Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зводитися

Зво́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. звести́ся, -ду́ся, -де́шся, гл. 1) Сводиться, свестися. — з ума́. Сходить съ ума. Ой синочку мій, дитино моя! Не пий рано горілочки, — зведешся з ума. Н. п.з хазя́йства. Обѣднѣть, разстроить свое хозяйство. Козачці Марусі Горбоносисі не пійшли в руки свині. Звелась вона з свиней. Г. Барв. 417. 2) Взводиться, взвестися. 3) Подниматься, подняться. Рука на тебе не зведеться. Макс. О лошади: подниматься, подняться на дыбы. Як звівся кінь, то так і перекинув воза. Лебед. у. 4) Становиться, стать хуже, приходить, прійти въ упадокъ, вырождаться, выродиться, истребляться, истребиться; бѣднѣть, обѣднѣть. Чим рік, то вже зводиться пшениця. Камен. у. Велетні тепер звелись. Г. Барв. 423. Були в моїй хаті таркани, та звелися, тепер немає. Бодай його корінь звівся! Ном. № 3787. Звелось у нюю хазяйствечко. За Хмельницького Юрася пуста стала Україна, звелася. Лукаш. 35. До нитки звівся мій козак усе на панщині проклятій. Шевч. 526. Усе позбував, усе попропивав, — звівся ні на що. Кв. Драм. 163. зве́стися ні нащ́о. Придти въ совершенный упадокъ, совершенно испортиться и пр. К. Краш. 21. Св. Л. 128. неха́й воно́ зведе́ться. Пропади оно! Не прядеться, нехай воно зведеться! Грин. І. 240.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОДИТИСЯ"
Бистриця, -ці, ж. 1) Быстрый и шумный потокъ. Желех. 2) Названіе многихъ рѣкъ. Желех. 3) Порода длинныхъ сливъ. Вх. Лем. 391.
Голосувати, -сую, -єш, гл. Голосовать, баллотировать. — на кого. Подавать свой голосъ за кого.
Жа́лощі, -щей и -щів, ж. мн. 1) Скорбь, печаль. Прийми, матінко, віночок з ярої рути, з сердечок. — За жалощами не прийму, за слізоньками не бачу. Свад. п. Никла трава жалощами, гнулось древо з туги: дознавали наші предки тяжкої наруги. К. Досв. 2) Соболѣзнованіе, сожалѣніе. Тоді усі до Марусі: молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами. МВ. ІІ. 181.
Зітка́ти, -тчу, -тче́ш, гл. Соткать. Стьожки, зітканії з кришталевих ниток. Стор. МПр. 74.
Книпець, -пця, м. = ґнипець.
Мілковеддя, -дя, с. Мелководье. По мілководді скрізь розляглося широколисте латаття. Левиц. І. 63.
Монома́хия, -хиї, ж. Единоборство. К. ЧР. 167.
Подоганяти, -ня́ю, -єш, гл. Догнать (многихъ).
Той, та, тая, те, теє, мѣст. Тотъ, та, то. Хто дітей не має, той горя не знає. Ном. Що хочте, те й беріть у мене. Рудч. Ск. ІI. 163. У яру зараз і потихшало, і вітер не той. О. 1861. V. 70. Утвердив ти мою долю, мов ту гору серед моря. К. Псал. 66. Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав. Рудч. Ск. II. 50. а в тім. Впрочемъ. Як би знала матуся горенько твоє, чи оддала б за генерала дитя єдинеє своє? Не оддала б... А в тім — не знаю, бо всякі матері бувають. Шевч. 554.
Чечуватися, -чуюся, -єшся, гл. = цятатися. Орішками чечуватися, вишеньками забавлятися. Чуб. III. 292.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.