Ві́рний, -а, -е. Вѣрный, преданный. Ой вийди, вийди, дівчинонько моя вірная. Ночує ніченьку з вірною дружиною. Без вірного друга великая туга. Прошу тебе, милий, вірними словами. 2) Истинный, дѣйствительный. 3) Правовѣрный. Прохало два вірних одного невірного: дай нам те, що лучче царства небесного. Ум. Вірне́нький, вірне́сенький.
Костриця, -ці, ж. Кострика. Я ж думала, що нагаєчка з костриці, аж то вона з поганої сириці.
Нами́лювати, -люю, -єш, сов. в. намили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Намыливать, намылить.
Пахвина, -ни, ж. Нижняя и боковая часть брюха животныхъ отъ пупа до паховъ. Одріжте мені пахвини.
Підтікати, -ка́ю, -єш, сов. в. підтекти́, -течу́, -че́ш, гл. Подтекать, подтетечь.
Помаґлювати, -люю, -єш, гл. Выкатать на каткѣ (во множествѣ).
Пообмежовувати, -вую, -єш, гл. Обмежевать, ограничить (во множествѣ).
Притектися, -чу́ся, -че́шся, гл. Прійти. На городі бараболя, — ой десь моя лиха доля; бараболя розцвітеся, лиха доля притечеся.
Прямець, мця́, м. Прямая линія. Ось дивись на крокву! ба, де прямець од крокви.
Узда, -ди, ж. = вузда. Пропав кінь і узду кинь.