Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

засмутити
засмуткуватися
засмутніти
засмутувати
засмучати
засмучатися
заснівка
засніжити
засніжитися
засніт
заснітити
засніток
заснічувати
заснічуватися
засновання
засновиґати
засновувати
засновуватися
заснозити
заснулий
заснути
засобок
засов
засоватися
засовгати
засовень
засовець
засовка
засокотати
засолити
засолоджувати
засольщик
засопти
засоптися
засоромити
засоромлювати
засоромлюватися
засохлий
засохляний
засохнути
засохти
заспаний
заспати
заспатися
заспів
заспівати
заспівувати
заспіль
заспокоїти
заспокоювати
заспокоюватися
заспоритися
зассати
зассатися
застав
застава
заставати
заставити
заставка
заставляти
заставлятися
заставний
заставник
заставонька
заставочка
заставщина
застайка
засталитися
засталятися
застанова
застановити
застановляти
застановлятися
застарений
застарцювати
застаршинувати
застати
застаткувати
застебнути
застелити
застеляти
застелятися
застигати
застиглий
застигти
застидити
застилати
застилатися
застібати
застібатися
застібка
застіжечка
застіжина
застіжка
застілля
застілок
застільний
застовбурчитися
застогнати
застолітній
засторонок
засторцювати
засторчити
застоювати
застоюватися
застояний
застояти
застрахати
застрашити
застрашитися
застрекотати
застрелити
застрибати
застривати
застромити
застругати
застругувати
заструпитися
заструплюватися
застрявати
Заверя́йка, -ки, ж. Родъ запора деревяннаго. Вх. Лем. 414.
За́кла́д, -ду, м. 1) Основаніе, фундаментъ. 2) Учрежденіе, заведеніе. 3) Количество неваленнаго сукна, какое можно положить въ валушку въ одинъ разъ. 4) Закладъ, пари. Давай у заклад на гроші. Грин. І. 213. би́тись, захо́дити, іти́ у закла́д. Держать пари. Не заходи з дідьком у заклад. Ном. № 12593. Спор як хоч, а в заклад не бийсь. Ном. № 12595. Боже борони йти в заклад. Ном. № 12594. 5) на закла́д роби́ти підло́гу. Дѣлать полъ такъ, чтобы одна половица заходила за другую. Н. Вол. у. 6) за́кладом. Тихо, не спѣша. за́кладом роби́ти. Работать медленно, не спѣша. Ти все закладом: другий би се зробив до полудня, а ти до півночі. О лошадяхъ: тихой ровной рысью. Не шарпай коней, пускай їх закладом. Уман. у. за́кладом коси́ти. Брать косой при самой землѣ. Н. Вол. у.
Знатися, -знаюся, -єшся, гл. 1) Знаться, водить знакомство. Бодай ніхто не діждав з багатими знаться. Ном. № 1416. Розійшлися, мов не знались. Шевч. 483. Прощайте! Дай, Боже, знаться! Г. Барв. 43. 2)на чому. Смыслить въ чемъ, знать толкъ въ чемъ, имѣть въ чемъ-либо познанія. Теля не знається на пирогах. Ном. № 6510. Знався на пасіці добре. Сим. 202.
Огорода, -ди, ж. Ограда.
Плитний, плитовий, -а, -е. Въ плитахъ. Камні плитні. Міусск. окр. Сажавки обложені плитовим камінням. Стор. МПр. 66. Земляне угілля бува плитне і кулашне. Міусск. окр.
Поєдинцем нар. Поодиночкѣ.
Раврик, -ка, м. = равл. Лохв. у.
Роскарячуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. роскарячитися, -чуся, -чишся, гл. Раскарячиваться, раскарячиться.  
Сапувальник, -ка, м. = сапальник. Лохв. у.
Ченець, -нця, м. = чернець. Роспроклятий ченець, що видумав чіпець. Грин. III. 461.
Нас спонсорують: