Безсудно нар. Безъ суда; беззаконно. В темниці сконає безсудно.
Гонча́к, -ка́, м. 1) Пловучая мельница. 2) Родъ судна.
Дово́дливість, -вости, ж. Доказательность, убѣдительность.
Навіже́нство, -ва, с. Безуміе, сумасбродство.
Позвивати, -ва́ю, -єш, гл. Свить (во множествѣ).
Примальовувати, -вую, -єш, сов. в. прималювати, -люю, -єш, гл. Пририсовывать, пририсовать.
Пухлий, -а, -е. Пухлый, опухшій.
Утеребити, -блю, -биш, гл.
1) Вложить, всунуть. Утеребив Бог душу як у пня. Втеребила в пісок жовтий старі сині руки.
2) Всучить, дать. Комусь (землемѣръ) утеребив таку пайку, що нічого тобі не вроде. Козаку бідному нетязі коновку в руки втеребила.
Чарівочка, -ки, ж. Ум. отъ чарівна.
Шпичка, -ки, ж.
1) Заостренный конецъ, заостренная палочка.
2) Колючка на растеніи. К череді йшла — задрімала, на пеньки ноги позбивала,... на шпички очі повиймала.
3) Заноза.