Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

засмутити
засмуткуватися
засмутніти
засмутувати
засмучати
засмучатися
заснівка
засніжити
засніжитися
засніт
заснітити
засніток
заснічувати
заснічуватися
засновання
засновиґати
засновувати
засновуватися
заснозити
заснулий
заснути
засобок
засов
засоватися
засовгати
засовень
засовець
засовка
засокотати
засолити
засолоджувати
засольщик
засопти
засоптися
засоромити
засоромлювати
засоромлюватися
засохлий
засохляний
засохнути
засохти
заспаний
заспати
заспатися
заспів
заспівати
заспівувати
заспіль
заспокоїти
заспокоювати
заспокоюватися
заспоритися
зассати
зассатися
застав
застава
заставати
заставити
заставка
заставляти
заставлятися
заставний
заставник
заставонька
заставочка
заставщина
застайка
засталитися
засталятися
застанова
застановити
застановляти
застановлятися
застарений
застарцювати
застаршинувати
застати
застаткувати
застебнути
застелити
застеляти
застелятися
застигати
застиглий
застигти
застидити
застилати
застилатися
застібати
застібатися
застібка
застіжечка
застіжина
застіжка
застілля
застілок
застільний
застовбурчитися
застогнати
застолітній
засторонок
засторцювати
засторчити
застоювати
застоюватися
застояний
застояти
застрахати
застрашити
застрашитися
застрекотати
застрелити
застрибати
застривати
застромити
застругати
застругувати
заструпитися
заструплюватися
застрявати
Квасити, -шу, -сиш, гл. 1) Квасить. 2) Окислять. 3)губи. Имѣть кислую мину. Жінкам та дітям можно квасить губи. Сніп. 22.
Клин, -на, м. 1) Клинъ. Клин клином виганяй. Ном. № 3886. Является составною частью различныхъ снарядовъ, напр., ткацкаго станка, (Вас. 171), маслобойни (Шух. І. 163) и пр. 2) Кусокъ ткани въ видѣ треугольника, какъ составная часть одежды. Шух. І. 153. Вас. 155. 3) Родъ рыбы. Ум. клинець, клинок, клинчик.
Онук, -ка, м. 1) Внукъ. Жили наші діди — не знали біди; стали жить онуки — набралися муки. Ном. № 583. 2) Бабы повитухи называютъ такъ мальчиковъ, при рожденіи которыхъ онѣ помогали. Ум. онучок. Грин. II. 128.
Патрувати, -ру́ю, -єш, гл. = пантрувати. Підпали піч, та патруй, щоб не погасло. Борз. у.
Пашіти, -шу, -шиш, гл. 1) Издавать сильный запахъ. Погана смердюча горілка — аж із рота пашить. 2) Пышать, бить (о пламени). А полум'я з рота так і паше, так і паше. Рудч. Ск. II. 31.
Позаночувати, -чую, -єш, гл. Замѣтить, сдѣлать замѣтки, записать (во множествѣ). Позбірав докупи, що позаночувано у себе в шпарґалах. Ном. Передм. II.
Попелястий, -а, -е. = попеластий.
Слутий, слутавий, -а, -е. 1) Увѣчный, частью разслабленный, отчасти параличный. Желех. 2) Дураковатый. Вх. Зн. 64.
Торохтіння, -ня, с. Стучаніе, громыханіе.  
Хлюснути, -ну, -неш, гл. Плеснуть. Лісом іде — не трісне, водою йде — не хлюсне. Ном., стр. 291, № 24.
Нас спонсорують: