Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збіговисько
збігти
збідкатися
збіднити
збіднитися
збідніння
збідніти
збіднюватися I
збіднюватися II
збідняти
збіжжя
збій
збійник
збілілий
збіліти
збін
збір
збіраний
збіранина
збіранка
збірати
збіратися
збіржа
збіржаник
збірка
збірний
збірник
збірниця
збірничок
збірня
збіросвіт
збірослов
збіса
збіч
збічи
зближати
зближатися
зблизька
зблідлий
збліднути
зблудити
зблужатися
зблукати
зблукатися
зблякнути
зблякувати
збогарадитися
збогатити
збоєцький
збожевільніти
збожеволілий
збожеволіти
збожжя
збожілля
збоїни
збоїч
збоку
зборгувити
зборонити
збороняти
збороти
зборчий
збочити
збочитися
збоятися
збрататися
збреніти
збресклий
збрести
збрехати
збриднути
збризкати
збризнути
збродити
зброїти
зброїтися
зброїця
збройний
збройниця
збройно
зброя
збрудити
збрудніти
збруя
збрязкнути
збування
збувати
збуватися
збуджувати
збуджуватися
збудування
збудувати
збудь-вік
збудьок
збуй
збуй-вік
збуйнувати
збунтувати
збунтуватися
збур
збурення
збурити
збурлакуватіти
збурмати
збурматися
збурник
збур'януватіти
збуряти
збурятися
збут
збутвілий
збутвіти
збути
збуток
збутяно
збучавіти
зваба
звабити
звабливий
звабляти
Ваш, ваша, ваше, мѣст. Вашъ, ваша, ваше Не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. МВ. ІІ. 63. Де вашая мати? Поможи, Боже, і нашим, і вашим. Ном. № 3009. Вибачайте, не вашій честі, дурний був. Черниг. г.
Дурма́н, -ну́, м. Раст. Datura stramonium. об'ї́вся дурману́. Ошалѣлъ. Запінилась, посатаніла, неначе дурману іззіла. Котл. Ен.
Зачу́вати, -ва́ю, -єш, сов. в. зачу́ти, -чу́ю, -єш, гл. Слышать, заслышать, услышать. То удова теє зачуває. Чуб. V. 848. Заржи, заржи, сивий конику, рано на пашу йдучи, чи не зачує серце-дівчина, а в саду вінки в'ючи. Чуб. III. 118. 2) Чуять, почуять. Хутко зачує кішка, де сало. Ном. № 5741.
Ма́па, -пи, ж. Географическая карта. Гал.
Нала́годжувати, -джую, -єш, сов. в. нала́годити, -джу, -диш, гл. 1) Приготовлять, приготовить. Налагодила Пріська і обідати, а його нема. Кв. І. 239. 2) Чинить, починить, исправлять, исправить, приводить, привести въ надлежащій видъ. Налагоджували неводи свої. Єв. Мт. IV. 21. Віз поламався, — треба налагодити. 3) Налаживать, наладить, устраивать, устроить. Чи не налагодить він того діла? Стор.
Первісний 2, -а, -е. Первоначальный.
Повикрадати, -да́ю, -єш, гл. Выкрасть (во многихъ мѣстахъ, многое). Як є в хаті такі дівчата, що на досвітки ходять, то вже де є в матері який кусок сала, чи пшоно, чи яйця, — усе повикрадають. Славяносерб. у.
Подоливати, -ва́ю, -єш, гл. Долить (во множествѣ). Подоливай глечики, щоб повні були.
Порозділяти, -ля́ю, -єш, гл. Раздѣлить (во множествѣ).
Струниці, -ць, ж. мн. Тонкая кишка. Вх. Лем. 471.
Нас спонсорують: