Засса́тися, -ссу́ся, -ссе́шся, гл. Засосаться, сосать слишкомъ долго.
Кріль, -кроля́, м.
1) Кроликъ. Зевс моргнув як кріль усами. Котик у його хліві кролів ловить.
2) = кропив'янка.
Натроюдити, -джу, -диш, гл. Наговорить неправды или съ цѣлью настроить извѣстнымъ образомъ. Вона йому натроюдила шо знала. Брехала, брехала, та вже й нікуди. Cм. натруюдити.
Обполіскувати, -кую, -єш, сов. в. обполоскати, -щу, -щеш, гл. Ополаскивать, ополоскать.
Подарувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) — кому, кого. Бідному ніхто не подарує. А поїзд наш подарувати чи буде, чи немає чим? Батько подарував йому свого коня.
2) Простить. Я йому цього не подарую, що він тоді мене налаяв Подаруй моїй жінці яке там незвичайне слово. Багацько ти мене журила, та нехай тобі Господь подарує.
Посварити, -рю́, -ри́ш, гл.
1) Поссориться. Вже козаки Хмельницького з ляхами барзо посварили.
2) — кого́. Поссорить.
3) — кого. Сдѣлать кому выговоръ, выбранить кого. Треба його посварити, щоб звичайніший був. Його мати посварила, що в мене бував.
Приморити, -рю́, -риш, гл. Приморить.
Розгублюватися, -лююся, -єшся, сов. в. розгубитися, -блюся, -бишся, гл. Растеривать, растерять вещи, растеряться. Розгубивсь, як швець з копиллям. А я на їх задививсь та з волами розгубивсь.
Сницарство, -ва, с.
1) Ваяніе.
2) Ремесло каретника.
Сталувати, -лую, -єш, гл. = знехтувати 1. Сталував одежу.
