Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зворушити

Зворуши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) зворухнути. Хотіли удвох скотить на віз того кабана, — та й не зворушать з місця. Рудч. Ск. І. 157. 2)зе́млю. Поднять, вспахать. Зворуши землю уміючи та посій доладу. Хата. XV. 3) Всколебать, всколыхнуть. Як махнемо хусткою..., то ми зворушили на тому місці воздух. Дещо, 75. 4)люди́ну, се́рце. Встревожить, взволновать, растрогать. Одного прегарного літнього дня громаду села Кукуріківщини зворушив випадок надзвичайний. Г. Барв. 350. Як вона зворушила моє серце! Як давно не зазнавав я почування такого високого. Г. Барв. 496.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОРУШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОРУШИТИ"
Босятник, -ка, м. Родъ растенія. Желех.
Відмогтися Cм. відмагатися.
Дерга́р, -ра́, м. Канатчикъ, занимающійся плетеніемъ канатовъ, шлей изъ пеньки. Дергарі купля' прядіво на мотузи. Камен. у.
Замосто́вий, -а, -е. Находящійся за мостомъ. Бодай здорові були замостові люде. Чуб. III. 159.
Збі́днюватися Ii, -нююся, -єшся, сов. в. збі́днитися, -нюся, -нишся, гл. = збідніти. Сак збіднився. Н. Вол. у.
Передовий, -а, -е. Передовой.
Разкувати, -ку́ю, -єш, гл. = разувати. Желех.
Усей, уся, усе, мѣст. = увесь.
Цвеник, -ка, м. Хвастунъ. Воронеж. губ.
Щиколоток, -тка, м. = щиколодка. Виросло в лісі деревце ні на п'ядь, ні на щиколоток. Ном. стр. 295, № 155.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОРУШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.