Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зворушити

Зворуши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) зворухнути. Хотіли удвох скотить на віз того кабана, — та й не зворушать з місця. Рудч. Ск. І. 157. 2)зе́млю. Поднять, вспахать. Зворуши землю уміючи та посій доладу. Хата. XV. 3) Всколебать, всколыхнуть. Як махнемо хусткою..., то ми зворушили на тому місці воздух. Дещо, 75. 4)люди́ну, се́рце. Встревожить, взволновать, растрогать. Одного прегарного літнього дня громаду села Кукуріківщини зворушив випадок надзвичайний. Г. Барв. 350. Як вона зворушила моє серце! Як давно не зазнавав я почування такого високого. Г. Барв. 496.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОРУШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОРУШИТИ"
Докінча́ння, -ня, с. Окончаніе, довершеніе.
Зменшення, -ня, с. Уменьшеніе.
Підшкурний, -а, -е. Подкожный.
Погодуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Покормиться, поѣсть. Котл. МЧ. 481.
Приобіцяти, -ця́ю, -єш, гл. Пообѣщать. Що ти мені приобіцяєш за твої діти? Гн. І. 22.
Рождати, -даю, -єш, гл. = рожати.
Сокиркуватий, -а, -е. Язвительный, рѣзкій. Ні, таки й вона сокиркувата. Кобел. у.
Торбонька, -ки, ж. Ум. отъ торба.
Тройчак, -ка и -ку, м. Раст. Lythrum Salicaria L. Анн. 205.
Хиба 1, -би, ж. 1) Ошибка, промахъ. О, цей хиби не дасть! Подольск. г. 2) Недостатокъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОРУШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.