Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змружувати
змудрувати
змулити
змулювати
змунити
змурувати
змусити
змусувати
змусуватися
змутити
змучити
змучитися
змушати
зм'якчити
зм'якшіти
зм'яти
знабочитися
знавати
знавець
знавідитися
знавіснілий
знавісніти
знагла
знагодитися
знадвірній
знадвору
знаджувати
знаджуватися
знадний
знадоба
знадобитися
знадоблятися
знадоб'я
знадтом
знаємість
знайда
знайдибіда
знайдух
знайко
знайомий
знайомісінький
знайомість
знайтися
знак
знакімець
знакімля
знакомий
знакомитель
знакомитий
знакомість
знаменитий
знамено
знаменуватися
знаменята
знамірнтися
знамірятися
знаний
знаник
знання
знарок
знарошне
знаряддя
знарядити
знаряжати
знаскока
знати
знатий
знатися
знатний
знатник
знатниця
знатно
знаття
знатурити
знатуритися
знаха
знахарка
знахарство
знахарський
знахарь
знахарювати
знахід
знахідка
знаходити
знаходитися
знахожати
знахожатися
знахорка
знахоровитий
знахуровитий
значити I
значити II
значитися
значіння
значіння 2
значка
значкий
значковий
значний
значність
значно
значок
знаюка
знаючий
знебачки
знебожитися
знебути
знебутися
зневага
зневажати
зневажливий
зневажливо
зневажний
зневажно
зневіжити
зневіра
зневіритися
зневолення
зневолити
зневолювати
Безощадно нар. Не щадя живота, нещадно. Замолоду безощадно пив горілку. Харьк.
Виновий 2, -а, -е. 1) Винный. Виновий льох. 2) Виноградный. Чуб. VI. 71.
Гадра, -ри, ж. Баба-яга, сварливая баба. Вх. Зн. 9.
Дровору́бня, -ні, ж. Мѣсто, гдѣ рубятъ дрова. Міусск. окр.
Кисличка, -ки, ж. 1) Ум. отъ кислиця. Адам ззів кисличку, а в нас оскома на зубах. Ном. № 125. 2) Дубовые орѣшки. Про хвороби, 14. 3) мн. Раст. Pyrola secunda L. ЗЮЗО. І. 169.
Ма́ченько, -ка, с. ласк. отъ мак.
Притрусити Cм. притрушувати.
Промнявкати, -каю, -єш, гл. Промяукать.
Розвертати, -таю, -єш, сов. в. розверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Разворачивать, развернуть, разворотить. Розвернув якусь бумагу і читає замість лепорта. Кв. II. 268. 2) Развалить, разломить. Що ти таке посадив на лаві, що мало хати не розверне? Рудч. Ск. І. 65.
Роспасти, -су, -сеш, гл. Распустить. Лежить на лаві як спас, і бороду роспас. Мнж. 114.
Нас спонсорують: