Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запуски
запускна ополонка
запуст I
запуст II
запустити
запутати
запутатися
запухати
запухлий
запхати
запхикати
зап'ясти
зап'ястник
зап'ясця
зап'яток
зарабувати
заради
зарадити
зарадитися
зараз
зараза
заразити
заразитися
заразиха
заразічки
заразливий
заразливість
заразний
заразом
заралити
зараненька
зараненько
зарані
зараній
зарання I
зарання II
зарано
заранок
заранше
заратувати
заратунок
зарахувати
зарахуватися
зарачкувати
зарва
зарвати
заревти
зареготати
зареготатися
заректи
зарепетувати
заречи
зарештувати
заржавіти
заржати
зарзати
зарибалити
зарибити
зарибок
заривати 1
заривати 2
зариватися I
зариватися II
заривкуватий
заригати
зариговувати
заридати
зарикати
заринати
зарипіти
зарити
заричати
заричити
заріб
зарібкувати
зарібний
зарібник
зарібниця
зарібок
зарівна
зарівно
зарівнювати
зарід
зарідливий
зарідок
заріжок
заріз
заріза
зарізати
зарізатися
зарізяка
зарік
заріканий
зарікання
зарікати
зарікатися
заріння
зарінок
зарінче
зарість
зарічаний
зарічанин
зарічанка
зарічанський
зарічний
зарічок
зарічча
зарішати
зармутитися
зармуток
зарно
зарнути
заробити
заробітний
заробіток
заробітошно
заробітчанин
заробленина
заробляти
зароблятися
Али́рник, -ка, м. Любящій пользоваться чужимъ, алырщикъ. Та вони (попи) всі алирники. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Ваць! вацю! меж. для зова свиней. Вацю, свині, до корита. ХС. VII. 417.
Висукувати, -кую, -єш, сов. в. висукати, -каю, -єш, гл. Высучивать, высучить. Пріська сидить на днищі, висукує та виводе нитку за ниткою. Мир. Пов. I. 134.
Кутній, -я, -є. 1) Угловой. В кутньому углі стояв кіот з образами. Стор. II. 110. 2) Коренной (о зубахъ). Вх. Пч. І. 15. на кутні сміятися. Плакать. Ном. № 12640. Смійся, смійся! Засмієшся ти в мене на кутні! К. ЧР. 204. 3) кутня кишка. = кутниця. Канев. у.
Ми́слити, -лю, -лиш, гл. 1) Мыслить, думать. Чоловік мислить, а Бог рядить. Ном. № 82. Я люблю дівчину та й мислю її взяти. Чуб. V. 137. І дерево якусь надію має: хоч зрубане, ще мислить зеленіти. К. Іов. 30. 2) Добра мислити. Доброжелательствовать. Добра мисливши й люблячи щиро. МВ. ІІ. 81. Лиха мислити. Недоброжелательствовать, желать зла. Свій своєму лиха не мислить. Ном. № 9443.
Подільчивість, -вости, ж. Подѣльчивость, готовность уступить.
Преподобитися, -блюся, -бишся, гл. Сдѣлаться преподобнымъ, святымъ; сдѣлаться угоднымъ Богу. — В потайники пустіть огонь!.. — «Постривайте, не вбивайте: там моя Оксана. Годиночку, батьки мой Я її достану!» — Добре, добре!.. Залізняче, гукни, щоб палили. Преподобиться з ляхами!.. Шевч. 189. Царь Давид... колись преподобився Богові. Драг. 98.
Скошлатіти, -тію, -єш, гл. Стать всклокоченнымъ.
Шлея, шлеї, ж. Шлея. Ум. шлейка.
Шовковина, -ни, ж. Шелковая нитка. Бродінь їй ув уха червону шовковину. Мнж. 154.
Нас спонсорують: