Доста́ча, -чі, ж. 1) Часть, слѣдуемая мельнику за помолъ? 2) Изобиліе. 3) Необходимый для работы матеріалъ. Аби ваша достача, а ми хоч який віз, то зробим.
Дри́ґез, -зу, м. Изгарь табачная, остающаяся въ трубкѣ и которую потомъ кладуть себѣ за нижнюю губу.
Жарт, -ту, м. Шутка. З жарту і біда часом буває. Як не прийме Бог гріха за жарт, то буде шелесту багато. Смішками та жартами і одмовилась, а правди не сказала. каза́ти на жарт, жа́ртом. Говорить въ шутку, шутя. Да я жартом на вас казав, а ви справді подумали. Чи ти жартом, чи навспражки так говориш? Не в жарт. Не на шутку. Деякі тужать не в жарт. Ум. жа́ртик.
Зробок, -бка, м. Истощенный работою, негодный уже къ работѣ человѣкъ.
Наболі́лий, -а, -е. Измученный, много болѣвшій. Тліє під землею твоє наболілеє тіло.
Облесність, -ности, ж. = облесливість.
Порясочка, -ки, ж. Употреблено въ нар. пѣснѣ въ томъ же значеніи, что а ряска (растеніе, Cм. ряска 1) или въ значеніи: кормленіе ряскою. Утка йде, утенята веде, на напасочку, на порясочку, на холодну водицю, на зелену травицю.
Термелина, -ни, ж. Раст. = терментиля.
Теч, -чі, ж.
1) = теча. Дощ іде, у хаті теч буде.
2) Жидкость. Возьмем тепер дві течі: одну густішу, а другу рідшу — молоко і воду.
Цехлити, -хлю, -лиш, гл. О сорокѣ: то же, что и скреготати? Ворона.... узімку, як живиться уже нічим, то вже хоч і нікчемне попаде, хоч кизяк мерзлий, усе кричить: «Ха-арч! ха-арч!».... А сорока цехлить коло неї та все питає: «Чи кисле? чи кисле?»