Верхоумка, -ки, ж. Умничающая, но. поверхностная женщина. Нацокотали тії верхоумки скосирні, а ти віри поняла.
Галич, -чі, ж. соб. Галки, грачи. Галич поле криє. Коли галич у повітрі шугає — буде хуртовина.
Джа́рка, -ки, ж. = Чарка. А я йому джарку вина, меду дві.
Зарі́бок, -бку и за́ріб, -робу, м. Заработокъ. Більше зарібку матимеш. Чи не однаковий хліб, де його заробити, — аби зарібок був чесний. Як отож він правуватиме та хазяйнуватиме, то ніякого зароби не буде ні йому, ні людям.
Лоп! меж.
1) Хлопъ! Утка дика лоп-ло-лоп крилами.
2) Хватъ! Але чоловік лоп його за чуприну!
Опиряка, -ки, м. = упиряка. Дивиться він, аж там єсть опиряки і возять відьом туди, на ту гору.
Підніжжя, -жя, с.
1) Подножье. І у підніжжя ії місяць дано.
2) Разножки между ножками стола.
3) Cм. звіяшки.
4) Подножка в ступі.
Піхом нар. Пѣшкомъ. Пійшли хто піхом, хто возом. До отця, до матки у гості він і піхом прибуде.
Потребен, -бна, -не = потрібний.
Свавільно нар. Своевольно.