Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закацюбти
закачати
закачатися
закачувати
закачуватися
закачурити
закашляти
закашлятися
заквакати
заквасити
заквасувати
заквашувати
заквашуватися
заквилити
заквитати
заквитувати
заквітати
заквітчаний
заквітчати
заквітчувати
заквітчуватися
заквічати
заквоктати
закепкувати
заки
закивати
закигикати
закид
закидати
закидатися
закидний
заким
закинути
закипати
закипілий
закипіти
закиркати
закисати
закислити
закислювати
закиснути
закихикати
закихкати
закишкати
заківець
заківка
закіль
закім
закін
закінчання
закінчати
закінчатися
закінчити
закінчитися
закіп
закіптити
закіпчитися
заклад
закладанка
закладати
закладатися
закладини
закладка
закладний
закладочка
закладчанин
закладчини
закладщини
закласти
заклацати
заклебучений
заклекотати
заклепити
заклик
закликальник
закликальниця
закликання
закликати
заклин
заклинання
заклинати
заклинатися
заклинач
заклинцювати
закліпати
закло
заклопотати
заклопотатися
закльовок
закльовувати
закльовуватися
заклюбачений
заклювати
заклюкання
заклюкати
заклюнути
закля
заклякати
закляклий
заклякнути
заклясти
заклятий
заклячуваний
закметити
закмітити
закмічувати
закнявчати
заков
заковезитися
заковерзувати
заковизнути
заковизти
заковтати
заковувати
закозакувати
закозакуватися
закоїти
заколатати
заколесник
заколи
Бредулець, -льця, м. Раст. Ledum palustre L., багульникъ. Вх. Зн. 4.
Весна, -ни, ж. Весна. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком покрила. Шевч. 195. весною, на весні. Весной.
Гуцуля́к, -ка́, м. 1) = Гуцулок. Желех. 2) Очень короткій гуцульскій тулупчикъ. Желех.
Зліпити, -ся. Cм. зліплювати, -ся.
Мина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. мину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Проходить, пройти, миновать; кончаться, кончиться; исчезать, исчезнуть. Час іде, минається. МВ. ІІ. 117. Минулась котові масничка. Ном. № 1839. Ой уже ж наше вірне женихання, вже минається. Мет. 67. Розійдеться їх слава як той дим, і панство пишнеє минеться. Гліб. 18. Уже й літо минулося. Шевч. 518. Давно і плем'я те минулось. Греб. 359. 2) Отходить, отойти (о плодахъ, овощахъ и пр.). Хоть минулися в садку яблучка, не мішаються дульки. Мет. 121. Минаються ягоди полуниці... Минаються Марусі вечорниці. Мил. 132. Жита минулись. 3) Проходить, пройти даромъ, безнаказанно. Се йому так не минеться. Хто сміється, тому не минеться. Ном. № 12689. 4) Истрачиваться, истратиться. Який гріш заробиш, — минеться в дорозі. Лукаш. 141. 5) Умирать, умереть. Минаюся з болю. Млак. 12.  
Мно́жити, -жу, -жиш, гл. Умножать, множить, размножать. Було пани множять вівцю шльонку. Камен. у.
Наме́тний, -а, -е. Шатерный.
Придатність, -ности, ж. Пригодность, годность. Желех.
Приплутати, -ся. Cм. приплутувати, -ся.
Соболя, -ляти, с. Молодой соболь. МУЕ. III. 149.
Нас спонсорують: