Відколювати, -люю, -єш, сов. в. відколоти, -лю, -лиш, гл. Откалывать, отколоть, отщепливать, отщепить.
Дале́кість, -кости, ж. Даль. Он те місце! — промовила Тодозя, легенько кивнувшії носом на сизу далекість. Вона все дивиться пильно-пильно в сипі далекости.
Жва́ка, -ки, ж. = жуйка.
Маму́ся, -сі, ж. Ум. отъ мама.
Мурми́ло, -ла, м. = мурло. Чи чуєш ти, мурмило?
М'якува́тий и мнякува́тий, -а, -е. Мягковатый.
Пала́нка, -ки, ж. 1) Небольшое укрѣпленіе, обнесенное частоколомъ. 2) У запорожцевъ: полковое укрѣпленіе, мѣсто пребыванія полковника съ другими должностными лицами полка, а также и округъ полковой. Ходімо у паланку до військового судді, — нехай він нас розсудить. 3) Печь въ косарскомъ таборѣ.
Покривальниця, -ці, ж. = покриванка. Покривальниця плаче, — чого ж вона хоче? Чіпчика і кибалочки для своєї головочки.
Розвилистий, -а, -е. Вѣтвистый. Розвилисте дерево.
Сміховище, -ща, с. Посмѣшище. Охріме, не зробись сміховищем села.
