Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звірно

Звірно́ нар. Много хищныхъ звѣрей, преимущ. волковъ. Звірно у лісі цьому. Лебед. у. Колись було звірно, а тепер людно. Пирятин. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВІРНО"
Береза, -зи, ж. 1) Береза, Betula alba L. ЗЮЗО. І. 114. Під білою березою козаченька вбито. Мет. 102. 2) Парень (у дѣвушекъ — дѣвушка), избираемый распорядителемъ во время вечерниць, пѣнія колядок и пр. запѣвало, заправитель хора. КС. 1887. ѴІІІ. 772. Г. Барв. 120. МУЕ. III. 58. А хто, хлопці, буде в нас за березу? Херс. Настя-береза завела, а за нею всі. Г. Барв. 221. Ум. березка, берізка, березочка, березонька, берізочка, берізонька.
Бичок, -чка, м. 1) Ум. отъ бик. Бичок-третячок. Волъ трехлѣтокъ. Чуб. ІІІ. 346. 2) Рыба: а) = бабець. Вх. Пч. ІІ. 19. б) Gobius. Браун. 27. 3) Печной боровъ? Хата в його з рундучком і піч не з бовдуром, а так, як у панів, з бичком. Г. Барв. 424. 4) Мѣра водки, равная 1/2 четверти. Радом. у. 5) Мѣра лучины: два кубическихъ аршина. Радом. у. 6) = сичик 2. 7) Родъ танца. Алв. 32.
Буришечка, -ки, ж. Ум. отъ буришка.
Краснокорінь, -ня, м. Раст. a) Echium rubrum L., б) Onosta echioides L. ЗЮЗО. I. 121, 130.  
Ласівка, -ки, ж. Время, обильное лакомой пищей. Спасівка — ласівка, а петрівка — голодівка. Ном. № 483.
Місти́на, -ни, ж. Мѣсто. Черк. у. Добряча містина отам на леваді: чи бач яка трава! Харк. г. Ум. містинка, місти́ночка.
Повизнаходити, -джу, -диш, гл. Найти, выискать (многое). Де що було дідівське... повизнаходила. Г. Барв. 484.
Подолянка, -ки, ж. Жительница Подолья. Ой не жаль мені дівки подолянки, но жаль мені червоної китайки. Чуб. V. 1199. Ум. подоляночка. Три подоляночки — всі три сестроньки. АД. І. 87.
Покликнути, -ну, -неш, гл. 1) Крикнуть. Покликне він на Івана Луговського, писаря військового. Дума. 2) Воззвать, вдвинуть кличъ. Ой на славній Україні кляне, покликне Филоненко, корсунський полковник, на долину Черкень гуляти. Лукаш. 36.
Цвітчастий, -а, -е. и пр = квітчастий и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВІРНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.