Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здешевити
здешевіти
зджолґати
здибати
здибатися
здибочки
здивитися
здивлятися
здиво
здивовижений
здивувати
здивуватися
здимати I
здимати II
здиматися I
здиматися II
здиміти
здиняти
здирати
здиратися
здирливий
здирник
здирок
здирство
здирця
здирщина
здискредитувати
здитинитися
здитиніти
здих
здихавичитися
здиханка
здихання
здиханочка
здихати
здихатися
здихнути
здичавіти
здичіти
здіб
здібний
здібність
здігнати
здідькатися
здіжитися
здіжуватися
здіймати
здійматися
здіймити
здіймитися
здійняти
здір
здіяти
здіятися
здмухнути
здмухувати
здоба
здобаритися
здобиток
здобич
здобичний
здобичник
здобичній
здобишник
здобіль
здобритися
здобріти
здобуванина
здобувати
здобуватися
здобути
здобуток
здовга
здовжити
здовольнити
здогад
здогадати
здогадувати
здогадуватися
здоганяти
здогін
здогнати
здогонити
здогонки
здоїння
здоїти
здойма
здоймити
здолати
здолинок
здоліти
здоптати
здоров
здоровань
здоровезний
здоровенний
здоровенький
здоровесенький
здоровець
здоровецький
здоровий
здоровило
здоровити
здоровіти
здоровкання
здоровкати
здоровкатися
здоровлючий
здоровля
здорово
здоров'я
здорожити
здорожити 2
здорожитися
здорожіти
здохленина
здохлий
здохлина
здохляк
здохлятина
За́значка, -ки, ж. Знакъ, помѣтка.
Катрага, -ги, ж. 1) Шалашъ; шалашъ или хижина въ пчельникѣ или надъ погребомъ. 2) Стропила для шатра. Ум. катражка. Хлопці, як їдуть на ніч коні пасти, то часом роблять для захисту катражку. Волч. у. Хто на сонці спать ліг і од сонця катражку зробив, з свити або з рядна, на триніжках нап'яв, або снопи поставив і на снопи накинув. Закр.
Кедр, -ра, м. Кедръ, Pinus cembra. Як ливанський кедр високий гілля широко пускати. К. Псалт.
Мешка́нка, -ки, ж. Жительница, жилица.
Переиначувати, -чую, -єш, сов. в. переиначити, -чу, -чиш, гл. Переиначивать, переиначить, дѣлать, сдѣлать иначе, измѣнить. Переиначити сього діла не можна. Черк. у.
Примащувати, -щую, -єш, сов. в. примастити, -мащу, -стиш, гл. Сдабривать, сдобрить кормъ. Херс. г. Мукою примащують січку худобі. МУЕ. І. 99.
Сала, -ли, ж. Небольшой плотъ изъ сноповъ, употреблявшійся козаками при переправѣ черезъ рѣку: на него складывали оружіе и одежду и привязывали его къ хвосту лошади.
Снага, -ги, ж. Сила; физическая возможность. Г. Барв. 366. Бувало, в кого є снага, обійде чи двадцять хат, чи тридцять. ЗОЮР. І. 43. Робимо, мамо, до кровавого поту і вже снаги не стає. Кв.
Удвійзі нар. Вдвоемъ. А ми удвійзі з бабою сидимо в хаті. Черн. г. Дві молодички гарненько цокотять удвійзі. МВ. І. 23.
Щезати, -за́ю, -єш, гл. Исчезать.
Нас спонсорують: