Гробови́ще, -ща, с. = Кладовище. Так ну ж тут шку доживать, щоб не на другім кладовищі, а на знакомім гробовищі з батьками вкупі почивать. Обкопане ровом городянське гробовище з гостроверхою церквою, вкрите зеленим тонконогом і сизою чаполоччу та рясне хрестами. Чума з лопатою ходила та гробовище рила, рила.
Дри́ля, -лі, ж. Дырка, просверленная дрилем.
Кадильниця, -ці, ж. Кадильница. Піп почав кругом ріки ходить з кадильницею. Ум. кади́льничка.
Крапля, -лі, ж. Капля. Виточить з мене останню краплю крови. Краплями піт тече. Ум. крапелька. Довго держав він чарку коло рота, висмоктовував останню крапельку.
Ле́сний, -а, -е. = лесливий. Діявіл лесний.
Нариґува́ти, -ґую, -єш, гл. Плохо написать, нацарапать. Бач, як нариґлював письмо.
Повієчка, -ки, ж. Ум. отъ повійка.
Позануздувати, -дую, -єш, гл. Зануздать (многихъ). Позануздуй обох коней.
Тікати 2, -каю, -єш, гл. Бѣгать тічкою. Вовки од Ганни Зачаття аж до Водохрища тікають, а на Водохрещі розскакуються.
Шмига, -ги, шми́ґа, -ґи, ж.
1) Дощечка, служащая нивелиромъ при набиваніи мельничнаго камня.
2) У колесниковъ: дощечки длиной въ 1/2 аршина для опредѣленія спицъ, съ которыхъ начинать натягивать ободъ. Употребляется ихъ для этой цѣли двѣ.
3) Родъ силка для ловли болотныхъ птицъ. до шми́ги, під шми́гу. Кстати, къ дѣлу. Чи тобі ж до шмиги сватать сина піхотою. не до шми́ги. Неумѣстно, некстати. Не до шмиґи балака.