Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

засмутити
засмуткуватися
засмутніти
засмутувати
засмучати
засмучатися
заснівка
засніжити
засніжитися
засніт
заснітити
засніток
заснічувати
заснічуватися
засновання
засновиґати
засновувати
засновуватися
заснозити
заснулий
заснути
засобок
засов
засоватися
засовгати
засовень
засовець
засовка
засокотати
засолити
засолоджувати
засольщик
засопти
засоптися
засоромити
засоромлювати
засоромлюватися
засохлий
засохляний
засохнути
засохти
заспаний
заспати
заспатися
заспів
заспівати
заспівувати
заспіль
заспокоїти
заспокоювати
заспокоюватися
заспоритися
зассати
зассатися
застав
застава
заставати
заставити
заставка
заставляти
заставлятися
заставний
заставник
заставонька
заставочка
заставщина
застайка
засталитися
засталятися
застанова
застановити
застановляти
застановлятися
застарений
застарцювати
застаршинувати
застати
застаткувати
застебнути
застелити
застеляти
застелятися
застигати
застиглий
застигти
застидити
застилати
застилатися
застібати
застібатися
застібка
застіжечка
застіжина
застіжка
застілля
застілок
застільний
застовбурчитися
застогнати
застолітній
засторонок
засторцювати
засторчити
застоювати
застоюватися
застояний
застояти
застрахати
застрашити
застрашитися
застрекотати
застрелити
застрибати
застривати
застромити
застругати
застругувати
заструпитися
заструплюватися
застрявати
Багатенний, -а, -е. Очень богатый. Желех.
Забу́тни́й, -а́, -е́. и забу́тній, -я, -є. 1) Забывчивый. Забутний чоловік. Черк. у. Ніяк от не згадаю, як його прозивати; я такий забутний став — так зараз і забуду. Верхнеднѣпр. у. 2) Вызывающій забвеніе. Чи мені дано такого зілля забутного, чи що? Г. Барв. 351.
Мужчи́р, -ра, м. = мощирь.
Оснівонька, -ки, ж. Ум. отъ основа.
Перехотіти 2, -хочу, -чеш, гл. Перехотѣть.
Прибичовувати, -вую, -єш, сов. в. прибичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать, припречь, пристегивать, пристегнуть (животное въ помощь другимъ везущимъ). 2) Прибавлять, прибавить, присчитывать, присчитать. Люде що почують, то прибичують. Ком. Пр. № 114. Ти нащо прибичовуєш, чого й не було? Н. Вол. у. Я винен два рублі, а він прибичовує ще їден. Н. Вол. у.
Прокипіти, -плю, -пиш, гл. Прокипѣть.
Скубтися, -буся, -бешся, гл. Драть другъ друга за волоса. Пани скубуться, а в мужиків чуби болять. Посл.
Собор, -ру, м. 1) = собір. 2) Соборъ, церковь соборная. Золотоверхі собори в Київі. Левиц. І. 214. Ум. соборець, собо́рчик.  
Уїдливо нар. Назойливо, неотвязно. Та так же в'їдливо причепився, що й не од женеш. Харьк. у.
Нас спонсорують: