Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заженихатися
зажерливість
зажерти
зажив
заживаний
заживання
заживати
заживатися
заживитися
заживний
заживок
зажигати
зажигатися
зажидати
зажимки
зажин
зажинати
зажинки
зажира
зажирака
зажиракуватий
зажирати
зажирливий
зажирливість
зажирливо
зажирний
зажирувати
зажити
зажитий
зажитися
зажма
зажмурити
зажнивний
зажовклий
зажовтити
зажовтілий
зажовтіти тію
зажога
зажон
зажохатися
зажохнутися
зажурити
зажурювати
зажурюватися
зазбірувати
зазвати
зазвеніти
заздалегідний
заздалегідь
заздоровний
заздрений
заздрити
заздритися
заздрівий
заздрісний
заздрісно
заздрість
заздріти
заздро
заздростити
заздрощі
заздрувати
зазеленити
зазеленіти
зазелень
заззяти
зазив
зазивати
зазивний
зазир
зазирати
зазирити
зазирний
зазирнути
зазичати
зазімки
зазімкуватий
зазімований
зазімувати
зазір
зазіхання
зазіхати
зазлити
зазлістно
зазлість
зазлостити
зазмагатися
зазнавання
зазнавати
зазнаватися
зазнайбіда
зазнайомити
зазнайомлювати
зазнайомлюватися
зазнаки
зазнакомитися
зазначити
зазначка
зазначувати
зазначуватися
зазнобка
зазовини
зазолити
зазолотити
зазолотитися
зазолотіти
зазорений
зазорити
зазоріти
зазоряти
зазорятися
зазріти
зазуб
зазубелити
зазубень
зазубець
зазубити
зазублювати
зазублюватися
зазуванець
Воздібний и воздобний, -а, -е. Хорошій, хорошихъ качествъ. (Станьмо) свої коні козацькії напасемо й напоїмо: тут трави зелені, води холодні, очерети воздобні. АД. І. 112. Которий то, панове молодці, козак дородний, ще й кінь під ним воздобний. Макс. (1849). 84. У Кулиша употреблено въ смыслѣ: способный, талантливый. Шукати серед мужиків людей дотепних, здатніх, воздібних, і таких людей підіймати наукою. К. XII. 9.
Зава́жни́й, -а́, -е́ Вѣскій, тяжелый, тяжеловѣсный. Левч. 165. Продажне — заважне. Ном. № 10523.
Зави́лювання, -ня, с. Заискиваніе, виляніе около чего нибудь.
Любля́нка, -ки, ж. = любанка. Ум. любля́ночка. Любили ж мене три любляночки. Грин. ІІІ. 21.
Миша́к, -ка, м. 1) Лошадь сѣрой масти. 2) Трава тимофеевка. Борз. у. 3) мн. Мышиный пометъ. 4) Род. п. — ку́. Мышьякъ. Котл. Ен. III. 48. Ум. мишачо́к.
Порозжаковувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и розжакувати, но во множествѣ.
Похорон, -ну, м. Похороны. Та дала вельможна три тисячі гроший, ой щоб ісправити похорон хороший. Гол. І. 64. темний похорон. Въ кобзарской думѣ такъ названо растерзаніе мертвеца звѣрями и птицами. Вовці-сірохманці нахождали, орли-чорнокрильці налітали, в головках сідали, — хотіли заздалегоди живота темний похорон одправляти. АД. І. 117.
Ремствувати, -вую, -єш, гл. Роптать, быть недовольнымъ, претендовать. Уся громада стала на його ремствувати. Тяжко і скрутно їм жилось, але ніколи на се не ремствували. Грин. II. 152.
Розворити Cм. розворювати.
Швайкало, -ла, м. Шатунъ, бродяга. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Нас спонсорують: