Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звірячий

Звіря́чий, -а, -е. Звѣрскій, звѣриный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРЯЧИЙ"
Бідний, -а, -е. 1) Бѣдный, неимущій. Роди, Боже, на всякого долю — бідного і багатого. Чуб. ІІІ. 229. 2) Несчастливый, горемычный, бѣдный. Бідна моя головонька, доленька несчасна. Мет. Помер отець-ненька — я журюся: до кого ж я, бідна, пригорнуся? Чуб. V. 50. Ум. бідненький, біднесенький. Жив тоді бідненький чоловік із жінкою. Грин. І. 71.
Гнітитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Давиться, надавливаться. 2) Быть угнетаемымъ. 3) хліб гнітиться. Хлѣбъ подрумянивается. Паска ніяк не гнітиться. Кролев. у.
Застели́ти, -ся. Cм. застеляти, -ся.
Незлагідний, -а, -е. Неуживчивый, сварливый.
Підсусіддя, -дя, с. 1) Состояніе підсусідка. 2) соб. = підсусідки.
Реготливий, -а, -е. Смѣшливый, хохотливый. Послухавши дівочого реготливого шепотання. Мир. Пов. І. 137.
Стороженька, -ки, ж. Ум. отъ сторожа.
Ходуні, ходусі, гл. Дѣтск. ходить. Ум. ходусеньки. А в ніженьки ходусеньки, а в рученьки ладусеньки. Мет. 2.
Цяв! меж. = дзяв. Гав, гав! цяв, цяв! К. Дз. 48.
Чамайдан, -ну, м. Чемоданъ. О. 1861. IV. 157. Через плечі чамайдан висить невеличкий. Св. Л. 192. Ум. чамайда́нчик. Стор. II. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІРЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.