Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звужати
звужатися
звузити
звук
зв'яга
зв'ягель
зв'ягливий
зв'язати
зв'язень
зв'язка
зв'язкий
зв'язок
зв'язувати
зв'язуватися
зв'язь
зв'яка
зв'ялити
зв'ялитися
зв'янути
зга
згад
згадати
згадка
згадувати
згадуватися
згаку
згальмуватися
згамкати
зганити
зганьбити
зганяти
згарбати
згарен
згарець
згарище
згарний
згарцювати
згарь
згарячу
згасання
згасати
згасити
згаснути
згацькати
згашати
згаяти
згвалтувати
згедзкатися
згибати
згибель
згиблий
згибнути
згибти
згидити
згидувати
згинати
згинатися
згинути
згинці
згіддя
згідливий
згідний
згідно
згін
згінний
згірклий
згіркнути
згірний
згірок
згірря
згірш
згірший
згір'я
згладити
згламати
зглевіти
згледіти
зглибити
зглибока
зглобити
зглота
зглотитися
зглузувати
згляд
зглядати
зглядатися
зглядіти
зглядуватися
зглядь
зглянути
згнивати
згнітити
згнічувати
згноїти
згнущатися
зговорини
зговорити
зговоритися
згода
згоджатися
згоджуватися
згодити
згодитися
згодливий
згодний
згодно
згодом
згодування
згодувати
згодя
згодяний
згожатися
згожий
згожуватися
згоїти
згоїтися
згола
зголити
зголоджений
зголодніти
Дровни́к, -ка, м. Дровянной сарай.
Жиро́ванє Cм. жирування.
Знавідитися, -джуся, -дишся, гл. = знавісніти. От, знавідився, чи що? Н. Вол. у.
Идольський, -а, -е. Идольскій, языческій. В римській идольській землі. Шевч. 602.
Круподерник, -ка, м. Дѣлающій крупу. Оттам, мамо, мельник, оттам круподерник. Н. п.
Місте́чко II, -ка, с. Мѣстечко (населенный пунктъ). Круг містечка Берестечка на чотирі милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили. Шевч. 491. Жив собі в містечку круг своїй родини. Чуб. V. 328.
Обсідати, -да́ю, -єш, сов. в. обсісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Обсѣдать, обсѣсть, сѣсть вокругъ. Обсіли мене, як дрібні пташенята. МВ. 2) Нападать, напасть, тѣснить со всѣхъ сторонъ. Ледве я в хату, а мене так усі й обсіли: куди та й куди ходила? Брацл. у. Мене ж, старого, вороги обсіли, як у болоті з дітоньками качку. К. ЦН. 253. важкі думи обсіли голову. Голова была полна тяжелыхъ мыслей. Мир. Пов. І. 117.
Отара, -ри, ж. Большое стадо овецъ. На Кубани въ отарѣ отъ 1000 до 1500 штук. О. 1862. V. Кух. 29, 38. Пастухи стерегли сторожею вночі отари своєї. Єв. Л. II. 8. Ум. отарка, отарочка. Мнж. 74.
Постановляти, -ля́ю, -єш, сов. в. постановити, -влю́, -виш, гл. 1) Ставить, поставить. Постановив їх (воли) серед двора до ясел. Г. Барв. 381. Пушку сироту упереду постановляв. АД. II. 24. І рідня, і діти єсть у його, а нікому хрест постановити. Шевч. 508. Постановили салдата на кватирю. 2) Истрачивать, истратить. Що придбали ми, — усе за тебе постановили. Г. Барв. 133. 3) Постановлять, постановить, сдѣлать постановленіе. Постановила я собі покинути удову бабусю. Г. Барв. 395. Старий пацюк кричить, закон постановить. Гліб. 4) Людьми постановити. Сдѣлать человѣкомъ. Час тебе оженити, людьми постановити. Лукаш. 152.
Срібло, -ла, с. 1) Серебро. Мет. 253. Срібло-злото тягне чоловіка в болото. Посл. Ростопленеє срібло. Котл. Ен. III. 41. На лядунці або золото, або срібло. ЗОЮР. І. 140. 2)живе. Ртуть. Ком. Р. Н. 43.
Нас спонсорують: