Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зіпака
зіпати
зіпнути
зіпнутися
зіпонути
зіпратися
зіпріти
зіпсувати
зіпсуватися
зіпхнути
зіп'ясти
зіп'ястися
зір
зіра
зірвати
зірк!
зірка
зіркатий
зіркач
зіркий
зіркнути
зірко 1
зірко 2
зірниця
зірно
зірнути
зіронька
зірочний
зіскакувати
зіслати
зіспити
зіставати
зіставатися
зіставити
зіставляти
зістарити
зістаритися
зістрінути
зісхнути
зітерти
зіткати
зіткнутися
зітліти
зітнути
зітнутися
зітхання
зітхати
зіхати
зіхідний
зіхнути
зіходити
зіходитися
зіхожати
з'їддя
з'їдень
з'їди
з'їднати
з'їдун
з'їжа
з'їжджати
з'їжитися
з'їжка
з'їзд
з'їздини
з'їздити
з'їздити 2
з'їздитися
з'їздитися 2
з'їмати
з'їсти
з'їхати
зк..
злагідливий
злагідливо
злагідний
злагідно
злагода
злагоджувати
злагоджуватися
злагодити
злагожуватися
злада
зладнати
зладнатися
злазити
злазитися
злакомити
злакомитися
зламаний
зламати
зламок
зламувати
злапати
зласкавитися
златинити
златкувати
злато
златоглав
златоглавий
златограний
златокований
златомальований
златосиній
златоскований
злаяти
зле
злебедати
злебедіти
злебеніти
злегенька
злегесенька
злегка
злеглий
злегтися
злегчити
злегчитися
зледащілий
зледащіти
злежатися
злежень
Владарь, -ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель. Желех.
Дзеле́ний, -а, -е. = Зелений. Подольск. г.
Засіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. засі́кти, -чу́, -че́ш, гл. Засѣкать, ранить (о ногѣ лошади). Кінь засіка ногу.
Знебутися, -будуся, -дешся, гл. Изнемочь, устать. Я з ним не нажилась, а тіки знебулась. Черк. у.
Ковмір, -ра, м. Воротникъ. У його на сертуці був червоний ковмір. Ком. II.
Постолець, -льця́, посте́лик, -ка, м. Ум. отъ постіл.
Престіл, -толу, м. 1) Престолъ, тронъ. Шух. І. 39. Біда на престолі, коли нема нічого в стодолі. Ном. № 214. Поскидав потужних з престолів. Єв. Л. І. 52. 2) Престолъ въ церкви, въ олтарѣ. Привів її під церковку: «тепер ти моя». Вона йому відповіла: «неправда твоя». Привів її до престолу: «тепер ти моя». Вона йому відказала: «неправда твоя». Чуб. V. 204.
Роївня, -ні, ж. Ройникъ, корзина, куда собираютъ рой.
Текучка, -ки, ж. Нефть. Шух. І. 12.
Хиляти, -ляю, -єш, гл. = хитати. Вітер дуба хиляє. Грин. III. 357.
Нас спонсорують: