Вициркнути Cм. вициркувати.
Писарня, -ні, ж. Канцелярія. Пішли в писарню до волосного писаря. Говорити смію про писарню ще твою. Газ мні буть там довелося... Але ж скільки там товклося за столами писарів. (В старовину) панувала.... мертва мова, котру викохано штучно по старосвіцьких чернечих писарнях.
Пообтісувати, -сую, -єш, гл. Обтесать (во множествѣ). Оці ось дубки пообтісуйте попереду.
Роздобрити, -рю́, -риш, гл. = кого. Умилостивить кого, сдѣлать кого добрымъ.
Саркати, -каю, -єш, сарча́ти, -чу́, -чи́ш, [p]одн. в.[/p] саркнути, -кну, -неш, гл. 1) Фыркать, фыркнуть. 2) Фыркать, фыркнуть, отвѣтить рѣзко.
Сумир, -ру, м. Миръ, согласіе, мирнья отношенія. Сумир умен. Сумиром. Въ мирѣ, въ согласіи. Сумиром з тобою не проживеш.
Тонічкий, -а, -е. = тоненький.
Украяти, -раю, -єш, гл.
1) Отрѣзать. Дружба ножа не має, нам хліба не вкрає. Я вкраяв би свого живого серця.
2) Откроить, отрѣзать.
Чуло нар. Чувствительно, нѣжно. Сестро моя милая, — чуло промовив він.
Шмига, -ги, шми́ґа, -ґи, ж.
1) Дощечка, служащая нивелиромъ при набиваніи мельничнаго камня.
2) У колесниковъ: дощечки длиной въ 1/2 аршина для опредѣленія спицъ, съ которыхъ начинать натягивать ободъ. Употребляется ихъ для этой цѣли двѣ.
3) Родъ силка для ловли болотныхъ птицъ. до шми́ги, під шми́гу. Кстати, къ дѣлу. Чи тобі ж до шмиги сватать сина піхотою. не до шми́ги. Неумѣстно, некстати. Не до шмиґи балака.