Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звонок

Звоно́к, -нка́, м. 1) = звоник. 2) Раст. Campanula persicifolia. Лв. 97.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОНОК"
Верховодиця, -ці, ж. = верховода = оклій. Вх. Пч. II. 18.
Колісництво, -ва, с. Ремесло колесника. О. 1862. І. 52.
Негожий, -а, -е. Негодный, нехорошій. Ой негожа в кутку вода. Чуб. V. 58. На тобі, небоже, що мені негоже. Ном. № 4779.
Опарканювати, -нюю, -єш, сов. в. опарканити, -ню, -ниш, гл. Обносить, обнести заборомъ. Желех.
Попрогонити, -ню, -ниш, гл. Прогнать; отогнать (во множествѣ). Попрогонь овечки, що родина здарувала. Мет. 265.
Посапувати, -пую, -єш, гл. Выполоть сапо́ю.
Пудно нар. Страшно. Вх. Зн. 57.
Спостити, -щу, -стиш, гл. Пропостить. Пятницю спостила. Чуб. V. 524. Треба понеділкувати, спостити три понеділки. Мнж. 161.
Умолити, -лю́, -лиш, гл. Умолить. Оглянься, Господи, доколі твого гніву? Доколі не даси рабам тебе вмолити? К. Псал. 212.
Хм! меж. Гмъ! Полт. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.