Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збіговисько
збігти
збідкатися
збіднити
збіднитися
збідніння
збідніти
збіднюватися I
збіднюватися II
збідняти
збіжжя
збій
збійник
збілілий
збіліти
збін
збір
збіраний
збіранина
збіранка
збірати
збіратися
збіржа
збіржаник
збірка
збірний
збірник
збірниця
збірничок
збірня
збіросвіт
збірослов
збіса
збіч
збічи
зближати
зближатися
зблизька
зблідлий
збліднути
зблудити
зблужатися
зблукати
зблукатися
зблякнути
зблякувати
збогарадитися
збогатити
збоєцький
збожевільніти
збожеволілий
збожеволіти
збожжя
збожілля
збоїни
збоїч
збоку
зборгувити
зборонити
збороняти
збороти
зборчий
збочити
збочитися
збоятися
збрататися
збреніти
збресклий
збрести
збрехати
збриднути
збризкати
збризнути
збродити
зброїти
зброїтися
зброїця
збройний
збройниця
збройно
зброя
збрудити
збрудніти
збруя
збрязкнути
збування
збувати
збуватися
збуджувати
збуджуватися
збудування
збудувати
збудь-вік
збудьок
збуй
збуй-вік
збуйнувати
збунтувати
збунтуватися
збур
збурення
збурити
збурлакуватіти
збурмати
збурматися
збурник
збур'януватіти
збуряти
збурятися
збут
збутвілий
збутвіти
збути
збуток
збутяно
збучавіти
зваба
звабити
звабливий
звабляти
Байдики, -ків, мн. Баклуши; употребл. только въ формѣ байдики бити — бить баклуши, баклушничать. Ном. № 10872. Тобі б тільки лежати та байдики бити. Левиц. І. 423.
Є́щірка, -ки, ж. = ящірка. Шух. I. 22.
Зацькува́ти, -кую́, -є́ш, гл.кого́. Затравить кого, натравить на кого (собакъ). Оце колись зацькували були його поповичі собаками, — як же курнув од них, дак ні одна собака і не догнала. О. 1862. II. 25.
Наймитчу́к, -ка́, м. Нанятый для услугъ мальчикъ. Послав наймитчука по горілку. Черк. у.
Пердіж, -жа, м. Испусканіе вѣтровъ.
Плюта, -ти, ж. Дождь, дождливая погода. А дождж такий пере, плюта така. Гн. II. 63. Ум. плютка. Ой на дворі плютка, тогди нам добре тутка. Гол. IV. 318.  
Поблискувати, -кую, -єш, сов. в. побли́скати, -каю, -єш, гл. Блестѣть по временамъ, поблестѣть, посверкать. Бігнуть, пливуть човенцями, поблискують весельцями. АД. І. 246. Жаби росчепірили ноги як крила, полетівши вперве на своєму віку, по повітрі, поблискуючи білими животами проти зорі. Левиц. І. 121. Микола тільки поблискує на його очима. О. 1862. II. 79.
Ремсть, -ти, ж. = ремст. Він на мене ремсть має та через те й коня не дав до міста. Канев. у.
Топка, -ки, ж. Небольшая форма для набиванія въ нее соли. Шейк.
Чмих II, меж., выражающее фырканіе. Ном. № 4714.
Нас спонсорують: