Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зголодрабіти
зголоситися
зголошуватися
зголубити
згомоніти
згон
згонини
згонити
згораний
згорбатіти
згорбити
згорбитися
згорбулитися
згорда
згорджати
згордувати
згоржати
згори
згористий
згористо
згорівка
згоріти
згорнути
згородити
згортати
згортатися
згострити
зготовити
зготовляти
зготувати
зграсувати
зграя
згребло
згребти
згриз
згризати
згризота
згризти
згрібати
згрібатися
згрібшій
згріб'я
згрізна
згрізність
згрізнутися
згріти
згрішати
згромаджувати
згромаджуватися
згрошити
згрузити
згрязити
згуба
згубити
згубитися
згубний
згуда
згук
згукнути
згукуватися
згуляти
згуртитися
згуртувати
згуслий
згуснути
згуста
згустити
згусуватися
згучатися
зґарда
зґвалтувати
зґедзатися
зґіґнути
зґляґатися
зґоя
зґрунтувати
здавати
здаватися
здавити
здавлювати
здавна
здавній
здавніти
здавну
здалека
здалий
здалити
здалі
зданий
здання
здарити
здармувати
здарувати
здати
здатний
здатність
здатно
здача
здвиг
здвигати
здвигатися
здвигувати
здвиж
здвиження
здвижжя
здвижовина
здвинути
здебела
здебільша
здекретувати
здекуційник
здерати
здератися
здеревіти
здерев'янілий
здерев'яніти
здержати
здержувати
здержуватися
здерти
Безпуття, -тя, с. Бездорожье, безпутица. Шейк.
Бодлак, -ка, м. = будяк? Казав, що-м сі у бодлак уколов. Гн. II. 4. Ой то в гору, то в долину, то в бодлаки, то в кропиву. Гол. II. 182.
Вишкіблювати, -люю, -єш, гл. Выскабливать. Шух. І. 250.
Зави́лювання, -ня, с. Заискиваніе, виляніе около чего нибудь.
Зникати, -ка́ю, -єш, сов. в. зник(ну)ти, -ну, -неш, гл. Исчезать, исчезнуть, пропадать, пропасть. Що гинуть без сліду, що мов сон зникають. К. Досв. 53. Щоб ти не зросло більше — таке і зникло. Ном. № 8713. Удень її не бачили: робила при панії, а ввечері знов зникла. МВ. ІІ. 44. Не знала, чого й куди Василь її дівався; чи на довго він зник; чи вернеться і коли ще то буде. Кв. І. 65. І в той час скирти і клуня зайнялись і зорі зникли. Шевч. 335.
Купервас, -су, м. Купоросъ. Купервасу купувала — чорні брови малювала. Н. п.
Насв'я́чувати, -чую, -єш, сов. в. насв'яти́ти, -в'ячу́, -тиш, гл. Насвячивать, насвятить.
Одноручний замок. = бга́ний замок. Шух. І. 94.
Самостріл, -лу, м. 1) Ловушка для медвѣдей и др. крупныхъ звѣрей. Вх. Пч. II. 7. 2) Болѣзнь: стрѣльба въ поясницѣ. Желех. Самостріл ми любку напав, лупає очима, усе каже, що їй болить щось межи плечима. Гол. III. 223.
Табунник, -ка, м. Табунщикъ. Шейк.
Нас спонсорують: