Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запуски
запускна ополонка
запуст I
запуст II
запустити
запутати
запутатися
запухати
запухлий
запхати
запхикати
зап'ясти
зап'ястник
зап'ясця
зап'яток
зарабувати
заради
зарадити
зарадитися
зараз
зараза
заразити
заразитися
заразиха
заразічки
заразливий
заразливість
заразний
заразом
заралити
зараненька
зараненько
зарані
зараній
зарання I
зарання II
зарано
заранок
заранше
заратувати
заратунок
зарахувати
зарахуватися
зарачкувати
зарва
зарвати
заревти
зареготати
зареготатися
заректи
зарепетувати
заречи
зарештувати
заржавіти
заржати
зарзати
зарибалити
зарибити
зарибок
заривати 1
заривати 2
зариватися I
зариватися II
заривкуватий
заригати
зариговувати
заридати
зарикати
заринати
зарипіти
зарити
заричати
заричити
заріб
зарібкувати
зарібний
зарібник
зарібниця
зарібок
зарівна
зарівно
зарівнювати
зарід
зарідливий
зарідок
заріжок
заріз
заріза
зарізати
зарізатися
зарізяка
зарік
заріканий
зарікання
зарікати
зарікатися
заріння
зарінок
зарінче
зарість
зарічаний
зарічанин
зарічанка
зарічанський
зарічний
зарічок
зарічча
зарішати
зармутитися
зармуток
зарно
зарнути
заробити
заробітний
заробіток
заробітошно
заробітчанин
заробленина
заробляти
зароблятися
Магала́, -ли, ж. Часть предмѣстья. На захід сонця по-за місто йде поперечний яр... Сей яр сходиться з подовжнім, що ділить Круті на дві половини — міську і не міську. Ті кутки, що за містом та за ярами, звуться: ся магала, та магала, — ніби то: ся сторона, та сторона; де хто живе, ту сторону і зве: ся магала. Св. Л. 24.
Можні́ти, -нію, -єш, гл. 1) Дѣлаться могущественнымъ, сильнымъ. 2) Богатѣть.
Низовець, -вця́, м. Запорожскій казакъ. К. ЧР. 137.
Похмурний, -а, -е. Пасмурный. Над Невою під снігами, при похмурнім сонці, ти поліг єси, мій друже, на чужій сторонці. О. 1861. III. 10.
Прикрастися Cм. прикрадатися.
Пробігати, -га́ю, -єш, сов. в. пробігти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Пробѣгать, пробѣжать. Лень так швидко пробіжить, як часиночка. Кв. 2) Проѣзжать, проѣхать быстро. Пан четвернею пробіжить. МВ. І. 22.
Роздумуватися, -муюся, -єшся, сов. в. роздуматися, -маюся, -єшся, гл. Одумываться, одуматься, размыслить. А навпослі матусенька роздумалася: вернись, вернись, мій синочку! Чуб. V. 878. Катренько, роздумайся добре! МВ. ІІ. 125.
Сплітати, -та́ю, -єш, сов. в. сплести, -ту, -теш, гл. 1) Сплетать, сплесть, связывать, связать, свивать, свить. Дивується собі і дума: який би ретязь ще сплести? Шевч. Тобі рукавички хто сплете. Г. Барв. 174. Сплести панчішку. Сплести вінок. 2) Выдумать, сочинить. Дивись, ні за се, ні за те й сплетуть не знать що. О. 1862. VI. 87.
Чорнити, -ню́, -ниш, гл. 1) Чернить, красить въ черный цвѣтъ. Та й купили білила, ще й чорного чорнила... дівчатам запаски чорнити. Грин. III. 95. 2) Поносить.
Шльонск, -ку, м. Силезія.
Нас спонсорують: