Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запуски
запускна ополонка
запуст I
запуст II
запустити
запутати
запутатися
запухати
запухлий
запхати
запхикати
зап'ясти
зап'ястник
зап'ясця
зап'яток
зарабувати
заради
зарадити
зарадитися
зараз
зараза
заразити
заразитися
заразиха
заразічки
заразливий
заразливість
заразний
заразом
заралити
зараненька
зараненько
зарані
зараній
зарання I
зарання II
зарано
заранок
заранше
заратувати
заратунок
зарахувати
зарахуватися
зарачкувати
зарва
зарвати
заревти
зареготати
зареготатися
заректи
зарепетувати
заречи
зарештувати
заржавіти
заржати
зарзати
зарибалити
зарибити
зарибок
заривати 1
заривати 2
зариватися I
зариватися II
заривкуватий
заригати
зариговувати
заридати
зарикати
заринати
зарипіти
зарити
заричати
заричити
заріб
зарібкувати
зарібний
зарібник
зарібниця
зарібок
зарівна
зарівно
зарівнювати
зарід
зарідливий
зарідок
заріжок
заріз
заріза
зарізати
зарізатися
зарізяка
зарік
заріканий
зарікання
зарікати
зарікатися
заріння
зарінок
зарінче
зарість
зарічаний
зарічанин
зарічанка
зарічанський
зарічний
зарічок
зарічча
зарішати
зармутитися
зармуток
зарно
зарнути
заробити
заробітний
заробіток
заробітошно
заробітчанин
заробленина
заробляти
зароблятися
Безгубий, -а, -е. Не имѣющій губъ.
Зага́йно нар. Медлительно, кропотливо, нескоро.
Зама́зувати, -зую, -єш, сов. в. зама́зати, -жу, -жеш, гл. 1) Замазывать, замазать. Не йди туди, де ликом зав'язано, а калом замазано. Рудч. Ск. І. 102. 2) Запачкивать, запачкать. 3) Покрывать, покрыть въ слѣд. примѣрѣ: Густі хмари замазали небо. Мир. ХРВ. 238.
Кобилина, -ни, ж. Конина, кобылье мясо. Ікавко-ікавко, де була? — У Київі. — Що їла? — Кобилину. — Де діла? — Покинула. Ном. № 13390.
Лови́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Ловиться. Лови рибку, як ловиться. Ном. № 5920. оттака́ ловись! оттака ловися! Вотъ те на! Вотъ такъ исторія! Этакая бѣда! За Правду б'ють, за брехню віри не дають. Оттака ловися! О. 1861. III. 100. 2) Соединяться, сходиться. Задньою стороною притикає побій ( = криша) до осьмірки, де ловиться (сходиться) з такими ж побоями, поставленими на сусідніх крилах (у церковній будівлі). Шух. І. 118. 3) О молокѣ: створаживаться. Шух. І. 213.
Мару́дитися, -джуся, -дишся, гл. Копаться, возиться, мѣшкотно дѣлать.
Перевивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перевити, -в'ю́, -єш, гл. 1) Перевивать, перевить. Вінок плете з червоного та з білого маку, зеленим барвінком перевиває. МВ. І. 142. Червоною стьожечкою коса перевита. Рудч. Чп. 186. 2) Передѣлывать, передѣлать свитое или перевитое. Чи хороше віллечко ми тобі ізвили? як не хороше, — ми перев'єм, ми тобі кращеє ізо'в'єм. МУЕ. III. 102.
Перстінок, -нка́, м. Ум. отъ перстінь.
Усікати, -каю, -єш, сов. в. усікнути, -ну, -неш и усікти, усічу, -чеш, гл. 1) Отрубывать, огрубить. Судили його військовою радою і присудили усікнути голову. К. ЧР. 28. 2) = врубати 3. Дубей ніхто не ноже ні всікти, ні врубати. Мнж. 152.
Шамнути, -мну, -неш, гл. 1) Быстро побѣжать, шмыгнуть. (Заєць) так попід ногами і шамнув. О. 1861. V. 69. 2) Поналечь на весла. Вас. 212. Шамни разом, друзі, — крикнув Карпо. І гребці шамнули, а байдак полетів неначе на крилах. Левиц. Пов. 350. 3) Зашелестѣть, зашуршать, шелохнуться. Ніхто не писне, не шамне. Кролев. у. Ніщо не шамне. Лохв. у.
Нас спонсорують: