Било 2, -ла, с.
1) Стебель растенія (конопли), стержень кукурузы. Торік добрі були кукурузи: на їднім билі по два стрюки було.
2) Часть друлівника (Cм.).
3) Верхнія боковыя перекладины, соединяющія передокъ и задокъ воза. Ум. бильце.
До́гляд, -ду, м. Присмотръ, надзоръ; попеченіе, уходъ.
Дра́ла нар. Бѣгомъ. Так я від його драла, одбіг з півгонів та й став. Оттут то вітри схаменулись, і ну всі драла до нори, до ляса, мов ляхи, шатнулись. дра́ла да́ти. Убѣжать, удрать. Дав од неї драла не оглядаючись. І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла. дра́ла дмухну́ти, дря́пнути. Удрать. Спалив оселю у Калиновського та й дряпнув драла.
Зазу́лька, -ки, ж. 1) Ум. отъ зазуля. 2) Насѣк. То-же, что и со́нечко, божья коровка, Coccinella septempunctata.
Напастува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Нападать, задѣвать, зацѣплять. Не напастуй, не напастуй, суча дочко.
Насі́пати, -паю, -єш, гл. 1) Надергать. Такий уже з тебе возниця, — тільки настав коня. 2) Натомить дерганіемъ. Смикаючи сіно, насіпав собі руки.
Позарандовувати, -вую, -єш, гл. Заарендовать (во множествѣ). Позарандовували всі козацькі ріки.
Росповістувати, -ту́ю, -єш, гл. = росповісти. Вони росповістували єму.
Ступити II, -плю́, -пиш, гл. Иступить. Ступив мені так ножа, що й сала не вріжеш.
Тугший, -а, -е. Сравн. ст. отъ тугий.