Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змружувати
змудрувати
змулити
змулювати
змунити
змурувати
змусити
змусувати
змусуватися
змутити
змучити
змучитися
змушати
зм'якчити
зм'якшіти
зм'яти
знабочитися
знавати
знавець
знавідитися
знавіснілий
знавісніти
знагла
знагодитися
знадвірній
знадвору
знаджувати
знаджуватися
знадний
знадоба
знадобитися
знадоблятися
знадоб'я
знадтом
знаємість
знайда
знайдибіда
знайдух
знайко
знайомий
знайомісінький
знайомість
знайтися
знак
знакімець
знакімля
знакомий
знакомитель
знакомитий
знакомість
знаменитий
знамено
знаменуватися
знаменята
знамірнтися
знамірятися
знаний
знаник
знання
знарок
знарошне
знаряддя
знарядити
знаряжати
знаскока
знати
знатий
знатися
знатний
знатник
знатниця
знатно
знаття
знатурити
знатуритися
знаха
знахарка
знахарство
знахарський
знахарь
знахарювати
знахід
знахідка
знаходити
знаходитися
знахожати
знахожатися
знахорка
знахоровитий
знахуровитий
значити I
значити II
значитися
значіння
значіння 2
значка
значкий
значковий
значний
значність
значно
значок
знаюка
знаючий
знебачки
знебожитися
знебути
знебутися
зневага
зневажати
зневажливий
зневажливо
зневажний
зневажно
зневіжити
зневіра
зневіритися
зневолення
зневолити
зневолювати
Захоплювати, -люю, -ешъ с. в. захопыты, -плю, -пышъ,, гл. Захватывать, захватить. Захоплював потужний людську землю. К. Іов. 49. Дух їй захопило. К. ДС. с. II.
Зачерпа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. зачерпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Зачерпать, зачерпнуть. Піди на річку, зачерпни води. Драг. 26.
Клин, -на, м. 1) Клинъ. Клин клином виганяй. Ном. № 3886. Является составною частью различныхъ снарядовъ, напр., ткацкаго станка, (Вас. 171), маслобойни (Шух. І. 163) и пр. 2) Кусокъ ткани въ видѣ треугольника, какъ составная часть одежды. Шух. І. 153. Вас. 155. 3) Родъ рыбы. Ум. клинець, клинок, клинчик.
Контетуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = контентуватися. Контетуйтесь, люде добрі! О. 1861. XI. Кух. 27.
Ослаба, -би, ж. Ослабленіе. на ослаб, на ослабі. Слабо, непритянутый. Чуб. VII. 416. Ланцюг висить на ослабі. Як держиш на ослаб чепігу, то й вивернеться плуг. Волч. у.
Перед пред. 1) Передъ, предъ. Перед Богом присягаюсь, що инших не знаю. Чуб. V. 384. 2) Передъ, до, ранѣе. Будеш ти хміль уживати, будеш ти перед мене старого по долині Черкені козацьку голову покладати. Макс. 3) Къ. Перед Филоненка язика примчав. Макс. Швиденько зібралась Пекла, узяла паляничку, звичайно як перед голову йти. Кв. Якось перед якуюсь гору прийшли. Котл. Ен. Бог покликав перед себе чорта. Г. Барв. 190. 4) перед ча́сом. Преждевременно.
Позостати, -тану, -неш, гл. Остаться. Нема милого, позостала туга. Гол. І. 370. Позостатися, тануся, нешся, гл. Остаться. Умер, умер пан полковник і грізная мова, позостались кінь вороний і ясная зброя. Чуб. V. 317.
Поступцем нар. Отступая шагъ за шагомъ. Кіевск. у.
Стовпа́тий, -а, -е. Полосатый. Плахта стовпата.
Чєра, -ри, ж. Жидкая куле́ша. (Cм.). Шух. І. 108.
Нас спонсорують: