Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зголодрабіти
зголоситися
зголошуватися
зголубити
згомоніти
згон
згонини
згонити
згораний
згорбатіти
згорбити
згорбитися
згорбулитися
згорда
згорджати
згордувати
згоржати
згори
згористий
згористо
згорівка
згоріти
згорнути
згородити
згортати
згортатися
згострити
зготовити
зготовляти
зготувати
зграсувати
зграя
згребло
згребти
згриз
згризати
згризота
згризти
згрібати
згрібатися
згрібшій
згріб'я
згрізна
згрізність
згрізнутися
згріти
згрішати
згромаджувати
згромаджуватися
згрошити
згрузити
згрязити
згуба
згубити
згубитися
згубний
згуда
згук
згукнути
згукуватися
згуляти
згуртитися
згуртувати
згуслий
згуснути
згуста
згустити
згусуватися
згучатися
зґарда
зґвалтувати
зґедзатися
зґіґнути
зґляґатися
зґоя
зґрунтувати
здавати
здаватися
здавити
здавлювати
здавна
здавній
здавніти
здавну
здалека
здалий
здалити
здалі
зданий
здання
здарити
здармувати
здарувати
здати
здатний
здатність
здатно
здача
здвиг
здвигати
здвигатися
здвигувати
здвиж
здвиження
здвижжя
здвижовина
здвинути
здебела
здебільша
здекретувати
здекуційник
здерати
здератися
здеревіти
здерев'янілий
здерев'яніти
здержати
здержувати
здержуватися
здерти
Витопцювати, -цюю, -єш, гл. = ви́тупати 2. Цілу ніч на ногах було витопцює покійна коло людей. О. 1861. X. 33.
Заворі́тній, -я, -є. 1) Находящійся за воротами. 2) Сторожъ при воротахъ, запирающихъ село къ полю. Як приїхали під самий коливорот, паніматка поспитала в заворітнього. Св. Л. 77.
Кошлання, -ня, с. Взъерошиванье (волосъ, шерсти).
Мисю́рка, -ки, ж. Шлемъ, желѣзная шапка съ кольчатою сѣткою, которая накладывалась на лицо, шею и плечи. К. ЧР. 425. Усі в панцерах і мисюрках, з шаблями й келепами. К. ЧР. 335.
Перемусувати, -сую, -єш, гл. Перепѣниться.
Перестарітися, -ріюся, -єшся, гл. Перестариться, перестарѣть.
Повала, -ли, ж. Потолокъ. Вх. Зн. 66. МУЕ. III. 42.
Повідскакувати, -куємо, -єте, гл. Отскочить (во множествѣ).
Прожерка, -ки, ж. Раст. Paris quadri folia. Лв. 100.
Спорожнятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. спорожнитися, -жнюся, -нишся, гл. 1) Опорожняться, опорожниться. Торба спорожнилась. Рудч. Ск. II. 156. 2) Разрѣшиться отъ бремени. Вона тепер у тяжі, а спорожниться, то буде робити. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: