Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запуски
запускна ополонка
запуст I
запуст II
запустити
запутати
запутатися
запухати
запухлий
запхати
запхикати
зап'ясти
зап'ястник
зап'ясця
зап'яток
зарабувати
заради
зарадити
зарадитися
зараз
зараза
заразити
заразитися
заразиха
заразічки
заразливий
заразливість
заразний
заразом
заралити
зараненька
зараненько
зарані
зараній
зарання I
зарання II
зарано
заранок
заранше
заратувати
заратунок
зарахувати
зарахуватися
зарачкувати
зарва
зарвати
заревти
зареготати
зареготатися
заректи
зарепетувати
заречи
зарештувати
заржавіти
заржати
зарзати
зарибалити
зарибити
зарибок
заривати 1
заривати 2
зариватися I
зариватися II
заривкуватий
заригати
зариговувати
заридати
зарикати
заринати
зарипіти
зарити
заричати
заричити
заріб
зарібкувати
зарібний
зарібник
зарібниця
зарібок
зарівна
зарівно
зарівнювати
зарід
зарідливий
зарідок
заріжок
заріз
заріза
зарізати
зарізатися
зарізяка
зарік
заріканий
зарікання
зарікати
зарікатися
заріння
зарінок
зарінче
зарість
зарічаний
зарічанин
зарічанка
зарічанський
зарічний
зарічок
зарічча
зарішати
зармутитися
зармуток
зарно
зарнути
заробити
заробітний
заробіток
заробітошно
заробітчанин
заробленина
заробляти
зароблятися
Варівкий, -а, -е. 1) Нерѣшительный. Шух. І. 83. 2) Опасный, требующій осторожности, осмотрительный; сопряженный съ рискомъ. Робота коло машини варівка, —роби і бійся. Н. Вол. у.
За́крутень, -тня, м. = завертка 1. Вся нива закрутнями унизана. Мир. ХРВ. 25.
За́мах, -ху, м. 1) Взмахъ, розмахъ. У правій руці кращий замах, ніж у лівій. Н. Вол. у. одни́м, за одни́м за́махом. Сразу. Вона випила її не по-жіночи, — прикуштовуючи, а одним замахом. О. 1862. VII. 33. під сей, той за́мах. Въ этотъ, въ тотъ разъ. Тоді саме, під той замах, мабуть і її зачеплено. Верхнеднѣпр. у. 2) Покушеніе, посягательство. Лядський замах на благочестиє. К. Кр. 15.
Крутай, -тая, м. Раст. Echinops Rirto L. ЗЮЗО. І. 121.
Нахожалий, -а, -е. Пришлый, захожій. Він не тутешній; у нас таки сіх жидів чимало, а се так якийсь нахожалий, хто його зна, відкіля він. Кіевск. у.
Несудний, -а́, -е́ Негодный. Ней кінь нікуди несудний.
Обпиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обпитися, обіп'юся, -єшся, гл. Опинаться, опиться. Обпивсь та й заснув у трахтирі. Мнж. 142.
Порский, порськи́й, -а́, -е́ 1) Рѣзвый, быстрый. О. 1862. V. Кух. 38. Порськенький хлопчик. Черк. у. Почувши волю, кінь порский геть степом вибриком побрався. Греб. 354. 2) Легко раскалывающійся. Та ясена важче колоти, ніж дуба, дуб куди порскіший за ясена. Брацл. у. 3) Быстро выскальзывающій, скользкій. Той хлопець порський як в'юн: ти його побори, а він так тобі попід руками й випорсне. Кіевск. у. Чоловік такий порський, що з усякої біди знайде як викрутитись. Кіевск. у. Мило таке перське — не вдержиш. Кіевск. у. Ум. порске́нький, порськенький. Котл. Ен. III. 72.
Учасний, -а, -е. Своевременный.
Черешня, -ні, ж. Черешня, Prunus Avium L. ЗЮЗО. І. 132. Зеленіють по садочку черешні та вишні. Шевч. 69. Ум. черешенька. Мет. 12.
Нас спонсорують: