Брат, -та, м. 1) Брать. Нема.... ні брата, ні сестри. Чуб. V. 18. У ляхів — пани, на Москві — реб'ята, а у нас — брати. Ном. № 796. Употребл. какъ слово обращенія къ мужчинѣ-пріятелю. Товаришу, рідний брате, виклич мені дівча з хати. Мет. 69. 2) — у перших. Двоюродный брать. 3) — у других. Троюродный брать. 4) — чоповий. Собутыльникъ. Млак. 85. 5) старший брат. Въ цехѣ: начальникъ надъ подмастеріями. Козел. у. 6) молодший брат. Въ цехѣ: лицо, служащее для посылокъ. Козел. у. Ум. братець, братік, братічок, братко, браток, браточок, братонько, братечко, братуньо, братусь, братусик. Ой приїхав братець до сестриці в гості. Чуб. V. 764. Въ живой разговорной рѣчи употребляется преимущественно во мн. ч.: братці, братця. Хваліте, крикнув, братця, Бога. Котл. Ен. Очень любимо въ употребленіи нѣжно-ласкательное братік, братічок. Особенно любятъ употребленіе его женщины какъ по отношенію къ брату, такъ и ко всякому любимому молодому мужчинѣ, также при просьбахъ и пр. Тиміш зібрав парубків: «Братіки мої, товариші милі, поможіть мені!» МВ. І. 132. Посію я рожу, покладу сторожу: братіка рідного. Чуб. ІІІ. 207. Мій батечку, мій братіку, хоч ти не цурайся! Шевч. 86. Се ж мій братічок ріднесенький! МВ. І. 30. Братічок помре, — я й загину. Чуб. V. 439. Тепер мій братко із вуійська приїхав. Чуб. ІІІ. 316. Братоньку милий, прибудь до мене. Чуб. V. 469. 7) брат і сестра. Раст. Melampyrum nemorosum L. Вх. Пч. І. 11. 8) Братсестриця. Раст. Melampyrum arvense L. Шух. І. 21. 9) три брати. Раст. a) Euphrasia lutea L. Шейк. б) Trifolium medium L. Шейк.

Буддень, -дня, м. Будень, рабочій день. ....мені не вілен світ ні в буддень, ні в свято. Чуб. V. 628. Про буддень. Для будня, въ будень. Ця спідниця вже нехай про буддень буде. Харьк. г. Вона тії сережки про буддень зносила. Чуб. III. 131.

Довголі́ття, -тя, с. Долголѣтіе, многолѣтіе. Благословила мене мама на довголіття. Стор. І. 260.

Зага́нити, -ню, -ниш, гл. Охулить.

Засла́бнути и засла́бти, -бну, -неш, гл. = заслабіти. Як заслаб, то спокійно дожидав смерти. Левиц. Пов. 80. Заслаб чумак, заслаб молоденький. Рудч. Чп. 136.

Космачитися, -чуся, -чишся, гл. Косматиться. Гол. Од. 35.

Нерожень, -жня, м. Родъ дикой утки.

Проживати, -ва́ю, -єш, сов. в. прожити, -живу, -веш, (-жию, -єш), гл. Проживать, прожить, жить. Горе нам, горювання, — як нам проживати? Чуб. V. 23. Дай же тобі, Боже, в щастю прожити. Чуб. III. 385. Із своєю дружиною в світі прожию. Чуб. V. 1041. Проживай, моя ясочко, веселою. МВ. (О. 1862. І. 72).

Спогріти, -грію, -єш, гл. О желѣзѣ: сварить, спаять. Спогріти треба ковалю єдну штабу до другої. Могил. у.

Уїдливість, -вости, ж. Назойливость, надоѣдливость, неотвязность. Чуб. І. 238.