Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закацюбти
закачати
закачатися
закачувати
закачуватися
закачурити
закашляти
закашлятися
заквакати
заквасити
заквасувати
заквашувати
заквашуватися
заквилити
заквитати
заквитувати
заквітати
заквітчаний
заквітчати
заквітчувати
заквітчуватися
заквічати
заквоктати
закепкувати
заки
закивати
закигикати
закид
закидати
закидатися
закидний
заким
закинути
закипати
закипілий
закипіти
закиркати
закисати
закислити
закислювати
закиснути
закихикати
закихкати
закишкати
заківець
заківка
закіль
закім
закін
закінчання
закінчати
закінчатися
закінчити
закінчитися
закіп
закіптити
закіпчитися
заклад
закладанка
закладати
закладатися
закладини
закладка
закладний
закладочка
закладчанин
закладчини
закладщини
закласти
заклацати
заклебучений
заклекотати
заклепити
заклик
закликальник
закликальниця
закликання
закликати
заклин
заклинання
заклинати
заклинатися
заклинач
заклинцювати
закліпати
закло
заклопотати
заклопотатися
закльовок
закльовувати
закльовуватися
заклюбачений
заклювати
заклюкання
заклюкати
заклюнути
закля
заклякати
закляклий
заклякнути
заклясти
заклятий
заклячуваний
закметити
закмітити
закмічувати
закнявчати
заков
заковезитися
заковерзувати
заковизнути
заковизти
заковтати
заковувати
закозакувати
закозакуватися
закоїти
заколатати
заколесник
заколи
Багатішати, -шаю, -єш, гл. = багатіти.
Безматній, -я, -є. Не имѣющій матки. З тії пасіки мало добра: вуліки все безматні. Лохв. у.
Відшкандибати, -ба́ю, -єш, гл. Отойти прихрамывая.
Галу-балу, меж. Въ значеніи: болтать. Употребляется и какъ существительное, и какъ глаголъ. Аби зійшлись, то як почнуть галу-балу, — кого вже тут не згадають! — Галу-балу, а свині в ріпі. Ном. № 12948.
Жи́ляний, -а, -е. = жи́лавий.
Кунтуш, -ша, м. Кунтушъ, верхняя мужская и женская одежда. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий, пішла к Зевесу на ралець. Котл. Ен. Коли син женивсь козацький, доня любо бралась, — той в жупан, а ся у кунтуш любо одягались. Мкр. Н. Гуляй душа без кунтуша, лиха прикупивши. Ном. № 12502. Єремія... був у багатому кунтуші. Стор. МПр. 76.
Острожина, -ни, ж. Раст. куманика, Rubus caesius. Вх. Лем. 445.
Пропитувати, -тую, -єш, сов. в. пропита́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Пропитывать, пропитать, прокормить. Ложки, тарілочки на базарь понесе, свою душу пропитає, ще й додому принесе. Чуб. V. 487. 2) Спрашивать, спросить, разспросить. Принеси, Боже, кого я люблю дуже! Ой хоч не його, дак товариша його: пропитаю про здоров'ячко його. Г. Барв. 527. (Н. п.). Наняла я свого Степанка і стала пропитувати, щоб і дівчат понаймати. Г. Барв. 287. Дівчата й парубки так і пропитують на селі, де яка вдова живе да хорошу хату простірну має, щоб її просити у досвітчані матері. Г. Барв. 56. Пропитує..., чого лист той вернувся. Г. Барв. 508.
Синеня, -няти, с. Маленькій сынокъ. Мнж. 45.
Сухорлявість, -вости, ж. Сухощавость. Желех.
Нас спонсорують: