Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змружувати
змудрувати
змулити
змулювати
змунити
змурувати
змусити
змусувати
змусуватися
змутити
змучити
змучитися
змушати
зм'якчити
зм'якшіти
зм'яти
знабочитися
знавати
знавець
знавідитися
знавіснілий
знавісніти
знагла
знагодитися
знадвірній
знадвору
знаджувати
знаджуватися
знадний
знадоба
знадобитися
знадоблятися
знадоб'я
знадтом
знаємість
знайда
знайдибіда
знайдух
знайко
знайомий
знайомісінький
знайомість
знайтися
знак
знакімець
знакімля
знакомий
знакомитель
знакомитий
знакомість
знаменитий
знамено
знаменуватися
знаменята
знамірнтися
знамірятися
знаний
знаник
знання
знарок
знарошне
знаряддя
знарядити
знаряжати
знаскока
знати
знатий
знатися
знатний
знатник
знатниця
знатно
знаття
знатурити
знатуритися
знаха
знахарка
знахарство
знахарський
знахарь
знахарювати
знахід
знахідка
знаходити
знаходитися
знахожати
знахожатися
знахорка
знахоровитий
знахуровитий
значити I
значити II
значитися
значіння
значіння 2
значка
значкий
значковий
значний
значність
значно
значок
знаюка
знаючий
знебачки
знебожитися
знебути
знебутися
зневага
зневажати
зневажливий
зневажливо
зневажний
зневажно
зневіжити
зневіра
зневіритися
зневолення
зневолити
зневолювати
Безпиття, -тя, с. Отсутствіе воды. Одно — безпиття, друге — без'їжжя. АД. І. 335.
Дя́кування, -ня, с. Благодареніе, благодарность. Яке частування, таке дякування. Ном. № 7121.
Окрімність, -ности, ж. Отдѣльность.
Планітувати, -тую, -єш, гл. Полезнымъ быть, помогать. Вх. Зн. 50. Полезнымъ быть, помогать. Вх. Зн. 50.
Поставний, -а́, -е́ 1) Узаконенный, установленный. поставна ціна. Такса. 2) Статный, видный, стройный. Пархвен поставний, а Манійло ще поставніший. Н. Вол. у. Якийсь народ тепер миршавий став. Нема вже таких поставних, як колись були. КС. 1883. III. 676.
Правосуддя, -дя, с. Правосудіе.
Приснути, -ну, -неш, гл. 1) Брызнуть. Повновида, краска з лиця як не присне. Г. Барв. 102. Треба набрати у рот води та й приснути нею проти сонця. Ком. І. 2) Фыркнуть. Захлинувся, чхнув і приснув. Г.-Арт. (О. 1861. III. 106). 3) Прыснуть, вырваться, выскочить, вылетѣть. Як схоче скочить, то аж в землю присідає, та й присне разом відтіля. Греб. 395. Стрепет приснув над кущами. Щог. В. 53. Присне сніг із під копит. Щог. Сл. 7. Приснули на синім морі скалки. Г. Арт. (О. 1861. III. 109). З печі, з горючого дерева, присне вуголь і вискочить аж насеред хати. ЕЗ. V. 191.
Темнуватий, -а, -е. Темноватый. Левиц. І. 163.
Упокій, -кою, м. 1) Успокоеніе, покой. За дурною головою, нема ногам упокою. Ном. № 6682. з упоко́єм. Спокойно, въ покоѣ, въ спокойствіи. Хліб-сіль з упокоєм вічний час уживати. АД. II. 11. 2) Упокой. За упокой душі її псалтирь прочитає. Шевч. 595.
Шебернути, -рну, -неш, гл. = шеберхнути. Тихо, ні мушка не шеберне. ЕЗ. V. 214.
Нас спонсорують: