Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зворушити

Зворуши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) зворухнути. Хотіли удвох скотить на віз того кабана, — та й не зворушать з місця. Рудч. Ск. І. 157. 2)зе́млю. Поднять, вспахать. Зворуши землю уміючи та посій доладу. Хата. XV. 3) Всколебать, всколыхнуть. Як махнемо хусткою..., то ми зворушили на тому місці воздух. Дещо, 75. 4)люди́ну, се́рце. Встревожить, взволновать, растрогать. Одного прегарного літнього дня громаду села Кукуріківщини зворушив випадок надзвичайний. Г. Барв. 350. Як вона зворушила моє серце! Як давно не зазнавав я почування такого високого. Г. Барв. 496.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОРУШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОРУШИТИ"
Викопирсати Cм. викопирсувати.
Догі́дний, -а, -е. Пригодный, годный. Таке догідне, що тільки на смітник повикидать. Ном. № 6548.
Дя́тловина, -ни, ж. Раст. трилистникъ, Trifolium pratense. ЗЮЗО. І. 139. Сіно — сама чиста дятловина та зелене, зелене.
Завіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. заві́рити, -рю, -риш, гл. Увѣрять, увѣрить. Мене завірили люде, що тебе нема вже на сім світі. Стор. МПр. 54.
Зволокти́, -ся. Cм. зволікати, -ся.
Кімня́хъ, -ха, м. = Кім'я́х.
Одно Cм. один.
Розгівлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. розговітися, -віюся, -єшся, гл. Разгавливаться, разговѣться. От дождались і Петра, розговілись. Кв. І. 51.
Розстелити, -ся. Cм. розстеляти, -ся.
Тульпановий, -а, -е. Тюльпанный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОРУШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.