Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звужати
звужатися
звузити
звук
зв'яга
зв'ягель
зв'ягливий
зв'язати
зв'язень
зв'язка
зв'язкий
зв'язок
зв'язувати
зв'язуватися
зв'язь
зв'яка
зв'ялити
зв'ялитися
зв'янути
зга
згад
згадати
згадка
згадувати
згадуватися
згаку
згальмуватися
згамкати
зганити
зганьбити
зганяти
згарбати
згарен
згарець
згарище
згарний
згарцювати
згарь
згарячу
згасання
згасати
згасити
згаснути
згацькати
згашати
згаяти
згвалтувати
згедзкатися
згибати
згибель
згиблий
згибнути
згибти
згидити
згидувати
згинати
згинатися
згинути
згинці
згіддя
згідливий
згідний
згідно
згін
згінний
згірклий
згіркнути
згірний
згірок
згірря
згірш
згірший
згір'я
згладити
згламати
зглевіти
згледіти
зглибити
зглибока
зглобити
зглота
зглотитися
зглузувати
згляд
зглядати
зглядатися
зглядіти
зглядуватися
зглядь
зглянути
згнивати
згнітити
згнічувати
згноїти
згнущатися
зговорини
зговорити
зговоритися
згода
згоджатися
згоджуватися
згодити
згодитися
згодливий
згодний
згодно
згодом
згодування
згодувати
згодя
згодяний
згожатися
згожий
згожуватися
згоїти
згоїтися
згола
зголити
зголоджений
зголодніти
Аби́щиця, -ці, ж. Пустяки, мелочь. Це така абищиця, що не варт і казати. Уман. ІІІ. 222.
Виспівувати, -вую, -єш, сов. в. виспівати, -ваю, -єш, гл. 1) Только несов. в. Пѣть, распѣвать. Любо він було пісні виспівує ясними зорями. МВ. ІІ. 11. Грає кобзарь, виспівує, аж лихо сміється. Шевч. 51. 2) Добывать, добыть пѣніемъ. Виспівав собі дівчину любу та гарну. МВ. ІІ. 12. 3) Пѣть, пропѣть. А як думу виспіваю, сяду в чистім полю. Млак. 92. 4) Выражать, выразить пѣніемъ. Виспіває горе. Левиц. І. 35. Вона наче мою долю виспівує. Г. Барв. 393. 5) Только сов. в. Пропѣть извѣстное время. Таке співуче, що ввесь день тобі виспіває. 6) Терять, потерять отъ пѣнія. Увесь голос виспівав і бандуру потрощив. Стор. І. 94.
Гачник, -ка, м. = очкур. Угор.
Гру́здь, -дя́, м. Грибъ: груздь, Agaricus piperatus. Чуб. V. 1183.
Крячина, -ни, ж. Маленькій кусть. Вх. Лем. 429.
Понести, су́, се́ш, гл. 1) Понести, отнести. Лисичка і понесла півника додому. Рудч. Ск. II. 5. Ой чи ж бо ти, моє серце, натури такої, щоб почув од їдної, поніс до другої. Чуб. V. 146. Нечиста його туди понесла! піду, де очі понесуть. Пойду, куда глаза глядятъ. Грин. II. 150. 2) Забеременѣть. 3) Вѣсить, имѣть вѣсъ. Важке бісове сало... мабуть так, що й моє понесе на терезах. О. 1862. І. 34.
Пристяжання, -ня, с. Притѣсненіе. Пристяжання — от що не дає глянути людім на світ: драчі та неправди усякі. Лебед. у.
Тягітнейка с. мн. ? Въ выраж.: зайти в тягітне́йка. Забеременѣть. Єго княгинейка зайшла в тягітнейка. Гол. І. 90.
Хвален, -на, -не. Краткая форма отъ хвалений, хвальний. Велик Господь, велик і хвален во граді Божім на Сіоні. К. Псал. 113. Будеш славен і хвален як: Морозенко. К. ЧР. 83.
Шонтавий, -а, -е. = шанталавий. Вх. Зн. 82.
Нас спонсорують: