Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

засмутити
засмуткуватися
засмутніти
засмутувати
засмучати
засмучатися
заснівка
засніжити
засніжитися
засніт
заснітити
засніток
заснічувати
заснічуватися
засновання
засновиґати
засновувати
засновуватися
заснозити
заснулий
заснути
засобок
засов
засоватися
засовгати
засовень
засовець
засовка
засокотати
засолити
засолоджувати
засольщик
засопти
засоптися
засоромити
засоромлювати
засоромлюватися
засохлий
засохляний
засохнути
засохти
заспаний
заспати
заспатися
заспів
заспівати
заспівувати
заспіль
заспокоїти
заспокоювати
заспокоюватися
заспоритися
зассати
зассатися
застав
застава
заставати
заставити
заставка
заставляти
заставлятися
заставний
заставник
заставонька
заставочка
заставщина
застайка
засталитися
засталятися
застанова
застановити
застановляти
застановлятися
застарений
застарцювати
застаршинувати
застати
застаткувати
застебнути
застелити
застеляти
застелятися
застигати
застиглий
застигти
застидити
застилати
застилатися
застібати
застібатися
застібка
застіжечка
застіжина
застіжка
застілля
застілок
застільний
застовбурчитися
застогнати
застолітній
засторонок
засторцювати
засторчити
застоювати
застоюватися
застояний
застояти
застрахати
застрашити
застрашитися
застрекотати
застрелити
застрибати
застривати
застромити
застругати
застругувати
заструпитися
заструплюватися
застрявати
Відправувати, -вую, -єш, гл. = відправляти 4. Службу (в церкві) одправували. КС. 1884. ѴІІІ. 724.
Водоспад, -ду, м. Водопадъ. Млак. 122. З високої кам'яної стіни з двох росколин лилися водоспади. Левиц. Пов. 362.
Джере́льний, -а, -е. Ключевой. Е! у цій криниці була славна джерельна вода; та серед літку така холодна, що й губами не доторкнешся. Харьк. г. Лебед. у.
Живи́ти, -влю́, -ви́ш, гл. 1) Оживлять, Оставлять живымъ. Мов свята небесна сила, вона серце нам живила. К. Досв. 115. Тих куркоїдів, як жидів, не живили. Ном. № 874. 2) Питать, кормить, продовольствовать. Хазяйське око товар живить. Ном. № 9972.
Злякнутися, -кну́ся, -не́шся, гл. = злякатися. Вона злякнулася його. Павлогр. у. Ти, Ляше, злякнеш і з коня впадеш, сам присиплешся землею. Мет. 400.
Марнові́рство, -ва, с. Суевѣріе. Желех.
Підтоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Истоптать. Підтоптати чоботи; — траву. 2)під ноги. Попрать ногами. Віру християнську під ноги підтопчи. АД. І. 211.
Пімстити, -ся, -щу, -ся, -стиш, -ся, гл. Отомстить. Пімстив свою кару. Ез. V. 28.
Предківщина, -ни, ж. Старина; унаслѣдованное отъ предковъ. Моя се предківщина по варягах. К. ПС. 134.
Сисати, -са́ю, -єш, гл. = ссати. Паця сисат. Вх. Лем. 465.
Нас спонсорують: