Виснувати, -ную, -єш, гл.
1) Израсходовать на основу (нитки).
2) Сосновать.
Грузя́вина, -ни, ж. = Грузота.
Дорегота́тися, -точу́ся, -чешся, гл. Дохохотаться.
Замиготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Засверкать, замерцать. Зійшов на небо місяць, і зорі замигтіли на небі. 2) Замигать, замелькать. Так мені в очіх і замигтіли білі хати.
Липоватиця, -ці, ж. = липковиця.
Пісковатиця, -ці, ж. Песчаная земля.
Покортіти, -ти́ть, гл. безл. Нѣкоторое время хотѣть сильно; не терпѣться. Нехай покортить. Кортить побігти подивиться.
Попутати, -таю, -єш, гл. Спутать (лошадей). Попутали коників у долині.
Сходити 1, -джу, -диш, гл. 1) Восходить. Сонечко не сходить. По двору ходить — як зоря сходить; по сінцях ходить — як зоря сходить. 2) Всходить. Тяжко сходити на гору. 3) Всходить (о посѣвахъ, тѣстѣ). Ярина добре сходить. 4) Сходить, спускаться. Сльози її аж на сей світ сходять. 5) Исходить, истекать. Як я по матері журилась! Було слізьми схожу. А вже ж мої карі очі слізоньками сходять. 6) Подходить. Ближче вхожу, — жінок бачу. 7) Уходить. Вона іде, іде, — мов старий бог з двору сходить.... Вже до воріт, за двір. Сходьте з хати усі, шоб ні одної душечки при мені не було. 7) Выходить, истрачиваться. У його на сі зілля сила грошей сходила. Горілки на їх багато сходить.
Шило, -ла, с. 1) Шило. шило в мішку не втаїться. Не удержится въ секретѣ, обнаружится. його й шило голить. Такой счастливый. не вміє й шила загострити. Ни къ чему не способенъ. 2) Заостренная палка, на которую натыкаютъ кусокъ рога для распариванія его. 3) шила бити. Родъ игры. 4) шилом їхати. Ѣхать, запрягши лошадей гуськомъ. Ум. шильце. Побігла попадя до шевця і випросила у нього шильця і дратву.