Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зводитися

Зво́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. звести́ся, -ду́ся, -де́шся, гл. 1) Сводиться, свестися. — з ума́. Сходить съ ума. Ой синочку мій, дитино моя! Не пий рано горілочки, — зведешся з ума. Н. п.з хазя́йства. Обѣднѣть, разстроить свое хозяйство. Козачці Марусі Горбоносисі не пійшли в руки свині. Звелась вона з свиней. Г. Барв. 417. 2) Взводиться, взвестися. 3) Подниматься, подняться. Рука на тебе не зведеться. Макс. О лошади: подниматься, подняться на дыбы. Як звівся кінь, то так і перекинув воза. Лебед. у. 4) Становиться, стать хуже, приходить, прійти въ упадокъ, вырождаться, выродиться, истребляться, истребиться; бѣднѣть, обѣднѣть. Чим рік, то вже зводиться пшениця. Камен. у. Велетні тепер звелись. Г. Барв. 423. Були в моїй хаті таркани, та звелися, тепер немає. Бодай його корінь звівся! Ном. № 3787. Звелось у нюю хазяйствечко. За Хмельницького Юрася пуста стала Україна, звелася. Лукаш. 35. До нитки звівся мій козак усе на панщині проклятій. Шевч. 526. Усе позбував, усе попропивав, — звівся ні на що. Кв. Драм. 163. зве́стися ні нащ́о. Придти въ совершенный упадокъ, совершенно испортиться и пр. К. Краш. 21. Св. Л. 128. неха́й воно́ зведе́ться. Пропади оно! Не прядеться, нехай воно зведеться! Грин. І. 240.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОДИТИСЯ"
Виношати, -шаю, -єш, гл. = виносити. А свекорко похожає, нагаєчку виношає. Грин. ІІІ. 307.
Ирстити, -рщу́, -стиш, гл. = хрестити. Шух. І. 181.
Муча́нка, -ки, ж. 1) Родъ кушанья: смѣсь муки, молока и овечьяго сыру. Cм. мачанка. Желех. 2) Порода разсыпчастыхъ грушъ. Вх. Лем. 437.
На́глядом нар. Не выпуская изъ виду, слѣдомъ. Чоловік її... хутенько з дому, та за нею зараз і пойшов наглядом: куди вона піде. Рудч. Ск. І. 172.
Порозборсувати, -сую, -єш, гл. Распутать (во множествѣ).
Порострачуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Растратиться (во множествѣ).
Прицмокувати, -кую, -єш, сов. в. прицмо́кнути, -ну, -неш, гл. Причмокивать, причмокнуть. Ото смачна! — промовив Масюк, випивши чарку і прицмокуючи. Левиц. Пов. 199.
Прохожий, -а, -е. = перехожий. З молодицями танцює та двір вимітає, та прохожих, проїжжачих у двір закликає. Шевч. 108. Всі прохожі задивлялись на панночок. Левиц. І. 288.
Уплутуватися, -туюся, -єшся, сов. в. уплутатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Впутываться, впутаться. Нехай же вплутаються в сіла. К. Псал. 156. 2) Приставать, пристать, привязаться. Я пішла до них, а внучок уплутався за мною й собі. Новомоск. у.
Фальшивість, -вости, ж. 1) Фальшивость, поддѣльность, ложность. Желех. 2) Лицемѣріе, неискренность. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.