Будка, -ки, ж.
1) Ум. отъ буда.
2) Кладовая. Як закинем удку в чужу будку, то дивись — коли не кожух, так свиту так і витягнем.
3) Навѣсъ на столбахъ надъ гончарнымъ горномъ, досчатая крыша котораго раскрывается во время топки въ горнѣ.
1) Простой экипажъ съ верхомъ. Ой ідуть вози на перевози, а попереду будка. Богиня сіла в просту будку, на передку сів Купидон: кобила їх везе кривая....
5) Костный остовъ спины птицы.
Міз пред. = між. Горе жити міз ярами, міз лихими ворогами.
Нарої́тися, -рою́ся, -ї́шся, гл. Нароиться. Чи багато в тебе сього літа роїв нароїлося?
Натрясти, -су́, -се́ш, гл. Встряхнуть, натрясти. Натряс його за чуба.
Підкурити, -ся. Cм. підкурювати, -ся.
Пулюкати, -каю, -єш, гл. Объ индюшкахъ: кричать: пуль, пуль.
Розсукати Cм. розсукувати.
Спиток, -тку, м. Проба, испытаніе. Хиба на спиток узяти білі. яка то вона буде.
Фірманський, -а, -е. Кучерской.
Шкиринда, -ди, ж. Корга старая.