Вельбіб, -бобу, м. Родъ крупныхъ бобовъ.
Вимітка, -ки, ж. По народнымъ повѣрьямъ: призракъ, заставляющій переносить себя отъ села до села.
Кроквина, -ни, ж. Одно стропило.
Намахлюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Сдѣлать что-нибудь дурно.
Протеп, -пу, м. Тропа? Ходім сами, проте́пом своїм.
Сокира, -ри, ж.
1) Топоръ, сѣкира. Часть ея: жало — лезвіе, борідка — задняя часть лезвія, носок — его передняя часть, щоки — бока, голова — часть возлѣ обуха, ухо — дыра, въ которой укрѣплено топорище, ручка, держално — топорище. У гуцуловъ: вістрє = жало, части его также носок и борідка, выше — плече, возлѣ обуха — шия, пазуха = ухо, топорище — топорище.
2) Родъ писанки. Ум. сокирка, соки́рочка.
Спітнявіти, -вію, -єш, гл. = спітніти.
Спориш, -шу, м. Раст. Poligonum aviculare L. Ой не стелися, зелений споришу, а по крутій горі.
Удатно нар. = удатне.
Хваринник, -ка, м. Барышникъ, торгующій лошадьми.
