Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звість

Зві́сть, -ти, ж. = звістка. Ходять негарнії звісти. КС. 1882. V. 362. Не вийшла Галютонька, вийшла його свість, ой винесла королевичу да невеселу звість. Чуб. V. 771.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІСТЬ"
Бурсак, -ка, м. Бурсакъ. Стор. І. 41. Фр. Пр. 130. Ум. бурсачок. Ув. бурсачище.
Довгота́, -ти́, ж. Долгота. Тисяча літ, як дня довгота супротив вічного живота. Чуб. ІІІ. 19.
Обкакати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. Замарать, опачкать испражненіями.
Обтріпати Cм. обтріпувати.
Попонудити, -джу́, -диш, гл. Томиться много, тосковать. Cм. нудити. Що я попотужила, що я світом попонудила. Г. Барв. 433.
Роздзявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роздзявити, -влю, -виш, гл. Разѣвать, разинуть, раскрыть (ротъ). Мовчи, невістко, не роздзявляй губи. Чуб. Роздзяв уста смажні, я тобі їх сповню. К. Псал. 190. Ганна побачила через тин барбосову морду з роздзявленим ротом, з вишкириними зубами. Левиц. І. 31.
Сіяти 2, -яю, -єш, гл. = сяти. На горі церковця сіяла, там дівчина з козаком шлюб брала. Чуб. V. 78.
Снище, -ща, с. = сон 2. Снилось снище. Грин. 1. 242. Еней заснув і бачить снище. Котл. Ен. V. 7.
Стуку! межд. = стук! Ой стуку-стуху, подай, серце, руку. Чуб. V. 53.
Тулуча, -чати, с. = тулук 1. Вх. Зн. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.