Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звужати
звужатися
звузити
звук
зв'яга
зв'ягель
зв'ягливий
зв'язати
зв'язень
зв'язка
зв'язкий
зв'язок
зв'язувати
зв'язуватися
зв'язь
зв'яка
зв'ялити
зв'ялитися
зв'янути
зга
згад
згадати
згадка
згадувати
згадуватися
згаку
згальмуватися
згамкати
зганити
зганьбити
зганяти
згарбати
згарен
згарець
згарище
згарний
згарцювати
згарь
згарячу
згасання
згасати
згасити
згаснути
згацькати
згашати
згаяти
згвалтувати
згедзкатися
згибати
згибель
згиблий
згибнути
згибти
згидити
згидувати
згинати
згинатися
згинути
згинці
згіддя
згідливий
згідний
згідно
згін
згінний
згірклий
згіркнути
згірний
згірок
згірря
згірш
згірший
згір'я
згладити
згламати
зглевіти
згледіти
зглибити
зглибока
зглобити
зглота
зглотитися
зглузувати
згляд
зглядати
зглядатися
зглядіти
зглядуватися
зглядь
зглянути
згнивати
згнітити
згнічувати
згноїти
згнущатися
зговорини
зговорити
зговоритися
згода
згоджатися
згоджуватися
згодити
згодитися
згодливий
згодний
згодно
згодом
згодування
згодувати
згодя
згодяний
згожатися
згожий
згожуватися
згоїти
згоїтися
згола
зголити
зголоджений
зголодніти
Замі́тли́вий, -а, -е. Наблюдательный. Панич Павлик у нас дуже замітливі. Лохв. у. Один кивне, другий моргне, третій засміється, а мій милий замітливий, — мені не минеться. Грин. III. 311.
Зве́рху нар. Сверху. В вербі корень підмиває, зверху вершок усихає. Чуб. III. 205. Нехай ваше зверху буде. Пусть будетъ по вашему. Ном. № 4963. Ум. зверше́чку. Ном. № 4671.
Здоро́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Здороваться. Не здоровкайсь, коли ніхто тобі не кланяється. Ном. № 2754.
Ізк.. = іск. Cм. ск...
Ли́шка I, -ки, ж. 1) Нечетъ, нечетное число. Чи чіт, чи лишка? Ном. № 12569. Кв. 2) Излишекъ, лишнее. Діждалась м'ясива, лишку ззіла і завадило. О. 1862. V. 53.
Ля́чно нар. Страшно. Туди не ходять люде, там страшно, лячно всюди. Млак. 71.
На́ймичка, -ки, ж. Наемница, наемная работница. Чи я в тебе, мій миленький, за наймичку робила? Н. п.
Підкорочувати, -чую, -єш, сов. в. підкороти́ти, -чу́, -тиш, гл. Укорачивать, укоротить. Вражі кравці не вгодили і каптан підкоротили. Мет. 114.
Плескати, -щу, -щеш, гл. 1) Плескать. А нащо було плескати на його водою? 2) Хлопать въ ладоши; рукоплескать. Вийшла доня на улицю, в білі руки плеще. Лукаш. 125. 3) = випліскувати 2. Плещу, плещу хлібчик, дай, бабо, кіста! Харьк. 4) У кузнецовъ: клепать. Сумск. у. 5) Болтать, выдумывать. Що ти там плещеш, — хиба ніхто сього не знає або не чув зроду? 6) Шлепать (по грязи). А він і плеще до мене через рівчак. О. 1862. VI. 44.
Сусідонька, сусідочка, -ки, ж. Ум. отъ сусідка.
Нас спонсорують: