Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забулькотати
забулькотіти
забундючитися
забунтувати
забуритися
забуркотати
забуркукати
забурний
забуртати
забуртатися
забуртити
забурувати
забурунний
забурхати
забурчати
забути
забутіти
забутковий
забутний
забуток
забуття
забухикати
забучавіти
забуяти
завабити
заваблювати
завага
завагітніти
завагоніти
заваготіти
завада
заваджати
завадити
заважати I
заважати II
заважити
заважний
заважніти
заважувати
заважуватий
завала
завалий
завалистий
завалисто
завалити
завалувати
завальковий
завалькувати
завалькуватий
завальний
завалювання
завалювати
завалюватися
заваляти
завалятися
завалящий
завар
заварити
заварка
заварувати
заварювання
заварювати
заватра
завбільшки
завбожіти
завважити
заввиш
завволити
завгарити
завгеть
завглиб
завглибки
завглибшки
завгодно
завгодя
завгорити
завгородній
завгорювати
завгрубшки
завдаванка
завдавати
завдалеки
завдальшки
завдання
завдарім
завдати
завдаток
завдача
завдовж
завдовіти
завдруге
завдяки
завдячати
завдячений
заведений
заведення
заведено
заведенція
заведисвіток
заведія
завезиско
завезлиско
завезти
завейкати
завеличатися
заверба
завербувати
завергати
завередити
завередувати
заверетенитися
заверещати
заверниголова
завернути
завертайло
завертати
завертатися
завертаха
завертень
завертіти
Бутей, -тея, м. = ботей. Вівці ж мої, вівці, великий бутею, хто вас буде пасти, як я ся оженю? Гол. ІІІ. 196.
Гіллястий, -а, -е. Вѣтвистый. Серед двору гілляста яблуня стояла. МВ. ІІ. 32.
Дру́жбонько, -ка, м. Ум. отъ дружба.
Зноситися 1, -шуся, -сишся, сов. в. внестися, -суся, -сешся, гл. 1) Возноситься, вознестись, подыматься, подняться. Нехай лихий знесеться хоч до неба. К. Іов. 43. Уже качки зносяться. Камен. у. 2) Только сов. в. О птицахъ: снести яйцо.
Обстава, -ви, ж. = обстанова. Левиц. І. 237. Обстанови городського життя. Мир. ХРВ. 70.
Осідатися, -даюся, -єшся, сов. в. осістися, -ся́дуся, -дешся, гл. 1) Садиться, сѣсть. 2) Осаждаться, осѣсть. 3) Поселяться, поселиться. 4) Успокаиваться, успокоиться, умѣрить свой пылъ. Постаріється, то й осядеться трохи. Левиц. Пов. 325.
Посатаніти, -ні́ю, -єш, гл. Разъяриться, прійти въ бѣшенство. Дідона гірко заридала, із серця аж волосся рвала... запінилась, посатаніла. Котл. Ен. І. 32.
Розв'язувати, -зую, -єш, сов. в. розв'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Развязывать, развязать. Який бог зв'язав той нехай і розв'яже. Ном.руки. Развести съ мужемь. Ой піду я до попа, поговору стиха: розв'яжи мі, попе, руки без біди, без лиха. Чуб.світ. Освободить, дать волю. Зав'язала світ головонці, не розв'яжу й до віку. Чуб. 2) Разрѣшать, разрѣшить, истолковать. Снився мені сон дивненький.... Розв'яж мені, що то за сон, най я довше не думаю. Гол.
Саджавка, -ки, ж. Рыбный садокъ, бассейнъ для разведенія рыбы, прудъ. Хотин. у.
Скоромина, -ни, ж. Скоромное, скоромная пища. Мнж. 112. Прощавай, скоромино, йди, піснино. Грин. 1. 242. Забажалось йому скоромини. Рудч. Ск. II. 201.
Нас спонсорують: