Відгуляти 1, -лю, -лиш, гл. Отклонить. А батько оце умисне кажуть, щоб мене від роботи відгулити.
Го́ршє́, -шя́, с. Родъ плошки изъ необожженной глины.
Дарува́ння, -ня, с. Дареніе.
Знийти, -йду, -де́ш, гл. Снизойти, сойти. Дар нині пребогатий од небес прийде, яко жалля каплющая на землю знийде.
Латинник, -ка, м.
1) Латынистъ.
2) Католикъ. Святих церков і кладовищ отецьких латинникам на глум не подамо.
Півничок, -чка, м. Ум. отъ півень.
Поки нар. Пока, покамѣсть. Поки діда, поти й хліба. Поти пряла, поки й задрімала. Поки-м тебе не любила, була-м як голубка. о-поки. Вотъ до какихъ поръ. Мені в ставку о-поки. поки світа, по́ки сонця. Во вѣкъ, никогда. Поки світа, поки сонця не прилетимо.
Пошастати, -таю, -єш, гл. Походить туда и сюда; пошнырять.
Склівочка, -ки, ж. Стаканчикъ, склянка. Там склівочка з квіточками.
Чуханиці, -ни́ць, ж. мн. = чухання. Встрѣчено только въ слѣд. прибауткѣ, употребляемой въ игрѣ нямкало, когда одинъ изъ играющихъ подражаетъ почесыванію. Чухи, чухи, чуханиці, добрі з маком паляниці.