Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звітци

Зві́тци, звітці́ль, звітціля́, нар. = звідци.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІТЦИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІТЦИ"
Ґе́вґати, -ґаю, -єш, гл. = Ґеґати. Вх. Лем. 407.
Замі́тити Cм. замічати.
Заплю́виця, -ці, ж. Насѣк.: мясная муха, Sarcophaga carnaria. Вх. Пч. І. 7.
Здра́да, -ди, ж. и пр. = зрада и пр.
Плюснути, -ну, -неш, гл. 1) Плеснуть. 2) Шлепнуться. Так і плюснув дідок наш у калюжу. Г. Барв. 189.
Позадушувати, -шую, -єш, гл. Задушить (многихъ).
Посирий, -а, -е. Сыроватый. Лебед. у.
Свистовач, -ча, м. = свистун 3. Вх. Зн. 62.
Сімка, -ки, ж. Семерка (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463. Щось дивиться козирною сімкою.
Тужно нар. Грустно. Як оддам я тебе в службу, головонці тужно. Чуб. V. 678. Тужно поглядає. Млак. 91.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІТЦИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.