Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зголодрабіти
зголоситися
зголошуватися
зголубити
згомоніти
згон
згонини
згонити
згораний
згорбатіти
згорбити
згорбитися
згорбулитися
згорда
згорджати
згордувати
згоржати
згори
згористий
згористо
згорівка
згоріти
згорнути
згородити
згортати
згортатися
згострити
зготовити
зготовляти
зготувати
зграсувати
зграя
згребло
згребти
згриз
згризати
згризота
згризти
згрібати
згрібатися
згрібшій
згріб'я
згрізна
згрізність
згрізнутися
згріти
згрішати
згромаджувати
згромаджуватися
згрошити
згрузити
згрязити
згуба
згубити
згубитися
згубний
згуда
згук
згукнути
згукуватися
згуляти
згуртитися
згуртувати
згуслий
згуснути
згуста
згустити
згусуватися
згучатися
зґарда
зґвалтувати
зґедзатися
зґіґнути
зґляґатися
зґоя
зґрунтувати
здавати
здаватися
здавити
здавлювати
здавна
здавній
здавніти
здавну
здалека
здалий
здалити
здалі
зданий
здання
здарити
здармувати
здарувати
здати
здатний
здатність
здатно
здача
здвиг
здвигати
здвигатися
здвигувати
здвиж
здвиження
здвижжя
здвижовина
здвинути
здебела
здебільша
здекретувати
здекуційник
здерати
здератися
здеревіти
здерев'янілий
здерев'яніти
здержати
здержувати
здержуватися
здерти
Ґерува́ти и ґирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Править возомъ, лошадьми. Мнж. 181. 2) Направлять возъ, катя его задомъ впередъ, держась за оглобли. 3) Направляться. Ґируємо аж у саму столицю. Шевч. (О. 1861. X. 3). 4) Срывать, стаскивать. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з пліч ґирує. Греб. 376. 5) Запрашивать (о цѣнѣ). Що це він ґерує? Дорого ґерує за вола. Мнж. 181. Cм. Керувати.
Зсипатися, -паюся, -єшся, сов. в. зсипатися, -плюся, -ллєшся, гл. Ссыпаться, ссыпаться. Тії бруньки зриваються, зсипаються в пляшку. Чуб. І. 130.
Крамплі, -лів, м. мн. Щетка для разчесыванія шерсти: деревянная доска съ ручкой, усѣянная мелкими проволочными крючками. Гол. Од. 40.
Ло́вний, -а, -е. = лівний. Харьк.
Обмертвіти, -вію, -єш, гл. Лишиться сознанія, обмереть. МВ. ІІ. 109.
Пійняти, -йму, -меш, гл. = поняти. КС. 1883. IX. 220. Пійняв його пан Потоцький з коня за чуприну. Лукаш. В чистім полі много коней; є і карі, є й гніді. Як іспіймем, то поїдем, як не піймем, — пішки підем. Грин. III. 195. Ходи, батеньку, з мене змія здійми! — Нехай тобі той іздійме, хто тебе пійме. Рк. Макс. А на заробітках такого поросказує про себе, що хто його не зна, то всяке пійме віри, що й справді він стоющий хазяїн. Кобел. у.
Привушний, -а, -е. привушні серги. Серьги маленькія, находящіяся при самомъ ухѣ. Куплю собі сережки привушні. Пирят. у.
Придверний, -а, -е. Придверный. придве́рна стіна — стѣна въ которой находится дверь. Шух. I. 101.
Тонути, -ну, -неш, гл. Тонуть. Що в воді не тоне, а в землі не гниє? Ном. № 306, стр. 299.
Упевнятися, -няюся, -єшся, сов. в. упевнитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Увѣраться, увѣриться, убѣждаться, убѣдиться. З того я впевнився, що ти мене не нищіе, як не даси моїм лихим празникувати. К. Псал. 100. 2) — на кого. Полагаться, положиться, довѣрять кому. Не впевняйся, сизий орле, на лейстрових дуже. К. Досв. 7.
Нас спонсорують: