Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зволікати

Зволіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. зволокти́, -лочу́, -че́ш, гл. Стягивать, стянуть, совлекать, совлечь. Зволік дошки ув їдне місце.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЛІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЛІКАТИ"
Безугавно, нар. Безостановочно, безъ отдыха. Тут безугавно день і ніч вода біжить. Харьк.
Заяро́вувати, -вую, -єш, гл. Вкладывать, вдѣлывать (полки въ шкафъ). Кіев.
Кірря, -ря, с. соб. отъ кора. Вх. Зн. 25.
Мерковея, -веї, ж. Раст. Senecio jacobaea. ЗЮЗО. І. 136.
Нави́чка, -ки, ж. Привычка; навыкъ.
Осітняг, -гу и осітня́к, -ку, м. Растенія: а) Ситникъ, Juncus. Сим. 146. Вх. Пч. І. 10. б) Butomus umbellatus. L. ЗЮЗО. І. 115.
Порябіти, -бію, -єш, гл. Сдѣлаться рябымъ.
Скрито нар. Скрытно, тайкомъ. Давно люде християне скрито ся молили. Гн. II. 251.
Творитель, -ля, м. = творець. Шевч. ІІ. 260.
Телусь меж. Призывъ для коровъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОЛІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.