Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закацюбти
закачати
закачатися
закачувати
закачуватися
закачурити
закашляти
закашлятися
заквакати
заквасити
заквасувати
заквашувати
заквашуватися
заквилити
заквитати
заквитувати
заквітати
заквітчаний
заквітчати
заквітчувати
заквітчуватися
заквічати
заквоктати
закепкувати
заки
закивати
закигикати
закид
закидати
закидатися
закидний
заким
закинути
закипати
закипілий
закипіти
закиркати
закисати
закислити
закислювати
закиснути
закихикати
закихкати
закишкати
заківець
заківка
закіль
закім
закін
закінчання
закінчати
закінчатися
закінчити
закінчитися
закіп
закіптити
закіпчитися
заклад
закладанка
закладати
закладатися
закладини
закладка
закладний
закладочка
закладчанин
закладчини
закладщини
закласти
заклацати
заклебучений
заклекотати
заклепити
заклик
закликальник
закликальниця
закликання
закликати
заклин
заклинання
заклинати
заклинатися
заклинач
заклинцювати
закліпати
закло
заклопотати
заклопотатися
закльовок
закльовувати
закльовуватися
заклюбачений
заклювати
заклюкання
заклюкати
заклюнути
закля
заклякати
закляклий
заклякнути
заклясти
заклятий
заклячуваний
закметити
закмітити
закмічувати
закнявчати
заков
заковезитися
заковерзувати
заковизнути
заковизти
заковтати
заковувати
закозакувати
закозакуватися
закоїти
заколатати
заколесник
заколи
Догу́лювати, -люю, -єш, сов. в. догуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Догуливать, догулять. Що у батька да й одна дочка, да не дали люде да догуляти, русою косою да домаяти. Грин. ІІІ. 122.
Залеті́ти Cм. залітати.
Пересолоджувати, -джую, -єш, сов. в. пересолоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Дѣлать, сдѣлать слаще чѣмъ нужно.
Пліва, -ви, ж. Плева; мездра. Шух. І. 253. Ум. плівка.
Полюддя, -дя, с. Полюдье, обѣздъ для собиранія дани съ народа и самая дань эта. Варяг, що на полюддя з города вийшов. К. (О. 1861. II. 228).
Пригатити Cм. пригачувати.
Прохатися, -хаюся, -єшся, гл. Проситься. Став прохаться на ніч. Рудч. Ск. II. 150. Дочка в батька прохалася: ой піду мій батеньку, на круту гору погуляю. Мет. 138.
Рата, -ти, ж. Срокъ платежа, также часть платы (арендной и пр.), приходящаяся на данный срокъ. Чуб. VI. 226. Першу рату заплатив. ратами виплачувати. Уплачивать по частямъ, частями. Подольск. г. роскласти плату на рати. Распредѣлить уплату на извѣстные сроки. Подольск. г. суха рата. Арендная плата въ неурожайный годъ. Подольск. г. на рати. Ha выплату. Галиц.
Руґеля, -лі, ж. = рачник. Мнж. 192.
Улій, улія, м. = вулій. Ум. у́лійок. Новенькі улійки лаштує на нові рої. Г. Барв. 144.
Нас спонсорують: