Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заженихатися
зажерливість
зажерти
зажив
заживаний
заживання
заживати
заживатися
заживитися
заживний
заживок
зажигати
зажигатися
зажидати
зажимки
зажин
зажинати
зажинки
зажира
зажирака
зажиракуватий
зажирати
зажирливий
зажирливість
зажирливо
зажирний
зажирувати
зажити
зажитий
зажитися
зажма
зажмурити
зажнивний
зажовклий
зажовтити
зажовтілий
зажовтіти тію
зажога
зажон
зажохатися
зажохнутися
зажурити
зажурювати
зажурюватися
зазбірувати
зазвати
зазвеніти
заздалегідний
заздалегідь
заздоровний
заздрений
заздрити
заздритися
заздрівий
заздрісний
заздрісно
заздрість
заздріти
заздро
заздростити
заздрощі
заздрувати
зазеленити
зазеленіти
зазелень
заззяти
зазив
зазивати
зазивний
зазир
зазирати
зазирити
зазирний
зазирнути
зазичати
зазімки
зазімкуватий
зазімований
зазімувати
зазір
зазіхання
зазіхати
зазлити
зазлістно
зазлість
зазлостити
зазмагатися
зазнавання
зазнавати
зазнаватися
зазнайбіда
зазнайомити
зазнайомлювати
зазнайомлюватися
зазнаки
зазнакомитися
зазначити
зазначка
зазначувати
зазначуватися
зазнобка
зазовини
зазолити
зазолотити
зазолотитися
зазолотіти
зазорений
зазорити
зазоріти
зазоряти
зазорятися
зазріти
зазуб
зазубелити
зазубень
зазубець
зазубити
зазублювати
зазублюватися
зазуванець
Вартий Cм. варт.
Верклюг, -га, м. Снарядъ для подвѣшиванія котелка надъ огнемъ (въ жилищахъ гуцульск. пастуховъ и пр.). стовп — столбъ вращается, стоя у стѣны, въ каганці нижнимъ концемъ; вертикально къ нему вдѣланъ въ верхній его конецъ (такъ что выходить подобіе буквы Г) четырехгранный брусокъ дерева, назыв. собственно верклюгом, вдоль котораго двигается берфела (кужба) — пластинка съ крючкомъ на концѣ: одинъ конецъ берфели проходить въ отверстіе верклюга и поддерживается въ немъ чопом — колышкомъ, входящимъ въ отверстіе берфели, а на крюкѣ другого конца висить котелокъ; благодаря ряду отверстій для колышка вдоль берфели, ее можно поднимать и опускать, также двигать по прорѣзу верклюга и такимъ образомъ перемѣщать котелокъ. Шух. І. 186, 187, 109. Cм. вертлюг.
Вигодинитися Cм. вигодинюватися.
Кілочок, -чка, м. Ум. отъ кіло́к. 1) Употребляется какъ уменьшительное отъ кіло́к во всѣхъ указанныхъ выше значеніяхъ. Отут ще кілочок треба забити. — Та цей тин довго не стоятиме: кілочки поганенькі — як же воно держатиметься? — Одріже од жмутка два шматочки та зв'яже докупи та й повісить на кілочку. ЗОЮР. І. 308. Два кілочки у стіні... на їх нічого не висить. МВ. ІІІ. 2) = чека. Рудч. Чп. 249, 250. 3) Въ сновальницѣ: колышки, на которые надѣвается пряжа. Вас. 202. 4) Колокъ у струнныхъ музыкальныхъ инструментовъ для укрѣпы струнъ.
Клейнод, -да, м. 1) Драгоцѣнность. 2) Атрибуты власти, регаліи. Не на теє, миле браття, я Січ руйнувала, ой щоб я вам ваші землі, клейноди вертала. ЗОЮР. І. 322. Возьміть мої отаманські клейноди, панове, та однесіть москалеві. Шевч. 573.
Книгарь, -ря, м. Книжный торговецъ, книгопродавець. За поміччу ш. п. Кожанчикова, що не тільки яко книгарь, але яко правдивий... приятель покійників прийнявся за сю справу, друкується тепер усе. Передмова до Кобз. Шевч. 1867.
Поробитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Поработать. 2) Сдѣлаться (во множествѣ). З тієї пари і поробляться легесенькі водяні пузирьки. Ком. II. 22.
Ревидувати, -ду́ю, -єш, гл. Ревизовать, осматривать. Чуб. III. 349. О. 1561. XI. 9. Став жовнірь госпосю ревидувати: чом в тебе, госпосю, уста солодкі?... Чом в тебе, госпосю, очка чорненькі? Гол. І. 147. Нехай опека мене ревидує. Прил. у.
Упірливо нар. Упорно. Мовчав упірливо. Г. Барв. 306.
Хвинтик, -ка, м. Франтикъ.
Нас спонсорують: