Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зіпака
зіпати
зіпнути
зіпнутися
зіпонути
зіпратися
зіпріти
зіпсувати
зіпсуватися
зіпхнути
зіп'ясти
зіп'ястися
зір
зіра
зірвати
зірк!
зірка
зіркатий
зіркач
зіркий
зіркнути
зірко 1
зірко 2
зірниця
зірно
зірнути
зіронька
зірочний
зіскакувати
зіслати
зіспити
зіставати
зіставатися
зіставити
зіставляти
зістарити
зістаритися
зістрінути
зісхнути
зітерти
зіткати
зіткнутися
зітліти
зітнути
зітнутися
зітхання
зітхати
зіхати
зіхідний
зіхнути
зіходити
зіходитися
зіхожати
з'їддя
з'їдень
з'їди
з'їднати
з'їдун
з'їжа
з'їжджати
з'їжитися
з'їжка
з'їзд
з'їздини
з'їздити
з'їздити 2
з'їздитися
з'їздитися 2
з'їмати
з'їсти
з'їхати
зк..
злагідливий
злагідливо
злагідний
злагідно
злагода
злагоджувати
злагоджуватися
злагодити
злагожуватися
злада
зладнати
зладнатися
злазити
злазитися
злакомити
злакомитися
зламаний
зламати
зламок
зламувати
злапати
зласкавитися
златинити
златкувати
злато
златоглав
златоглавий
златограний
златокований
златомальований
златосиній
златоскований
злаяти
зле
злебедати
злебедіти
злебеніти
злегенька
злегесенька
злегка
злеглий
злегтися
злегчити
злегчитися
зледащілий
зледащіти
злежатися
злежень
Аді́тко (сокращ. изъ а диви́, а диві́т). Смотри! смотрите! Желех.
Верхоглядка, -ки, ж. Поверхностная женщина. Як почали вчащати якісь приятельки, верхоглядки та верхоумки, то й звели її ні на що. МВ. І. 27.
Горщі́вка, -ки, ж. Желтоватая глина, идущая на выдѣлку горшковъ. Шух. І. 260.
Єдина́чка, -ки, ж. Единственная дочь, то-же что и одиначка 1. Нехай дочка-єдиначка трохи погуляє. Н. п. Рк. Макс. Пещена була така, бо, сказано, — єдиначка. МВ. І. 130.
Зажига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Ячмені зажигаються, — солов'ї щебетать забуваються; ячмені позажигались, — солов'ї щебетать позабувались. Мил. 93.
Зароси́ти, -шу́, -сиш, гл. Оросить, замочить въ росѣ (одежду, обувь).
Полохливий, -а, -е. Пугливый, робкій. Голуб полохливий. К. Досв. 140. Шкодливий як кішка, а полохливий як заєць.
Поманіжити, -жу, -жиш, гл. Понѣжить.
Протикати, -ка́ю, -єш, сов. в. проткнути, -ну, -неш, гл. Протыкать, проткнуть. За царя Тимка, як була земля тонка: пальцем проткни та й води напийся. Ном. № 6856.
Сидіти, -джу, -диш, гл. 1) Сидѣть. Сидить, як квіточка. ЗОЮР. І. 145. Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. Мет. 62. Сидів у темниці. Ном. № 7068. у парі сидіти. Прямой смыслъ: сидѣть рядомъ на свадьбѣ, т. е. быть новобрачнымъ, сочетаться бракомъ. Дай, Боже, пошли, Боже, у парі сидіти. Грин. III. 650. 2) Жить, занимать мѣсто для жительства. ЗОЮР. I. 150. Лівий бік Дніпра низький, то тутеньки люде не сидять. Кіев. г.
Нас спонсорують: