Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змружувати
змудрувати
змулити
змулювати
змунити
змурувати
змусити
змусувати
змусуватися
змутити
змучити
змучитися
змушати
зм'якчити
зм'якшіти
зм'яти
знабочитися
знавати
знавець
знавідитися
знавіснілий
знавісніти
знагла
знагодитися
знадвірній
знадвору
знаджувати
знаджуватися
знадний
знадоба
знадобитися
знадоблятися
знадоб'я
знадтом
знаємість
знайда
знайдибіда
знайдух
знайко
знайомий
знайомісінький
знайомість
знайтися
знак
знакімець
знакімля
знакомий
знакомитель
знакомитий
знакомість
знаменитий
знамено
знаменуватися
знаменята
знамірнтися
знамірятися
знаний
знаник
знання
знарок
знарошне
знаряддя
знарядити
знаряжати
знаскока
знати
знатий
знатися
знатний
знатник
знатниця
знатно
знаття
знатурити
знатуритися
знаха
знахарка
знахарство
знахарський
знахарь
знахарювати
знахід
знахідка
знаходити
знаходитися
знахожати
знахожатися
знахорка
знахоровитий
знахуровитий
значити I
значити II
значитися
значіння
значіння 2
значка
значкий
значковий
значний
значність
значно
значок
знаюка
знаючий
знебачки
знебожитися
знебути
знебутися
зневага
зневажати
зневажливий
зневажливо
зневажний
зневажно
зневіжити
зневіра
зневіритися
зневолення
зневолити
зневолювати
Еконо́мія, -мії, ж. 1) Экономія. 2) = окономія. Грин. II. 257. Одвозив з економії у город до панів индики, качки і усяку всячину. О. 1862. І. 41. Стоїть така превелика економія. Він увіходить у двір у економію. Грин. II. 122.
Карбовка, -ки, ж. = карбівка 3. Оселедців щось не беруть люди, а рибою карбовкою ми визволились. Сумск. у.
Кошіння, -ня, с. Кошеніе, косьба. Шух. І. 169, 189.
Мажчи́р, -ра, м. = мужчир.
Підмагати, -га́ю, -єш, сов. в. підмогти́, -можу, -жеш, гл. 1) Помогать, помочь. 2)кого́. Поддерживать, поддержать. Якось розважить мене, підможе мене та думка, що вільно мені. МВ. (О. 1862. III. 77).
Позакопувати, -пую, -єш, гл. Закопать (многое, многихъ). Біля замку позакопували (броню). Стор. МПр. 110. Я знаю, де запорожські скарби позакопувані. КС. 1883. І. 32.
Сенатор, -ра, м. Сенаторъ. Пани мої, сенатори, вволіть мою волю! Грин. III. 351. Самого короля сенатори, пани да бискупи у руках держали. К. ЧР. 10.
Страма, -ми, ж. Постыдное дѣло. Що я роблю страму таку. Алв. 24.
Фацкати, -каю, -єш
Чертиця, -ці, ж. Дерево съ ободранной вокругъ корой. Вх. Зн. 80.
Нас спонсорують: