Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звужати
звужатися
звузити
звук
зв'яга
зв'ягель
зв'ягливий
зв'язати
зв'язень
зв'язка
зв'язкий
зв'язок
зв'язувати
зв'язуватися
зв'язь
зв'яка
зв'ялити
зв'ялитися
зв'янути
зга
згад
згадати
згадка
згадувати
згадуватися
згаку
згальмуватися
згамкати
зганити
зганьбити
зганяти
згарбати
згарен
згарець
згарище
згарний
згарцювати
згарь
згарячу
згасання
згасати
згасити
згаснути
згацькати
згашати
згаяти
згвалтувати
згедзкатися
згибати
згибель
згиблий
згибнути
згибти
згидити
згидувати
згинати
згинатися
згинути
згинці
згіддя
згідливий
згідний
згідно
згін
згінний
згірклий
згіркнути
згірний
згірок
згірря
згірш
згірший
згір'я
згладити
згламати
зглевіти
згледіти
зглибити
зглибока
зглобити
зглота
зглотитися
зглузувати
згляд
зглядати
зглядатися
зглядіти
зглядуватися
зглядь
зглянути
згнивати
згнітити
згнічувати
згноїти
згнущатися
зговорини
зговорити
зговоритися
згода
згоджатися
згоджуватися
згодити
згодитися
згодливий
згодний
згодно
згодом
згодування
згодувати
згодя
згодяний
згожатися
згожий
згожуватися
згоїти
згоїтися
згола
зголити
зголоджений
зголодніти
Безподобний, -а, -е. = неподобний Матір лає безподобними словами. Мил. М. 45.
Бретналь, -ля, м. 1) Кровельный гвоздь. Подольск. г. 2) Костыль желѣзный, гвоздь.
Давнина́, -ни́, ж. Старина, древность. Стали теревені гнуть, давнину згадувать; потрошки-потрошки і розбили свою тугу. Стор. II. 15. Да́вня давнина́. Давно прошедшее время. Давня то давнина, а наче вчора діялось. МВ. Що мені нагадала ця пісня? Яку давню давнину пригадала вона мені! І мою молодість, і мою покійницю, і мої літа давні. Левиц. І. У причтах-приказках уста мт отверзу, про давню давнину тобі я возглаголю. К. Псал.
Дова́рювати, -рюю, -єш, сов. в. довари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Доваривать, доварить. Доварити борщ треба, а то сирий. 2) Придѣлывать, придѣлать (о кузнечной работѣ). Адже ви знаєте Олексія?» — Якого не? — «Коваля.... що доварив вам кочергу, а оце недавно чаплію зробив. Кв.
Друхні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = трухніти. Вх. Зн. 16.
Захожаты, -жаю, -ешъ
Пришкварювати, -рюю, -єш, сов. в. пришкварити, -рю, -риш, гл. Прижаривать, прижарить, припечь. Стор. МПр. 103.
Созвідати, -даю, -єш, гл. Навѣстить. Рад би я, сестро, до тебе прибути, тебе созвідати. КС. 1882. ХП. 496. Cм. одвідати.
Сопротивний, -а, -е. = супротивний. Сопротивна хвиля затопляє. АД. І. 190.
Хмарний, -а, -е. Облачный, пасмурный, сумрачный. Хмарний день. Хмарна осінь. Левиц. І. 45. Лице було хмарне, темне й сумне, як північне небо. Левиц. Пов. 6., Ум. хмарне́нький, хмарне́сенький. Чуб. V. 890.
Нас спонсорують: