Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зволікати

Зволіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. зволокти́, -лочу́, -че́ш, гл. Стягивать, стянуть, совлекать, совлечь. Зволік дошки ув їдне місце.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЛІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЛІКАТИ"
Безправний, -а, -е. Беззаконный. Ном. № 8283.
Бондарець, -рця, м. Ум. отъ бондарь.
Доса́дно нар. Непріятно. МВ. І. 24. Ум. досадне́нько. Шо в черницях добре жити, легче ділечко робити, тілько, ненько, досадненько, шо в черні ходити. Грин. ІІІ. 376.
Забу́бнити, -бню, -ниш, гл. Ударить въ литавры. Ой заграно мені і забубнено, бояри побужено. Н. п.
Заду́мувати, -мую, -єш, сов. в. заду́мати, -маю, -єш, гл. Задумывать, задумать. Голова задумала, а ноги несуть. Ном. № 6680. Задумав козак жениться. Мет. 78. Задумала мишва вчинить велике діло. Гліб. 10.
Начерти, -рчу́, -ре́ш, одн. в. отъ начерпа́ти
Підпилювати, -люю, -єш, сов. в. підпиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Подпиливать, подпилить.
Повість, -ти, ж. Повѣсть, разсказъ. Так казала мені стара Куцайка, росказуючи сюю повість. Кв.
Скорбити, -блю́, -би́ш, гл. Причинять скорбь. Старого лиш скорбили, серденько му точили. Млак. 72.  
Фошкавка, -ки, ж. Раст. дождевикъ, Lycoperdon. Вх. Зн. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОЛІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.