Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зголодрабіти
зголоситися
зголошуватися
зголубити
згомоніти
згон
згонини
згонити
згораний
згорбатіти
згорбити
згорбитися
згорбулитися
згорда
згорджати
згордувати
згоржати
згори
згористий
згористо
згорівка
згоріти
згорнути
згородити
згортати
згортатися
згострити
зготовити
зготовляти
зготувати
зграсувати
зграя
згребло
згребти
згриз
згризати
згризота
згризти
згрібати
згрібатися
згрібшій
згріб'я
згрізна
згрізність
згрізнутися
згріти
згрішати
згромаджувати
згромаджуватися
згрошити
згрузити
згрязити
згуба
згубити
згубитися
згубний
згуда
згук
згукнути
згукуватися
згуляти
згуртитися
згуртувати
згуслий
згуснути
згуста
згустити
згусуватися
згучатися
зґарда
зґвалтувати
зґедзатися
зґіґнути
зґляґатися
зґоя
зґрунтувати
здавати
здаватися
здавити
здавлювати
здавна
здавній
здавніти
здавну
здалека
здалий
здалити
здалі
зданий
здання
здарити
здармувати
здарувати
здати
здатний
здатність
здатно
здача
здвиг
здвигати
здвигатися
здвигувати
здвиж
здвиження
здвижжя
здвижовина
здвинути
здебела
здебільша
здекретувати
здекуційник
здерати
здератися
здеревіти
здерев'янілий
здерев'яніти
здержати
здержувати
здержуватися
здерти
Брехач, -ча, м. = брехун. Стор. МПр. 170. Во Студенім добрі люде, лиш брехачів много. Гол. II. 418.
Вивірити Cм. вивіряти.
В'язник, -ка, м. = в'язень. На свято Пилат одпускав їм одного в'язника. Єв. Мр. XV. 6.
Засмо́лювати, -люю, -єш, сов. в. засмоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Засмаливать, засмолить. Коли ти смолою засмолений, каже вовк, то дай і мені засмолити бік, а то собаки обідрали. Рудч. Ск. II. 14.
Ле́мент, -ту, м. Плачъ, вопль, рыданіе; крикъ. Чутно було в Рамі голос, лемент. Єв. Мт. II. 18. Із городів встає під небо лемент. К. Іов. 53. Коли вихожу з хати, а на вулиці такий галас, такий лемент! Канев. у. Ото буде лементу! Левиц. Пов. 143.
Набу́ток, -тку, м. 1) Благопріобрѣтенное имущество. 2) Служба сверхъ срока въ возмѣщеніе прогульныхъ дней.
Провередити, -джу, -диш, гл. Проколоть, пробить насквозь. Вх. Зн. 56.
Стебнування, -ня, с. Строченье (въ шитьѣ). 2) = стебнівка. Волын. г.
Стужитися, -жу́ся, -жишся, гл. Опечалиться. А хмурна, луні личенько закрила, бо зблідло бідній, бачиш, ся стужила. Федьк. І. 65.
Суверделити, -лю, -лиш, гл. Поднимать вверхъ (ногу). Почала заґеровувати ногу за голову; аж кістки їй тріщать, а вона її суверделить угору. Грин. II. 167.
Нас спонсорують: