Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заженихатися
зажерливість
зажерти
зажив
заживаний
заживання
заживати
заживатися
заживитися
заживний
заживок
зажигати
зажигатися
зажидати
зажимки
зажин
зажинати
зажинки
зажира
зажирака
зажиракуватий
зажирати
зажирливий
зажирливість
зажирливо
зажирний
зажирувати
зажити
зажитий
зажитися
зажма
зажмурити
зажнивний
зажовклий
зажовтити
зажовтілий
зажовтіти тію
зажога
зажон
зажохатися
зажохнутися
зажурити
зажурювати
зажурюватися
зазбірувати
зазвати
зазвеніти
заздалегідний
заздалегідь
заздоровний
заздрений
заздрити
заздритися
заздрівий
заздрісний
заздрісно
заздрість
заздріти
заздро
заздростити
заздрощі
заздрувати
зазеленити
зазеленіти
зазелень
заззяти
зазив
зазивати
зазивний
зазир
зазирати
зазирити
зазирний
зазирнути
зазичати
зазімки
зазімкуватий
зазімований
зазімувати
зазір
зазіхання
зазіхати
зазлити
зазлістно
зазлість
зазлостити
зазмагатися
зазнавання
зазнавати
зазнаватися
зазнайбіда
зазнайомити
зазнайомлювати
зазнайомлюватися
зазнаки
зазнакомитися
зазначити
зазначка
зазначувати
зазначуватися
зазнобка
зазовини
зазолити
зазолотити
зазолотитися
зазолотіти
зазорений
зазорити
зазоріти
зазоряти
зазорятися
зазріти
зазуб
зазубелити
зазубень
зазубець
зазубити
зазублювати
зазублюватися
зазуванець
Вигорнути, -ся. Cм. вигортати, -ся.
Заска́кувати, -кую, -єш, сов. в. заско́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Вскакивать, вскочить, попасть куда. Заскочила баба в нерет: ні назад, ні наперед. Ном. № 10086. 2) Захватывать, захватить, застигать, застичь. Гайдамаки напали на двір Олексійця у Білозер'ї, а самого не заскочили. ЗОЮР. І. 249. Де ти його спобіжиш, де ти його заскочиш? Чуб. І. 92.
Калашниця, -ці, ж. Пекущая калачи или продавщица бѣлаго хлѣба. Як не піду за Івана, піду я за Гриця, а у Гриця все пшениця, — буду калашниця. Чуб. V. 175.
Лоша́, -шати, с. Жеребенокъ, Гойда, гойда, гойдаша! і кобила, і лоша; ми кобилу продамо, а лоша й так віддамо. (Припѣвъ при подбрасываніи дѣтей). Ном. № 9256. Ум. лошатко, лошаточко.
Підвесілок, -лку, м. Предсвадебный обрядъ въ субботу вечеромъ, на который собираются къ невѣстѣ дружки и родственники. ХС. VII. 427.
Пообсідати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и обсісти, но во множествѣ. Пообсідали кругом його жінка, батько й мати.
Попідчухрувати, -рую, -єш, гл. Обрубить нижнія вѣтви (на многихъ деревьяхъ). Попідчухрував дубочки, — які рівненькі стоять. Харьк. у.
Пошасть меж. = шасть. Він мене коли-не-коли ціпом, а я його батогом тілко шасть та пошасть. Мнж. 115.
Пранець, -нця, м. Чаще употреб. во мн. ч. пранці. Сифилисъ. Мил. М. 88. Хай тобі на язиці сядуть... пранці. (Ном. № 3717). — ругательство, также какъ и въ слѣдующей фразѣ: Іди ж куди хоч, пранець тебе бери. Кролев. у.
Цуцак, -ка, м. = цуцик. Жінка хотіла підманити чоловіка: замісто поросяти та спекла йому цуценя. От, поставила на стіл. Той подививсь та й каже: «Сказав би — куві, так ноги криві; сказав би — куд-кудак, так ноги не так: мабуть бісів цуцак». Грин. І. 78.
Нас спонсорують: