Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звінчати

Звінча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Обвѣнчать. А у тій церковці святий Спас, звінчай діточок в гожий час. Мет. 167.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІНЧАТИ"
Відмести Cм. відмітати.
Волочільник, -ка, м. 1) Работникъ, боронующій послѣ посѣва. 2) = волочінник. Желех.
Голодраба, -би, ж. = голодрабка. Зміев. у.
Жу́рка, -ки, ж. Ум. отъ жура.
Розростуватися, -туюся, -єшся, гл. = розростатися. Як би дощі, то б огудина розростувалася. Лебед. у.
Трюхи меж. = трюх-трюх! Народ біг навзаводи, а инший трюхи. КС. 1882. IV. 171.
Цілковий II, -вого, м. Рубль, цѣлковый. О. 1862. X. 112. Василь і викинув Марусі на тарілку цілкового. Кв.
Чубко, -ка, м. = одуд. Вх. Уг. 276.
Шлямувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Очищать дно пруда. 2) Перемывать кишки при приготовленія колбасъ.
Штахетник, -ка, м. = штахети. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.