Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зголодрабіти
зголоситися
зголошуватися
зголубити
згомоніти
згон
згонини
згонити
згораний
згорбатіти
згорбити
згорбитися
згорбулитися
згорда
згорджати
згордувати
згоржати
згори
згористий
згористо
згорівка
згоріти
згорнути
згородити
згортати
згортатися
згострити
зготовити
зготовляти
зготувати
зграсувати
зграя
згребло
згребти
згриз
згризати
згризота
згризти
згрібати
згрібатися
згрібшій
згріб'я
згрізна
згрізність
згрізнутися
згріти
згрішати
згромаджувати
згромаджуватися
згрошити
згрузити
згрязити
згуба
згубити
згубитися
згубний
згуда
згук
згукнути
згукуватися
згуляти
згуртитися
згуртувати
згуслий
згуснути
згуста
згустити
згусуватися
згучатися
зґарда
зґвалтувати
зґедзатися
зґіґнути
зґляґатися
зґоя
зґрунтувати
здавати
здаватися
здавити
здавлювати
здавна
здавній
здавніти
здавну
здалека
здалий
здалити
здалі
зданий
здання
здарити
здармувати
здарувати
здати
здатний
здатність
здатно
здача
здвиг
здвигати
здвигатися
здвигувати
здвиж
здвиження
здвижжя
здвижовина
здвинути
здебела
здебільша
здекретувати
здекуційник
здерати
здератися
здеревіти
здерев'янілий
здерев'яніти
здержати
здержувати
здержуватися
здерти
Баби́нський, -а, -е. = Ба́бський 1. Розум дитинячий переважив бабинський розум. Гн. II. 229.
Бирка и бирька, -ки, ж. 1) Овца. 2) Шкура овечья, мерлушка. Гол. Од. 17. 3) шапка-бирка. Шапка изъ овчины. А ще на козаку бідному нетязі шапка-бирка, зверху дірка. Мет. 377. 4) Палочка, на которой нарѣзываютъ счетъ чего нибудь, бирка; то же, что карбіж. КС. 1893. V. 277. 5) = багнітка. Вх. Лем. 391. 6) Сосновая шишка. Харьк. у. Борз. у. 7) Родъ дѣтской игры. ЕЗ. V. 135. 8) Животное: стоногъ, тысячерогъ. Вх. Лем. 391.
Зді́яти, здію, -єш, гл. = вдіяти.
Знегіддя, -дя, с. Невзгоды, тяжелое время. Тяжко, тяжко мені з дому тебе одправляти, а ще тяжче біля себе в знегідді держати. Макс. (1849). 7.
Коростуватий, -а, -е. коростувате по́ле. Поле, на которомъ много всякихъ корней. Чигир. у.
Крайка, -ки, ж. Кромка. Чуб. VII. 417. Гол. Од. 50. Употребляется женщинами какъ поясъ. Ум. краєчка. Боржій на себе запаску, краєчку нашвидку підперезала. Г. Барв. 141.
Перечутися, -ється, гл. безл. Дойти вѣстямъ, быть услышаннымъ. Перечулося в нас об Барці, що жива й хороша. МВ. (О. 1862. І. 106).
Повіддя, -дя, с. Половодье. Черк. Н. Вол. у. Це вже десять років, як було в Трушках таке повіддя. Рк. Левиц. Чи і в ваших сторонах було цієї весни таке велике повіддя, як у нас: всі млини повиносило. Таращ. у.
Прибріхувати, -хую, -єш, сов. в. прибрехати, -брешу, -шеш, гл. Привирать, приврать. Глухий не почує, так прибреше. Ном. № 8564.
Умертвити, -влю, -виш, гл. Умертвить. Ходив (упирь) у село і вмертвив парубка одного і дівку. Грин. ІІ. 99.
Нас спонсорують: