Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заситарити
заситити
засититися
засихати
засичати
засияти
засіб
засібний
засібно
засів
засівальник
засівати
засіватися
засідатель
засідательський
засідати
засіди
засідлати
засідок
засік
засікати
засілля
засінок
засіпати
засіпатися
засіріти
засіркувати
засісти
засічи
засіяти
заскаба
заскабити
заскаблювати
заскавучати
заскакати
заскакувати
заскалити
заскалка
заскалля
заскаратися
заскаржити
заскварчати
заскепити
заскиглити
заскімлити
заскіпати
засклепити
засклити
заскліти
заскорбити
заскороджувати
заскородити
заскреготати
заскреготіти
заскрипіти
заскубати
заскубувати
заскучати
заслабіти
заслабнути
заслабти
заславлений
засланець
заслання
засластьонити
засластьонитися
заслати I
заслати II
заслебезувати
заслинити
заслинювати
заслинюватися
заслідити
заслінка
засліпити
засліпляти
засліплятися
заслона
заслонити
заслонка
заслоняти
заслонятися
заслуга
заслуженина
заслуженник
заслуженька
заслужина
заслужити
заслужувати
заслужчина
заслухатися
заслухуватися
засльозити
засльозитися
засльотитися
засмагнути
засмажити
засмажка
засмажувати
засмакувати
засмалити
засмальцьовувати
засмалювати
засмалюватися
засмачити
засмердіти
засмердітися
засмикати
засмикувати
засмітити
засмічувати
засмішити
засміяти
засміятися
засмоктаний
засмоктати
засмоктувати
засмоктуватися
засмолити
засмолювати
Відживити Cм. відживляти.
Вірнянка, -ки, ж. Вѣрная жена. Ум. вірняночка. Буде бити, катувати мене вірняночку. Грин. ІІІ. 523. Твій син в війську оженився, поняв собі вірняночку. Н. п.
Забо́рсувати, -сую, -єш, сов. в. забо́рсати, -саю, -єш, гл. Завязывать, завязать, перепутывая (веревку) напр. волоками од постолів заборотують на ногах капці. Гол. Од. 67. Коси заборсані в мичку, немов жінка збіралася сховати їх під очіпок та зав'язала на тім'ї, а вони й розсипались. Мир. ХРВ. 180. Вообще перепутывать, перепутать (нити). Глянь, як заборсала нитки, як їх тепер росплутувати? Харьк. г.
Знаскока нар. Наскочивши, налетомъ.
Зужиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Потребить, израсходовать. Подольск. г.
Навча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. навчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Учить, поучать, поучить, научать, научить. Навчай мене, моя матінко, як свекорку годити. Мет. 222. Увійшовши в школу, навчав. Єв. Мр. І. 21. на до́брий ро́зум навча́ти. Поучать, наставлять. Заберу обойко (синів) до себе на коліна, та почну на добрий розум навчати — як умію, так і навчаю. МВ. ІІ. 9. 21. Науськивать, науськать, подговаривать, подговорить.
Палетиця, -ці, ж. Палица, палка. А я собі на думці: ой коли б він палетицею не вдарив. Конотоп. у. Не витече в його розуму таку палетицю зробити. Конотоп. у.
Струнистий, -а, -е. Струноподобный.
Циркати, -каю, -єш, гл. Доя, выжимать струю молока. Харьк.
Цурпалка, -ки, ж. = цурпалок.
Нас спонсорують: