Білило, -ля, с.
1) Бѣлая краска, все чѣмъ можно бѣлить, убѣлять. Та й купили білила.... дідам бороди білити. Дівкам чорнило, парубкам білило.
2) = і. біль 1? Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене задержала з вечора до світа. «Ой з китайки, не з китайки, з білого білила». Ум. білилечко.
Ватрак, -ка, м. Кухонный очагъ на дворѣ.
Вилочки, -чок, с. мн. 1) Ум. отъ вила. 2) Родъ вышивки.
Ж сз. Употребляется послѣ предыдущей гласной. Горе ж мені, горе, нещасная доле!
Загари́кати, -каю, -єш, гл. Заворчать.
Зателе́патися, -паюся, -єшся, гл. = заталапатися. Так зателепався, як жид.
Купервас, -су, м. Купоросъ. Купервасу купувала — чорні брови малювала.
Пільгувати, -гую, -єш, гл. Облегчать, послаблять.
Тарас, -су, м. Фашинникъ, хворостъ для гатей. Греблі з тарасу помережили річку.
Фарбування, -ня, с. Окрашиваніе, крашеніе.
