Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звітци

Зві́тци, звітці́ль, звітціля́, нар. = звідци.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІТЦИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІТЦИ"
Вишкандибати, -баю, -єш, гл. Выйти хромая. Вишкандибав з хати. Харьк. у.
Деколи́шній, -я, -є. Иногда, кой-когда бывающій.
Задекретува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Приказать, дать указъ. Як ваше лукаве серце поверне справою, так він бідаха (царь) і задекретує. К. ХП. 32. Одно тілько наше зосталось при нас — живе українське слово. І тому задекретовано згинути. К. ХП. 128.
Звіря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. вві́ритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Удостовѣряться, удостовѣриться. Як побачив, тоді тілько звірився, що то брехня. Брацл. у. 2) Довѣряться, довѣриться, положиться. Мали пани на Вкраїні добрі оборонці, звірилися сотникові уманському Гонті. Макс. 126. 3) Терять, потерять довѣріе. Сим. IV.
Осла, -ли, ж. Оселокъ. Угор.
Проманіжити, -жу, -жиш, гл. Побить кого. Я його добре проманіжив, — знатиме, як мене займати.
Ростока, -ки, ж. = ростік 1.
Свячення, -ня, с. Освященіе.
Тидидикати, -каю, -єш, гл. Пѣть ти-ди-ди. Шейк.
Уседіти, -джу, -диш, гл. = усидіти. От кабан не уседів, повернувсь. Рудч. Ск. І. 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІТЦИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.