Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звірячий

Звіря́чий, -а, -е. Звѣрскій, звѣриный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРЯЧИЙ"
Дрі́жова, -ви, ж. Трясина.
Кольо, -ля, м. Дѣтск. Хлѣбъ. Вх. Лем. 426.
Льонни́й, -а́, -е́ Льняной. Льоннії обруси на столі. О. 1862. IV. 21. Льонна олія. Конст. у.
Му́дрик, -ка, м. 1) = мудрак. Черниг. г. 2) = мудренець. Вх. Лем. 436.
Обжерливий, -а, -е. Прожорливый. Вх. Лем. 441.
Переголити Cм. переголювати.
Повз нар. Мимо. Що повз мій двір, ворітечка голубка летіла. Мет.
Потиснутися, -нуся, -нешся, гл. Потѣсниться.
Розізлити, -злю́, -лиш, гл. Разозлить.
Фуярош, -ша, м. Мастеръ, дѣдающій фуярки. Вх. Лем. 478.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІРЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.