Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звіку

Зві́ку нар. Съ отриц. не при глаголѣ. Никогда. Зроду-звіку козак не був і не буде катом. Ном. № 767.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІКУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІКУ"
Бігуха, -хи, ж. = бігавка.
Ми́зя, -зі, об. Плакса.
Надря́пати, -паю, -єш, гл. 1) Расцарапать, нацарапать. 2) Нацарапать, написать некрасиво.
Порозбігатися, -гаємося, -єтеся, гл. Разбѣжаться (о многихъ). Порозбігались ік нечистій матері ляхи. К. ЧР. 114.
Прощедрувати, -ру́ю, -єш, гл. Пропѣть щедрівку.
Ремстити, -щу, -стиш, гл. = ремствувати. От Хведь не буде ремстить на чоловіка: Бог з ним, каже! Канев. у.
Роспечатати Cм. роспечатувати.
Скучник, -ка́, м. = скучень. ЗЮЗО. I. 115.
Сусідка, -ки, ж. 1) Сосѣдка. Посидь, сусідко, ще трохи видко. Ном. № 10887. 2) пт. Alauda cristata. Драг. 6. Ум. сусідонька, сусідочка.
Тлінь, -ні, ж. Тлѣнность. Гортань їх дише смертю, тлінню. К. Псал. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІКУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.