Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звічний

Зві́чний, -а, -е. Старинный. І погані звичаї часто тримаються через те тільки, що вони звічні.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІЧНИЙ"
Брилочка, -ки, ж. Ум. отъ брила.
Віддалеки нар. Издали. Іще оддалеки зачув Петро глухий галас мов на ярмарку. К. ЧР. 257.
Волосне, -ного, с. Подать, назначенная на расходы волостнаго управленія.
Гайняний, -а, -е. Грязный, скверный. Громада, громада! гайняна їх рада! Ном. № 14068.
Дунду́к, -ка́, м. 1) Индѣйскій пѣтухъ. 2) Насмѣшл.: старый хрычъ. Но сей плачу того байдуже, на прозьби уважав не дуже: злий з сина був старий дундук. Котл. Ен. III. 33.
Навчи́ти, -ся. Cм. навчати, -ся.
Палічка, -ки, ж. Ум. отъ палиця.
Повидзьобувати, -бую, -єш, гл. Выклевать (многое).
Повицуплювати, -люю, -єш, гл. Вытащить (во множествѣ).
Тринкаль, -ля, м. (отъ нѣм. Trinkgeld). Деньги на могорычъ, могорычъ, взятка. Тринкалі (старшина) побрав, а діла не зробив. Полт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.