Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зіпака
зіпати
зіпнути
зіпнутися
зіпонути
зіпратися
зіпріти
зіпсувати
зіпсуватися
зіпхнути
зіп'ясти
зіп'ястися
зір
зіра
зірвати
зірк!
зірка
зіркатий
зіркач
зіркий
зіркнути
зірко 1
зірко 2
зірниця
зірно
зірнути
зіронька
зірочний
зіскакувати
зіслати
зіспити
зіставати
зіставатися
зіставити
зіставляти
зістарити
зістаритися
зістрінути
зісхнути
зітерти
зіткати
зіткнутися
зітліти
зітнути
зітнутися
зітхання
зітхати
зіхати
зіхідний
зіхнути
зіходити
зіходитися
зіхожати
з'їддя
з'їдень
з'їди
з'їднати
з'їдун
з'їжа
з'їжджати
з'їжитися
з'їжка
з'їзд
з'їздини
з'їздити
з'їздити 2
з'їздитися
з'їздитися 2
з'їмати
з'їсти
з'їхати
зк..
злагідливий
злагідливо
злагідний
злагідно
злагода
злагоджувати
злагоджуватися
злагодити
злагожуватися
злада
зладнати
зладнатися
злазити
злазитися
злакомити
злакомитися
зламаний
зламати
зламок
зламувати
злапати
зласкавитися
златинити
златкувати
злато
златоглав
златоглавий
златограний
златокований
златомальований
златосиній
златоскований
злаяти
зле
злебедати
злебедіти
злебеніти
злегенька
злегесенька
злегка
злеглий
злегтися
злегчити
злегчитися
зледащілий
зледащіти
злежатися
злежень
Брама, -ми, ж. 1) Ворота. Мет. 407. А в нашім двору гірше як в неволі, вийди за браму, наплачся доволі. Чуб. V. 344. Вашу дівчину мов за золоту браму зачинено: і в вічі її не побачиш. МВ. І. 71. 2) «Опушка изъ сафьяна, плиса (вольвета) или смушка». Вас. 155. Cм. брам. Ум. брамка, брамочка. Чуб. V. 896.
Воюватися, -воююся, -єшся, гл. 1) Воевать. Турецький цару, виїдь на войну, воюватися, муштруватися. Мет. 2) Драться. Приходить до неї та й каже їй: ну що, ходім, бабо, воюваться. Рудч. Ск. I. 53.
Жлокта́ння, -ня, с. и пр. = жлуктання и пр.
Засво́ювати, -во́юю, -єш, сов. в. засвоїти, -вою́, -ї́ш, гл. Присваивать, присвоить. Велику материзну мала, а з тим добра вона не знала... Брат все, що лучче, засвоїв. Мкр. Г. 18.
Осьмерик, -ка, м. = восьмерик.
Плова, -ви, ж. Ливень съ бурей. Вх. Зн. 50. Шух. І. 185. Ударить плова з громами. Шух. І. 212. Сівбину виб'є град, або зіб'є плова. Шух. І. 166. Не боїться мокрий плови. Фр. Пр. 115.
Похмілля, -ля, с. Похмѣлье. Єсть мені, братіки, із хмелю похмілля. Мет. 249. Ум. похмілленько. Грин. III. 7. Похміллячко. Грин. III, 324.
Проживати, -ва́ю, -єш, сов. в. прожити, -живу, -веш, (-жию, -єш), гл. Проживать, прожить, жить. Горе нам, горювання, — як нам проживати? Чуб. V. 23. Дай же тобі, Боже, в щастю прожити. Чуб. III. 385. Із своєю дружиною в світі прожию. Чуб. V. 1041. Проживай, моя ясочко, веселою. МВ. (О. 1862. І. 72).
Ручай, -ча́ю, м. Ручей. Приблудився до гаю, дрібненького ручаю і став коня панувати. Чуб. V. 946. Ум. ручаєць. Чуб. 1ІІ. 305.  
Хрон, -ну, м. 1) = хрін. Наїдку, як з хрону. Мнж. 168. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 68.
Нас спонсорують: