Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звонок

Звоно́к, -нка́, м. 1) = звоник. 2) Раст. Campanula persicifolia. Лв. 97.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОНОК"
Викладаний, -а, -е. О воротникѣ шубы: отложной. Гол. Од. 18.
Гать, -ті, ж. = гата, гатка. Шух. І. 6, 180.
Жабу́р, -ру́, м. = жабуріння. (Болото) поржавіло, від жабуру зелене. Греб. 369.
Зачі́сувати, -сую, -єш, сов. в. зачеса́ти, -чешу́, -шеш, гл. Зачесывать, зачесать, причесывать, причесать. Чи зуміє ж хто з вас мене зачесати? МВ. (О. 1862. III. 38). Усі дівочки, як маківочки, зачесані йдуть. Грин. III. 273.
Нало́пом нар. Нахально. Налопом увійшли у хату.
Нариштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) = нарихтувати. Нариштуйте джерела огняні на Чорне море. К. Бай. 93. 2) Наложить. Нариштували повнії мажи (харчу). ЗОЮР. І. 289.
Понагодовувати, -вую, -єш, гл. Накормить (многихъ). Він понагодовував салом усіх. Рудч. Ск. І. 196.
Понасолоджувати, -джую, -єш, гл. Насластить (во множествѣ).
Тапчанчик, -ка, м. Ум. отъ тапчан.
Шлюха, -хи, ж. Шлюха. Кабашниці-шлюхи. К. ЦН. 222. Смерть шлюха. КС. 1882. IV. 170.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.