Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здешевити
здешевіти
зджолґати
здибати
здибатися
здибочки
здивитися
здивлятися
здиво
здивовижений
здивувати
здивуватися
здимати I
здимати II
здиматися I
здиматися II
здиміти
здиняти
здирати
здиратися
здирливий
здирник
здирок
здирство
здирця
здирщина
здискредитувати
здитинитися
здитиніти
здих
здихавичитися
здиханка
здихання
здиханочка
здихати
здихатися
здихнути
здичавіти
здичіти
здіб
здібний
здібність
здігнати
здідькатися
здіжитися
здіжуватися
здіймати
здійматися
здіймити
здіймитися
здійняти
здір
здіяти
здіятися
здмухнути
здмухувати
здоба
здобаритися
здобиток
здобич
здобичний
здобичник
здобичній
здобишник
здобіль
здобритися
здобріти
здобуванина
здобувати
здобуватися
здобути
здобуток
здовга
здовжити
здовольнити
здогад
здогадати
здогадувати
здогадуватися
здоганяти
здогін
здогнати
здогонити
здогонки
здоїння
здоїти
здойма
здоймити
здолати
здолинок
здоліти
здоптати
здоров
здоровань
здоровезний
здоровенний
здоровенький
здоровесенький
здоровець
здоровецький
здоровий
здоровило
здоровити
здоровіти
здоровкання
здоровкати
здоровкатися
здоровлючий
здоровля
здорово
здоров'я
здорожити
здорожити 2
здорожитися
здорожіти
здохленина
здохлий
здохлина
здохляк
здохлятина
Вижахати, -хаю, -єш, гл. Прогнать страхомъ. Віл усе лягав, то ми як підсипали під його жару, то ви жахали — тепер уже годі лягати. Павлогр. у.
Викавзувати, -зую, -єш, гл. Выбранить. Я його добре викавзував. Вх. Зн. 23.
Гуно́дза, -зи, ж. Шишка. Черном.
Забуча́віти, -вію, -єш, гл. Затвердѣть (о почвѣ).
Задері́й, -рія, м. = задерика. Андрій-задерій. Ном. № 12702.
Запла́вець, -вця, м. = заволока. Вх. Зн. 20.
Зацура́тися, -ра́юся, -єшся, гл. Чуждаться кого.
Зіхідний, -а, -е. Всхожій, годный для посѣва (о сѣменахъ). Пшениця... умолотна... зіхідна. Чуб. III. 456.
Полуничний, полуни́шний, -а, -е. Клубничный.
Попатрати, -раю, -єш, гл. Опарить птицъ и ощипать перья.
Нас спонсорують: