Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зворушити

Зворуши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) зворухнути. Хотіли удвох скотить на віз того кабана, — та й не зворушать з місця. Рудч. Ск. І. 157. 2)зе́млю. Поднять, вспахать. Зворуши землю уміючи та посій доладу. Хата. XV. 3) Всколебать, всколыхнуть. Як махнемо хусткою..., то ми зворушили на тому місці воздух. Дещо, 75. 4)люди́ну, се́рце. Встревожить, взволновать, растрогать. Одного прегарного літнього дня громаду села Кукуріківщини зворушив випадок надзвичайний. Г. Барв. 350. Як вона зворушила моє серце! Як давно не зазнавав я почування такого високого. Г. Барв. 496.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОРУШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОРУШИТИ"
Вигноїти Cм. вигноювати.
Вінця, -нець, с. мн. 1) Края посуды. 2) Кольцеобразные края въ полуоткрытомъ гончарномъ горнѣ. Вас. 180.
Гладкість, -кости, ж. Гладкость. Желех.
Дрегло, -ла, с.? Всякоє дрегло, разниє квіти. Чуб. ІІІ. 336.
Дрегота́, -ти́, ж. = дрігота. Все на бідного дрегота. Ном. № 1577.
Забува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. забу́тися, -дуся, -дешся, гл. 1) = забувати. Прощай же! швидко убірайся, обіцянки не забувайся. Котл. Ен. IV. 11. З ким любилась, розлюбилась, мушу забуваться. Чуб. V. 156. Ой за яром брала дівка льон, та забулась пов'язати. Мет. 60. Забувсь, відкіля й двері відчиняються. Ном. № 5811. Забувся на його. 2) Забываться, забыться, приходить, придти въ забвеніе. Минулося — забулося. Посл. Забудеться горе. Шевч. 67.
Піхом нар. Пѣшкомъ. К. ЧР. 359. Пійшли хто піхом, хто возом. Г. Барв. 240. До отця, до матки у гості він і піхом прибуде. АД. І. 130.
Поволоктися, -чу́ся, -че́шся, гл. Потащиться. О!.. стягтись та поволоктись: казав чоловік — маку дам. Ном. № 10891. Сама вона кудись поволоклась із сусід, бо вона в сусідах жила. Г. Барв. 175.
Подоїдати, -да́ю, -єш, гл. Доѣсть (многое).
Понахоплювати, -люємо, -єте, гл. Накинуть (на себя одежду — о многихъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОРУШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.