Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звір I

Звір I, зво́ру, м. Оврагъ, лощина, ложбина. Не навчила я ся корчима ходити, з звора воду пити, з торби хлібом жити, з торби хлібом жити, на камені спаті. Гол. І. 156.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІР I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІР I"
Бісний, -а, -е. = біснуватий. Фр. Пр. 59.
Вівсянка, -ки 1) = вівсяниця. Желех. 2) Овсяная мука.
Гебель, -бля, м. = гембель. Після гебля сокирою. Ном. № 6396.
Добро́бут, -ту, м. Благосостояніе. К. XII. 7. Буде на сторожі добробуту народнього стояти. К. Бай. 64.
Мари́на, -ни, ж. 1) Раст.: a) Pyrethrum corymbosum. ЗЮЗО. І. 133. б) Anthiems nobilis. ЗЮЗО. І. 111. 2) Рыба Barbus fluviatilis. Браун. 25. Шух. І. 24.
Мня́тися, мну́ся, мне́шся, гл. 1) Мяться. Терлось та м'ялось. Чуб. 2) Мяться, не рѣшаться. Молоденький козаченько під оконечком мнеться. Чуб. III. 173.
Напустува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Нашалиться.
Овдовіти, -вію, -єш, гл. Овдовѣть. Сухобрус овдовів і його дочки хазяйнували в господі. Левиц. Пов. 19.
Уволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. уволити, -лю, -лиш, гл. Исполнять, исполнить (желаніе). Вволив єси, чого ледачі допевнялись. К. Пс. 244. вволити во́лю. Исполнять желаніе. А циганочко да ворожечка, ой уволи мою волю: да причаруй ти да козаченька, що гуляє зі мною. Н. п.
Хвастун, -на, м. Хвастунъ, хвастливый человѣкъ. Ном. № 2572. Хвастун іде — земля гуде, тин розлягається; на хвастуні свити нема, він величається. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІР I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.