Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закацюбти
закачати
закачатися
закачувати
закачуватися
закачурити
закашляти
закашлятися
заквакати
заквасити
заквасувати
заквашувати
заквашуватися
заквилити
заквитати
заквитувати
заквітати
заквітчаний
заквітчати
заквітчувати
заквітчуватися
заквічати
заквоктати
закепкувати
заки
закивати
закигикати
закид
закидати
закидатися
закидний
заким
закинути
закипати
закипілий
закипіти
закиркати
закисати
закислити
закислювати
закиснути
закихикати
закихкати
закишкати
заківець
заківка
закіль
закім
закін
закінчання
закінчати
закінчатися
закінчити
закінчитися
закіп
закіптити
закіпчитися
заклад
закладанка
закладати
закладатися
закладини
закладка
закладний
закладочка
закладчанин
закладчини
закладщини
закласти
заклацати
заклебучений
заклекотати
заклепити
заклик
закликальник
закликальниця
закликання
закликати
заклин
заклинання
заклинати
заклинатися
заклинач
заклинцювати
закліпати
закло
заклопотати
заклопотатися
закльовок
закльовувати
закльовуватися
заклюбачений
заклювати
заклюкання
заклюкати
заклюнути
закля
заклякати
закляклий
заклякнути
заклясти
заклятий
заклячуваний
закметити
закмітити
закмічувати
закнявчати
заков
заковезитися
заковерзувати
заковизнути
заковизти
заковтати
заковувати
закозакувати
закозакуватися
закоїти
заколатати
заколесник
заколи
Білш и пр. = Більш и пр.
Вивчення, -ня, с. Изученіе. Праця д. Огоновського є здобуток широкого вивчення джерел. Башт. 59.
Вінкобрани, -ран, ж. мн. Принятіе женихомъ и дружком небольшихъ вѣнковъ. Желех.
Граба́рка, -ки, ж. 1) Тачка, повозка для возки земли. 2) Артель землекоповъ съ тачками. 3) Земляная работа.
Гу́пнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гупати. 1) Топнуть. 2) Ударить съ глухимъ звукомъ. Так і гупнув його кулаком по спині. Як гупне у двері, так вони й розлетілись. Чуб. II. 22.
Десятолі́та, -літ, с. мн. Десятилѣтній возрастъ. Встрѣчено у МВ. На десятолітях взяли мене в двір. МВ. (О. 1862. ІІІ. 34).
Доходи́телька, -ки, ж. Всезнайка, опытная. Вона така доходителька: все у городі знає, то й мені показувала. Зміев. у.
Еге́ нар. 1) Да. Віддав ти їй? — Еге. Еге, як би то так. Ном. № 5372. 2) Вѣдь. Еге, ти прийдеш до нас сьогодні ввечері? Еге, так? Вѣдь такъ? У вас, здається, ні перед собою, ні за собою? Еге, так? Левиц. Кож. 49. 3) Да, какъ-бы не такъ. «Оце, каже, увесь скот зганяю та поб'ю та їсти буду.» — Та буде з нас і одного, — змій йому каже. — «Еге! ти наїсися, а я ні». Рудч. Ск. II. 189. «Ходім, Рябко!» — Еге, ходім! Не дуже квапся, сам принеси сюди! Г. Арт. (О, 1861. III. 84). 4) Выражаетъ тщетность ожиданія чего либо или удивленіе по поводу обнаружившагося. Еге, побігли вже кози в лози! Ном. № 1942. Еге, ся на обидві кована. Ном. № 3326.
Кошара, -ри, ж. Сарай, загорода для овецъ. Чуб. VII. 394. Шух. І. 185. Чужо кошара овець не наплодить. Ном. № 9659. Сімсот овець дам з кошари. Мет. 9.
М'Яки́й и мняки́й, -а́, -е́ Мягкий; не суровый, уступчивый. Я такий, як хліб м'який. Ном. № 3234. Учора дуже холодно було, а тепер м'який вітер віє. Камен. у., Ум. м'якенький, мняке́нький, м'яке́сенький и мняке́сенький. У зайчика шкурка м'якенька. Рудч. Ск. II. 15.
Нас спонсорують: