Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звужати
звужатися
звузити
звук
зв'яга
зв'ягель
зв'ягливий
зв'язати
зв'язень
зв'язка
зв'язкий
зв'язок
зв'язувати
зв'язуватися
зв'язь
зв'яка
зв'ялити
зв'ялитися
зв'янути
зга
згад
згадати
згадка
згадувати
згадуватися
згаку
згальмуватися
згамкати
зганити
зганьбити
зганяти
згарбати
згарен
згарець
згарище
згарний
згарцювати
згарь
згарячу
згасання
згасати
згасити
згаснути
згацькати
згашати
згаяти
згвалтувати
згедзкатися
згибати
згибель
згиблий
згибнути
згибти
згидити
згидувати
згинати
згинатися
згинути
згинці
згіддя
згідливий
згідний
згідно
згін
згінний
згірклий
згіркнути
згірний
згірок
згірря
згірш
згірший
згір'я
згладити
згламати
зглевіти
згледіти
зглибити
зглибока
зглобити
зглота
зглотитися
зглузувати
згляд
зглядати
зглядатися
зглядіти
зглядуватися
зглядь
зглянути
згнивати
згнітити
згнічувати
згноїти
згнущатися
зговорини
зговорити
зговоритися
згода
згоджатися
згоджуватися
згодити
згодитися
згодливий
згодний
згодно
згодом
згодування
згодувати
згодя
згодяний
згожатися
згожий
згожуватися
згоїти
згоїтися
згола
зголити
зголоджений
зголодніти
Бездітниця, -ці, ж. Бездѣтная женщина. Вх. Зн. 2. К. Бай. 15.
Відпадати, -даю, -єш, сов. в. відпасти, -паду, -деш, гл. Отпадать, отпасть. Шпаруна відпала, — треба замазати. Харьк. Кислиці поїла й оскома напала й охота одпала. Грин. ІІІ. 232. відпасти права, ласки. Лишиться, потерять, утратить право, расположеніе. щоки відпали. Лицо обрюзгло.
Навга́дь нар. Наугадъ, наобумъ. Загубив мірку клятий жид та так навгадь і зробив, через те й малі двері. Камен. у.
Облипати, -па́ю, -єш, сов. в. обли́п(ну)ти, -ну, -неш, гл. Облипать, облипнуть. Одежа коло вас облипла. Котл. Ен.
Овак нар. Иначе. Єдному Бог дасть сяк, а другому овак. Ном. № 1697.
Одігати, -ся, -гаю, -ся, -єш, -ся, гл. = одягати, -ся. Одігаться стала. Сим. 230.
Перегукнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перекликнуться.
Проломитися, -млю́ся, -мишся, гл. Проломиться.
Строкатий, -а, -е. 1) Пестрый. 2) О масти: пѣгій. Хтось до вас строкатого коника приводив. МВ. 3) Капризный. В душі своїй була строката. Котл. Ен. IV. 16.
Турчинка, -ки, ж. = туркеня. Ой дав би я у замінку дві турчинки за єдную Катеринку. Грин. III. 610.
Нас спонсорують: