Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замаритися
замармузити
замармузитися
замарудити
замасльонити
замастити
замах
замахайло
замахати
замахнути
замахнутися
замаховий
замачати
замашний
замашно
замащувати
замаювати
замаюсити
замаяти
замаячити
замгнути
замекати
замекекекати
замел
замелуватий
замелювати
замелюватися
замережити
замерзання
замерзати
замерзлий
замерзляки
замерзти
замеркотіти
замерлий
замертвіти
замерти
замерхати
замести
замет
замета
заметина
заметистий
заметитися
заметіль
заметличитися
заметушати
заметушитися
замешкати
замивати
замиватися
замиготіти
замигтіти
замизкати
замикання
замикати
замикатися
замилитися
замилитися 2
замилувати 2
замилуватися
замимрити
заминати
заминаха
заминка
замирення
замирити
замиршавий
замискрити
замисл
замислити
замислитися
замисник
замити
замишлівка
замишляти
заміж
заміжжю
заміжжя
заміжний
заміжній
замізкувати
заміль
заміна
замінка
замінний
заміняти
замінятися
замір
замірання
замірати
заміристий
замірити
замірка
заміркуватий
замірок
заміряння
заміряти
замірятися
заміс
замісити
замісто
замістя
замісць
заміський
заміт
замітавка
замітати
замітатися
замітити
замітка
заміткий
замітливий
замітник
замітниця
заміття
замітувати
заміть
замічати
замішанець
Виряжати, -жаю, -єш, сов. в. вирядити, -жу, -диш, гл. Снаряжать, снарядить, отправлять, отправить. В велику дорогу вирядили. Мет. Виряжала мати дочку в чужу стороночку. Макс. Царь виряжає військо на війну.
Відборотися, -рюся, -решся, гл. Отбиться. Вовчими зубами відгризуся, ведмежою силою відборюся. Чуб. І. 95.
Відчеплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відчепитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Отцѣпляться, отцѣпиться. Ішла баба дубнячком, зачепилась гапличком; сюди смик, туди смик — одчепися мій гаплик. Ном. № 12535. 2) Отставать, отстать, отвязываться, отвязаться. Одчепись од мене, — глянь на Бога. Ном. № 2802. Відчепися! нападися на кого багатшого. Ном. № 2805.
Живі́сінько нар. 1) Очень живо. 2) Очень быстро. 3) Точь въ точь, какъ разъ такъ. Таки що вздрить, так з його патрет і вчеше; хоть би тобі відро, або свиня, — таки живісінько воно й є. Кв. I. 123.
Небожа, -жа́ти, с. 1) Племянникъ, племянница (ребенокъ). Зайдіть, лишень, то я небожатам якого гостинця дам. Скажете: тітка прислала. МВ. І. 19. 2) мн. Голубчики, милые. Хтіла б бранцями, небожатами, цілий світ звоювати. Гол. І. 133. 3) мн. Употребляется подобно слову небіж 3. Такий мені, небожата, сон приснився (Алканъ-паша къ янычарамъ и рабамъ). Лукаш. 16. Не дуріте дітей ваших, що вони на світі на те тільки, щоб панувать... Дознаються небожата, чия на вас шкура!.. Шевч. 212. Ум. небожатко, небожаточко.
Подержати, -жу, -жи́ш, гл. 1) Подержать. Щось я маю їй сказати, за рученьку подержати. Мет. 76. 2)до хреста. Крестить, воспринять отъ купели. Таки своїх байстрят з десяток у год подержить до хреста. Шевч. 464.
Покапати, -паю, -єш, гл. Покапать; закапать. Як роса та до схід сонця, покапали сльози. Шевч. 74.
Правописний, -а, -е. Относящійся къ правописанію, орѳографическій. Желех.
Рундуковий, -а, -е. Крылечный. Розчинились у гетьмана рундикові двері. К. МБ. III. 246.
Хорошити, -шу, -шиш, гл. Охорашивать.
Нас спонсорують: