Гарбання, -ня, с. Захватъ, грабежъ. Гарбання чужої предківщини.
Го́рло, -ла, с. 1) Горло, глотка. Проханий кусок горло дере. Кричать на все горло. У горлі пересохло. Треба горло промочити. На го́рло заробля́ти. Зарабатывать на водку. Го́рлом дарува́ти. Освобождать отъ смертной казни. От уже ж бо осуджено, щоби Теклуні ні січено, ні рубано, але щоби Теклу горлом даровано. Го́рлом, на го́рло скара́ти. Казнить смертью. 2) Дуло въ пушкѣ, ружьѣ. Москаль гармати горлом у вічі поставив. 3) Входь въ рыболовный сакъ. 4) Cм. жорна. 5) Съуженное мѣсто кошари въ полонинах. Ум. Го́рличко.
Жебра́ний, -а, -е. Нищенскій, добытый нищенствомъ, выпрашиваніемъ. піти на жебраний хліб. Обнищать, сдѣлаться нищимъ. Врешті пан той пішов на жебраний хліб, а через кого? Через жида.
Зачудува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Удивиться.
Купалка, -ки, ж. Свѣтлякъ, Ивановъ червячекъ, Lampyris.
Кучечка, -ки, ж. Ум. отъ кучка.
Нао́чне нар. 1) Видимо, очевидно, явно. 2) Своими глазами.
Повідач, -ча, м. Разсказчикъ.
Родитися, -джу́ся, -дишся, гл. Родиться. Ще той не родився, щоб усім догодив людям. Сійся, родися, жито-пшениця, всіляка пашниця.
Чути, -чую, -єш, гл. 1) Слышать. Чуєш, що дзвонять, та не знаєш, в якій церкві. Я не чула, що ви казали. Чуй! чуй! Слушай! слушай! 2) Чуять. Де мед чує, там ночує. Не будем ми, серце, в парі, душа моя чує. 3) Чувствовать. На землі горе, бо на їй, широкій містечка нема тому, хто все знає, тому, хто все чує. 4) Какъ нарѣчіе: слышно. Клект орлячий з під хмари чути.