Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звільна

Зві́льна нар. Медленно, понемногу. Солодьки... звільна вирізувались з-за гори. Св. Л. 309.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІЛЬНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІЛЬНА"
Багрий, -а, -е. Темнокрасный. Желех.
Бур'Яніти, -нію, -єш, гл. Заростать сорной травой. Город бур'яніє. Богод. у.
Лица́рія, -рії, ж. 1) Рыцари; рыцарство. 2) Рыцарскій уборъ, рыцарскіе доспѣхи. Чи був у тебе отець та мати, що могли тобі таку лицарію дати? Рк. Новц.
Обнімати, -ся, гл. = обіймати, -ся.
Падалець, -льця, м. = веретільник, Anguis fragilis. Вх. Пч. І. 16.
Порятувати, -ту́ю, -єш, гл. Спасти.
Прогорнути Cм. прогортати.
Рихтельне нар. = ретельно. Він тобі скаже рихтельне. Ольгоп. у.
Розбелькотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Разболтаться.
Упором нар. Силою, насильно. Він каже: «не дам коня», а я кажу: «ми упором візьмем, як не даси по волі, — візьму соцьких та й відберемо упором». Новомоск. у, (Залюб.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІЛЬНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.