Для́тися, для́юся, -єшся, гл. Мѣшкать, возиться. Ми й не длялися: днів через три й прислали.
Доправля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. допра́вити, -влю, -виш, гл. 1) Дослуживать, дослужить церковную службу. Піп доправив службу. 2) допра́вити довг. Взыскать долгъ. 3) Доводить, довести. Одведи отцих людей та гляди мені, прямо доправ до красної дівиці — ясної зірниці.
Копитан, -на, м. = капитан. Їхав пан копитан, став, дівчини попитав.
На́кидом нар. Насильно, по принужденію. Робота накидом.
Оденутися, -нуся, -не́шся, гл. Одѣться. Оденулась молодая та й мелькнула з хати.
Поскромити, -млю́, -миш, гл. Укротить, усмирить.
Промівка, -ки, ж. Рѣчь. Послухайте мене і моєї промівки. Cм. промова.
Роскнижитися, -жуся, -жишся, гл. Разложить книги. Тут треба хату чепурить, а ви роскнижились, що за вами ніде повернуться.
Тенькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ тенькати = теленькнути.
Хазяювати, -зяю́ю, -єш, гл. 1) = хазяйнувати 1. Лучче було хазяювати, ніж по дорогах ходити. 2) Распоряжаться. Хазяюй тими грішми. Нехай чорт кіньми оре, а дівками хазяює.