (во множествѣ). Одежу позакурювали в дорозі.
Пообкушувати, -шую, -єш, гл. Обкусать, обгрызть (во множествѣ).
Розсупонити, -ню, -ниш, гл. Развязать супоню.
Тетірка, -ки, ж. Ум. отъ тетера.
Цюник, -ка, м. 1) = воробець тростяний. Cм. воробець 2. Вх. Пч. II. 10. 2) Маленькая серебряная монета, выкапываемая въ землѣ. Вх. Зн. 78.
Нас спонсорують: