Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збіговисько
збігти
збідкатися
збіднити
збіднитися
збідніння
збідніти
збіднюватися I
збіднюватися II
збідняти
збіжжя
збій
збійник
збілілий
збіліти
збін
збір
збіраний
збіранина
збіранка
збірати
збіратися
збіржа
збіржаник
збірка
збірний
збірник
збірниця
збірничок
збірня
збіросвіт
збірослов
збіса
збіч
збічи
зближати
зближатися
зблизька
зблідлий
збліднути
зблудити
зблужатися
зблукати
зблукатися
зблякнути
зблякувати
збогарадитися
збогатити
збоєцький
збожевільніти
збожеволілий
збожеволіти
збожжя
збожілля
збоїни
збоїч
збоку
зборгувити
зборонити
збороняти
збороти
зборчий
збочити
збочитися
збоятися
збрататися
збреніти
збресклий
збрести
збрехати
збриднути
збризкати
збризнути
збродити
зброїти
зброїтися
зброїця
збройний
збройниця
збройно
зброя
збрудити
збрудніти
збруя
збрязкнути
збування
збувати
збуватися
збуджувати
збуджуватися
збудування
збудувати
збудь-вік
збудьок
збуй
збуй-вік
збуйнувати
збунтувати
збунтуватися
збур
збурення
збурити
збурлакуватіти
збурмати
збурматися
збурник
збур'януватіти
збуряти
збурятися
збут
збутвілий
збутвіти
збути
збуток
збутяно
збучавіти
зваба
звабити
звабливий
звабляти
Дігтярчу́к, -ка́, м. Мальчикъ лавочникъ у торговца дегтемъ.
Мента́лик, -ка, м. Родъ медальона у женщинъ. Cм. дукач. Гол. Од. 50.
Наві́са, -си, ж. Свѣсившійся съ деревьевъ и пр. снѣгъ. Желех. Cм. наві́сочка.
Позанужуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Заскучать, затосковать (о многихъ). Дай їм по коню, нехай проїздяться, бо вони молоді, позанужувались. Чуб. II. 257.
Проповідник, -ка, м. Проповѣдникъ. К. Кр. 27.
Розголосити Cм. розголошати.
Скоромний, -а, -е. Скоромный. Як то його душа навернеться в пятницю скоромне їсти. Ном. № 737.
Усісінько нар. Рѣшительно все.
Харч, -чу, м. и -чі, ж. Харчи, съѣстные припасы, кормъ. Наймися, наймитку, у мене, а я у попа — для луччої харчі. Ном. № 10336. Гей вже наші, наші сіромахи. без харчів помарніли. Грин. ІІІ. 595. на бо́жій харчі бути, рости. Быть вскормленнымъ, воспитаннымъ въ чужой семьѣ. А сотник був собі багатий, то в його, знаєте, росло на Божій харчі, за дитину, чиєсь байстря. Шевч. 492.
Чапіти, -пію, -єш, гл. Плохо дѣлаться? Пити вмів, а робота в його чапіє. Ком. Пр. № 883.
Нас спонсорують: