Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звідукіль

Звідукі́ль нар. = звідколи. Дивись же ти, звідукіль його нема: пішов — ше сонечко не сідало, а й досі нема. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІДУКІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІДУКІЛЬ"
Биндоокий, -а, -е. = Блиндоокий.
Горо́дник, -ка, м. 1) Огородникъ. 2) Горо́дни́́к. Лопата для вскапыванія огорода — деревянная и желѣзная. Гн. І. 21, 22. Шух. І. 111. Части ея: деревянный фіст, иначе держівно́ (рукоять) и желѣзная лопа́тка съ лійкою, въ которую вставлено держівно; а если лопата деревянная, то ее оковываютъ желѣзнымъ постоло́м. Шух. І. 164.
Збро́йниця, -ці, ж. Арсеналъ, оружейная палата. Желех.
Набри́жжувати, -жую, -єш и набри́жкувати, -кую, -єш, гл. Морщить, стягивать въ складки. набри́жжувати чо́боти. Такъ сдвигать голенища, чтобы они были въ складкахъ. Харьк. у.
Неродючий, -а, -е. Безплодный, не родящій. Тепер поля неродючії. Грин. III. 434.
Позабріхуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Завраться (о многихъ). Позабріхувались уже ви так, що далі нікуди.
Поцокатися, -каюся, -єшся, гл. Ударять одно объ другое, почокаться.
Уроджай, -джаю, м. = урожай. Грин. І. 284.
Шкаредитися, -джуся, -дишся, гл. = гидувати. Шкаредятся жабами. Вх. Лем. 485.
Шмигнути, -гну́, -гне́ш, гл. Шмыгнуть, удрать. Тоді розігналась саме на його, щоб його вбить, а він на бік шмигнув, а змія тоді в море так і затопилась. Рудч. Ск. II. 97.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІДУКІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.