Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звіку

Зві́ку нар. Съ отриц. не при глаголѣ. Никогда. Зроду-звіку козак не був і не буде катом. Ном. № 767.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІКУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІКУ"
Анти́пка, -ки, ж. Раст.: вишня душистая, Prunus mahaleb L. ЗЮЗО. I. 132. Анн., 276.
Бруслинний, -а, -е. Относящійся къ бруслин'ѣ.
Журавли́ця, -ці, ж. = журавка.
За́рва, -ви, ж. Обрывъ, глыба земли. Угор.
Застраши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Испугаться, устрашиться. Драг. 61.
Мушва́, -ви́, ж. соб. Мухи. І де ця мушва береться? Харьк.
Нашириця, -ці, ж. Два плота сплавляемаго дерева (дві тальби), сбитые вмѣстѣ одинъ рядомъ съ другимъ. Шух. І. 182. Cм. надовжниця.
Нащебетатися, -бечуся, -чешся, гл. 1) Нащебетаться. Як у садку соловейко та й нащебетався. Грин. III. 171. 2) Наговориться (о веселомъ женскомъ разговорѣ).
Польовий, -а́, -е́ 1) Полевой. Чорне кучеряве волосся, заквітчане польовими квітками. Мир. ХРВ. 6. Кукіль, то польового дідька робота. Ном. № 10140. 2)вого. Надсмотрщикъ за полевыми работами. Kolb. І. 68. Люде громадять панське сіно на паньщині... а польовий так б'є людей палюгою. Гн. II. 145. 3) Раст.: а)ві васильки. Salvia pendula Vahl. ЗЮЗО. І. 173. б)ві віники. Artemisia inodora. ЗЮЗО. І. 173. в)ва рожа. Lavatera thuringiaca L. ЗЮЗО. І. 173. г)ва сосонка. Equisetum arvense L. ЗЮЗО. І. 173.
Попартолити, -лю, -лиш, гл. = попартачити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІКУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.