Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зіпака
зіпати
зіпнути
зіпнутися
зіпонути
зіпратися
зіпріти
зіпсувати
зіпсуватися
зіпхнути
зіп'ясти
зіп'ястися
зір
зіра
зірвати
зірк!
зірка
зіркатий
зіркач
зіркий
зіркнути
зірко 1
зірко 2
зірниця
зірно
зірнути
зіронька
зірочний
зіскакувати
зіслати
зіспити
зіставати
зіставатися
зіставити
зіставляти
зістарити
зістаритися
зістрінути
зісхнути
зітерти
зіткати
зіткнутися
зітліти
зітнути
зітнутися
зітхання
зітхати
зіхати
зіхідний
зіхнути
зіходити
зіходитися
зіхожати
з'їддя
з'їдень
з'їди
з'їднати
з'їдун
з'їжа
з'їжджати
з'їжитися
з'їжка
з'їзд
з'їздини
з'їздити
з'їздити 2
з'їздитися
з'їздитися 2
з'їмати
з'їсти
з'їхати
зк..
злагідливий
злагідливо
злагідний
злагідно
злагода
злагоджувати
злагоджуватися
злагодити
злагожуватися
злада
зладнати
зладнатися
злазити
злазитися
злакомити
злакомитися
зламаний
зламати
зламок
зламувати
злапати
зласкавитися
златинити
златкувати
злато
златоглав
златоглавий
златограний
златокований
златомальований
златосиній
златоскований
злаяти
зле
злебедати
злебедіти
злебеніти
злегенька
злегесенька
злегка
злеглий
злегтися
злегчити
злегчитися
зледащілий
зледащіти
злежатися
злежень
Вертепа, -пи, ж. Пропасть, оврагъ, ущелье. Вх. Лем. 396.
В'язниця, -ці, ж. Тюрьма; заключеніе. Гол. І. 162. Да чи правда, що губили Пилипка в в'язниці. Лукаш. 137.
Глушіти, -шію, -єш, гл. Заглушаться, заростать сорными травами. Горо́д глушіє, бур'яном понімається земля родюча. МВ. (О. 1862. І. 96).
Зубря, -ря́ти, с. Зубренокъ. Вх. Пч. II. 5.
Квасець, -сця, ж. Раст. Rumex acetasella.
Підкопитан, -на, м. Штабсъ-капитанъ. Левиц. Пов. 289.
Сагайдак, -ка, м. Колчанъ, чехолъ на лукъ и стрѣлы. Познаєш пішого з сагайдаком. Ном. № 13284. У Куліша — лукъ: сагайдак із стрілкою на печаті вирізано. К. ЧР. 392, 426. Ум. сагайдачо́к.
Смертушки, -шок, ж. мн. Смерть. Котові жартушки, а митці смертушки. Ном. № 2351.
Фоснути, -ну, -неш, гл. Фыркнуть. Кіт фоснув. Вх. Зн. 75.  
Холітатися, -таюся, -єшся, гл. = хитатися. Вх. Зн. 76.
Нас спонсорують: