Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забулькотати
забулькотіти
забундючитися
забунтувати
забуритися
забуркотати
забуркукати
забурний
забуртати
забуртатися
забуртити
забурувати
забурунний
забурхати
забурчати
забути
забутіти
забутковий
забутний
забуток
забуття
забухикати
забучавіти
забуяти
завабити
заваблювати
завага
завагітніти
завагоніти
заваготіти
завада
заваджати
завадити
заважати I
заважати II
заважити
заважний
заважніти
заважувати
заважуватий
завала
завалий
завалистий
завалисто
завалити
завалувати
завальковий
завалькувати
завалькуватий
завальний
завалювання
завалювати
завалюватися
заваляти
завалятися
завалящий
завар
заварити
заварка
заварувати
заварювання
заварювати
заватра
завбільшки
завбожіти
завважити
заввиш
завволити
завгарити
завгеть
завглиб
завглибки
завглибшки
завгодно
завгодя
завгорити
завгородній
завгорювати
завгрубшки
завдаванка
завдавати
завдалеки
завдальшки
завдання
завдарім
завдати
завдаток
завдача
завдовж
завдовіти
завдруге
завдяки
завдячати
завдячений
заведений
заведення
заведено
заведенція
заведисвіток
заведія
завезиско
завезлиско
завезти
завейкати
завеличатися
заверба
завербувати
завергати
завередити
завередувати
заверетенитися
заверещати
заверниголова
завернути
завертайло
завертати
завертатися
завертаха
завертень
завертіти
Безперечність, -ности, ж. Безспорность, несомнѣнность. Желех.
Берека, -ки, ж. Раст. Pyrus torminalis Ehrh. ЗЮЗО. І. 133.
Вугрин, -на, м. = зеленяк. Вх. Пч. II. 10.
Збуча́віти, -вію, -єш, гл. Одеревенѣть. Старі кості не ворушаться і серце збучавіло. О. 1861. XI. Свид. 30.
Ли́ста, -ти, ж. = литка. Вх. Лем. 432.
Обдурити Cм. обдурювати.
Півзолотий, -то́го, м. Половина пятіалтыннаго, 7 1/2 коп. О. 1862. IV. 94. Не стає мені десять грошей до півзолотого. Чуб. V. 1125.
Півонія, -нії, півонь, -ні, піво́ня, -ні, ж. = пивонія. О. 1862. VIII. 16. Шух. I. 22.
Рясний, -а, -е. Преимущественно о растеніяхъ: густой, обильный листьями, вѣтвями, обильный плодами. Сади рясні похилились. Шевч. 219. Ти, дівчино красна, де ти воли пасла? — Під дубками з парубками, де травиця рясна. Грип. III. 157. Обсій, матінко, овесцем, щоб наш овесець рясен був. Н. п. Ой ти, дубе кучерявий, листя твоє рясне. Чуб. V. 13. Рясна яблуня. Харьк. Рясна картопля — имѣющая много картофелинъ. Н. Вол. у. О волосахъ: густой. Г. Барв. 359. Объ одеждѣ: со многими складками, широкій. Рясна сорочка О. 1861. XI. 21. Рясні рукава в сорочці. О людяхъ: хорошо одѣтый. Як прийде весна красна, буде наша голота рясна., посл. ум. рясненький, рясне́сенький.
Уломитися, -млюся, -мишся, гл. 1) Отломаться. 2) Сломаться. Я на неї задивився — віз мені уломився. Н. п. Вісь йому вломилась Г. Барв. 177.
Нас спонсорують: