Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звічний

Зві́чний, -а, -е. Старинный. І погані звичаї часто тримаються через те тільки, що вони звічні.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІЧНИЙ"
Велетенський, -а, -е. Исполинскій, гигантскій. Уман. І. 68.
Дзижча́ння, дзижча́ти Cм. Дзизчання, дзизчати.
Зага́рбати, -баю, -єш, гл. 1) Захватить, заграбить. Хмельницького в руки свої загарбали. Стор. II. 13. Чесні люде: своє оддали та чужого не загарбали. Стор. II. 13. 2) Закопать. Мене загарбають, як умру. Уман. у.
Мача́, -чати, с. Зернышко мака. було того як манат. Было очень много. Вх. Лем. 434.
Напусто́шити Cм. напустошувати.
Перетлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. перетліти, -лію, -єш, гл. Перетлѣвать, перетлѣть, истлѣть.
Підставити Cм. підставляти.
Попів 2, -пова, -ве Принадлежащій попу. Чиї ворота минеш, а попових не минеш. Ном. № 216.
Рунитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Куститься.
Трухлина, -ни, ж. = трухло. Ум. трухли́нка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.