Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звічний

Зві́чний, -а, -е. Старинный. І погані звичаї часто тримаються через те тільки, що вони звічні.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІЧНИЙ"
Гре́бання, -ня, с. Брезганіе, пренебрежете.
Забри́ндзатися, -дзаюся, -єшся, гл. = забрьохатися. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Запо́ра, -ри, ж. Запоръ.
Каверзувати, -вую, -єш, гл. Проказить.  
Незаборонний, -а, -е. Невозбранный.
Пляц, -цу, м. 1) Площадь. Св. Л. 137. 2) = плець. Гн. II. 66; І. 132. 3) Крестьянскій надѣлъ: поле въ 3 руки и огородъ вмѣстѣ. Староб. у. 4) Мѣсто для поединка. Ідуть вони на мідний пляц битися. Чуб. II. 209. видали собі пляц. Вызвали другъ друга на бой. Гн. II. 219.
Поковтач, -ча, м. пт. дятелъ. Вх. Пч. II. 13.
Рип! IIмеж. Скрипъ! Коли ж тут у сінях двері — рип! Г. Барв. 198. Чую — рип! МВ. І. 111. Рип у хату. Левиц. І. 104.
Трийчи числ. = тричи. Трийчи відречешся. Єв. Л. XXII. 34.
Холіва, -ви, ж. ? Низові холіви запорозькі. К. ЦН. 203.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.