Безлуский, -а, -е. Не имѣющій чешуи. Безлуска риба в'юн.
Лихо́та, -ти, ж. Злонравіе; задорливость. Ний горілочку, випивай смакоту, бий жінку, вибивай лихоту. У о Даресѣ, который сперва задорно вызывалъ на бой, а затѣмъ испугался болѣе сильнаго противника. Дарес не рад своїй лихоті.
Нама́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. нама́затися, -ма́жуся, -жешся, гл. Намазываться, намазаться.
Настирюватися, -рююся, -єшся, сов. в. настиритися, -рюся, -ришся, гл. Надоѣдать. надоѣсть, опротивѣть кому своей навязчивостью. Так уже настирилась мені, що вже не знаю, як од тебе одчепитись. Старшина настирився людім, крий Боже! бо не одного й не другого скривдив. Настирився людім, то й віддали в москалі, бо як стеріг ліса, то все людей бив своїх.
Певність, -ности, ж.
1) Вѣрность. Скажи мені, серце моє, чи будеш, ти певна? На що ж тобі, мій миленький, той певности знати, коли будеш тую нічку в степу ночувати?
2) Увѣренность. Дає Господь їм певність і безпечність.
Тасінька, тасічка, -ки, ж. Ум. отъ тася.
Травити, -влю́, -виш, гл.
1) Варить, переварить (пищу).
2) Тратить, терять. У козака так но жити, день за днем на тім травити, щоб співати, танцювати, дівчатонька ціловати.
Удвох нар. Вдвоемъ. Хоч ох, та вдвох. Тому добре, хто вдвох.
Укладник, -ка, м. Раст. Lathyrus sylvestris L.
Хляґа, -ґи, ж. Слякоть, дождливая погода. Як його їхати, як отака хляґа буде? Під дощ, під шквирю, хлягу.