Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змружувати
змудрувати
змулити
змулювати
змунити
змурувати
змусити
змусувати
змусуватися
змутити
змучити
змучитися
змушати
зм'якчити
зм'якшіти
зм'яти
знабочитися
знавати
знавець
знавідитися
знавіснілий
знавісніти
знагла
знагодитися
знадвірній
знадвору
знаджувати
знаджуватися
знадний
знадоба
знадобитися
знадоблятися
знадоб'я
знадтом
знаємість
знайда
знайдибіда
знайдух
знайко
знайомий
знайомісінький
знайомість
знайтися
знак
знакімець
знакімля
знакомий
знакомитель
знакомитий
знакомість
знаменитий
знамено
знаменуватися
знаменята
знамірнтися
знамірятися
знаний
знаник
знання
знарок
знарошне
знаряддя
знарядити
знаряжати
знаскока
знати
знатий
знатися
знатний
знатник
знатниця
знатно
знаття
знатурити
знатуритися
знаха
знахарка
знахарство
знахарський
знахарь
знахарювати
знахід
знахідка
знаходити
знаходитися
знахожати
знахожатися
знахорка
знахоровитий
знахуровитий
значити I
значити II
значитися
значіння
значіння 2
значка
значкий
значковий
значний
значність
значно
значок
знаюка
знаючий
знебачки
знебожитися
знебути
знебутися
зневага
зневажати
зневажливий
зневажливо
зневажний
зневажно
зневіжити
зневіра
зневіритися
зневолення
зневолити
зневолювати
Білісінький, -а, -е. Совершенно бѣлый. Стара Хомишина хата притулилась позад новісінької білісінької хатки. Левиц. І. 22.
Го́стенько, -ка, м. Ум. отъ гість.
Догу́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. догуля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Догуливаться, догуляться. Вже козачка в корчмі догулялась, що шинкарка в потилицю виганяла. Догуляються так до четверга. Грин. ІІІ. 453.
Кращий, -а, -е. Ср. ст. отъ красний. 1) Болѣе красивый. Така дівка, кажу, що кращої в селі нема: біла, повна, тіло ніжне — як панночка. Стор. Хороший, хороший! Був би ще кращий, та вже нікуди. Ном. № 8467. 2) Лучшій. Я тобі не пара; я в сірій свитині, а ти титарівна. Кращого вітай. Шевч. 142.
Нюхарь, -ря́, м. Нюхатель (нюхающій табакъ). Мнж. 173.
Підбивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підбити, підіб'ю, -єш, гл. 1) Подбивать, подбить. Одступітеся, вороги, із щасливої дороги, підоб'ють кониченьки ноги. Мет. 288. 2) Дѣлать, сдѣлать подкладку. На козакові шапка бирка, зверху дірка, травою пошита, вітром підбита. АД. І. 169. він лисом підшитий, псом підбитий. Хитеръ какъ лисица, золъ какъ собака. Ном. № 3052. 3) О тѣстѣ: 4) Окучивать, окучить (растенія). Дівчата... тютюн підбивали. О. 1861. V. 71. Я вдень, до обід, гурки підбивала. Г. Барв. 92. 5) Покорять, покорить, подчинить, поработить. Желех.
Притинати, -наю, -єш, сов. в. притя́ти, -тну, -не́ш, гл. 1) Прикрѣплять, прикрѣпить, привязать, прибить. Притинали Серпягу до сухого дуба. 2) Надрѣзывать, надрѣзать, срѣзать. 3) притя́в йому носа добре. Срѣзалъ его хорошо. 4) притяти слово. Рѣзко отвѣтить. Палажка аж сплакнула, бо се вперше він їй таке притяв слово. Г. Барв. 159.
Прорепетувати, -ту́ю, -єш, гл. Прокричать, проорать.
Стожарня, -ні, ж. = стожалля. Отам усе стожарні були, — панське сіно стояло. Зміев. у.
Темзуй, -зуя, м. Порошокь изъ чемерицы. Канев. у.
Нас спонсорують: