Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звірити

Зві́рити, -ся. Cм. звіряти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРИТИ"
Брачка, -ки, ж. 1) Ухватъ. Козел. у. 2) Требованіе на продуктъ, покупаніе. Добре торгуєте грушами? — Кий біс! Така брачка, що вдруге вже не привеземо, — купують мало. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).
Зв'язки́й, -а, -е. Вяжущій. Галун зв'язкий. Волч. у. (Лободовск.).
Нагриза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. нагри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Нагрызать, нагрызть. Желех.
Погейкати Cм. погейкувати.
Понаточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и наточити, но во множествѣ.
Попідпускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и підпустити, но во множествѣ.
Прокошувати, -шую, -єш, сов. в. прокосити, -кошу, -сиш, гл. Прокашивать, прокосить.
Скурвитися, -влюся, -вишся, гл. Развратиться.
Слобідський, -а, -е. Слободскій, сельскій.
Хороший, -а, -е.. Cм. хорош.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.