Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зводитися

Зво́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. звести́ся, -ду́ся, -де́шся, гл. 1) Сводиться, свестися. — з ума́. Сходить съ ума. Ой синочку мій, дитино моя! Не пий рано горілочки, — зведешся з ума. Н. п.з хазя́йства. Обѣднѣть, разстроить свое хозяйство. Козачці Марусі Горбоносисі не пійшли в руки свині. Звелась вона з свиней. Г. Барв. 417. 2) Взводиться, взвестися. 3) Подниматься, подняться. Рука на тебе не зведеться. Макс. О лошади: подниматься, подняться на дыбы. Як звівся кінь, то так і перекинув воза. Лебед. у. 4) Становиться, стать хуже, приходить, прійти въ упадокъ, вырождаться, выродиться, истребляться, истребиться; бѣднѣть, обѣднѣть. Чим рік, то вже зводиться пшениця. Камен. у. Велетні тепер звелись. Г. Барв. 423. Були в моїй хаті таркани, та звелися, тепер немає. Бодай його корінь звівся! Ном. № 3787. Звелось у нюю хазяйствечко. За Хмельницького Юрася пуста стала Україна, звелася. Лукаш. 35. До нитки звівся мій козак усе на панщині проклятій. Шевч. 526. Усе позбував, усе попропивав, — звівся ні на що. Кв. Драм. 163. зве́стися ні нащ́о. Придти въ совершенный упадокъ, совершенно испортиться и пр. К. Краш. 21. Св. Л. 128. неха́й воно́ зведе́ться. Пропади оно! Не прядеться, нехай воно зведеться! Грин. І. 240.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОДИТИСЯ"
Блучка, -ки, ж. = волічка. Желех.
Бульбеґа, -ґи, ж. = картопля. = бульба 3. Вх. Пч. II. 36.
Відхилити, -ся. Cм. відхиляти, -ся.
Ласач, -ча́, м. Лакомка. Встрѣчается лишь въ разсказѣ М. Вовчка «Ведмідь», гдѣ такъ названъ медвѣдь, лакомящійся медомъ. А страшний ласач патлатий учища та й учища мед. МВ. ІІІ. 141.
Ману́тися, -не́ться, гл. безл. Тянуть (къ чему), хотѣть, хотѣться. Каже: «як мати схочуть». — Хиба самій не манеться? МВ. ІІ. 101.
Піднебесний, -а, -е. Поднебесный. По піднебесних горах... літав. К. ЦН. 219.
Подолуплювати, -люю, -єш, гл. Долупить (во множествѣ).
Пожинатоньки гл. ум. отъ пожинати. Широке поле, жито густеє... Чим же тоє пожинатойки? Чуб. V. 385.
Семигривенний, -ного, м. = семигривенник. Гурки — семигривенний за сотню. О. 1861. І. 146.
Укрівавитися, -влюся, -вишся, гл. Окровавиться. Глянь, де се ти так укрівавився?
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.