Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запуски
запускна ополонка
запуст I
запуст II
запустити
запутати
запутатися
запухати
запухлий
запхати
запхикати
зап'ясти
зап'ястник
зап'ясця
зап'яток
зарабувати
заради
зарадити
зарадитися
зараз
зараза
заразити
заразитися
заразиха
заразічки
заразливий
заразливість
заразний
заразом
заралити
зараненька
зараненько
зарані
зараній
зарання I
зарання II
зарано
заранок
заранше
заратувати
заратунок
зарахувати
зарахуватися
зарачкувати
зарва
зарвати
заревти
зареготати
зареготатися
заректи
зарепетувати
заречи
зарештувати
заржавіти
заржати
зарзати
зарибалити
зарибити
зарибок
заривати 1
заривати 2
зариватися I
зариватися II
заривкуватий
заригати
зариговувати
заридати
зарикати
заринати
зарипіти
зарити
заричати
заричити
заріб
зарібкувати
зарібний
зарібник
зарібниця
зарібок
зарівна
зарівно
зарівнювати
зарід
зарідливий
зарідок
заріжок
заріз
заріза
зарізати
зарізатися
зарізяка
зарік
заріканий
зарікання
зарікати
зарікатися
заріння
зарінок
зарінче
зарість
зарічаний
зарічанин
зарічанка
зарічанський
зарічний
зарічок
зарічча
зарішати
зармутитися
зармуток
зарно
зарнути
заробити
заробітний
заробіток
заробітошно
заробітчанин
заробленина
заробляти
зароблятися
Відволати, -лаю, -єш, гл. Первоначально значило: отозвать, теперь употребляется въ выраж. біду відволати. — Избавиться отъ бѣды. Мені тебе хоч жалко, мила, біди не можно одволать. Греб. 339. відволати или відволати від смерти. Спасти отъ смерти, отходить. Бабусю Настю поховали і ледве, ледве одволала Трохима діда. Шевч. Він мене од смерти одволав. Рудч. Ск. І. 128.
Дороги́й, -а, -е. 1) Дорогой. Де ж твої, доню, дорогі коралі? Чуб. ІІІ. 144. 2) Дорогой, любимый. Любов дорогая, — розлука тяжкая. Мет. 93. з дорого́ю душе́ю. Очень охотно, отъ всего сердца. Невже ви хочете, щоб за вашого війтенка отець силував одним одну дочку? — Який.... враг просить його силувата? вона з дорогою душею пійде! К. ЧР. 297. Сравн. ст. доро́гший и доро́жчий, доро́жший. К. ЧР. 57. Грин. III. 595. Ум. дороге́нький, дороге́сенький. Г. Барв. 363. Моя порадниця дорогесенька. Мил. 204.
Єпи́скоп, -па, м. Епископъ. Хто приїхав? — рознеслось по залі. — Ректор академії! єпископ! митрополіт. Левиц. Пов. 317.
Мужи́чий, -а, -е. Крестьянскій; мужичій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча. Котл. Ен. VI. 53.
Неприрожденний, -а, -е. Не врожденный, пріобрѣтенный. Неприрожденна відьма.
Озвіз, -во́зу, м. = узвіз. Канев. у.
Поледівка, -ки, ж. = поледиця. Вх. Уг. 261.
Прожиток, -тку, м. Житье; средства для жизни. Шух. І. 304. Жінка, витративши на лікарів ввесь прожиток, не могла вигоїтись. Єв. Л. VIII. 43. Не то мені, не то дітям, а онукам і правнукам стане на прожиток. Грин. І. 92. Ум. прожиточен. Аби то вас Пречиста Діва уздаровила віком і здоров'єчком добрим, прожиточком щасливим. ЕЗ. V. 108.
Спільно нар. Совмѣстно, общими силами.
Удивуватися, -вуюся, -єшся, гл. Удивиться.
Нас спонсорують: